Безпека та ефективність симультанних лапароскопічних втручань при лікуванні жовчнокам’яної хвороби та поєднаної хірургічної патології органів черевної порожнини

Автор(и)

  • I. Ya. Dziubanovskyi ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України”
  • M. M. Halei КЗ “Волинська обласна клінічна лікарня”
  • P. A. Gashchishyn КЗ “Волинська обласна клінічна лікарня”
  • I. P. Marchuk КЗ “Волинська обласна клінічна лікарня”

DOI:

https://doi.org/10.11603/2414-4533.2019.1.9914

Ключові слова:

хірургія, холецистектомія, жовчнокам’яна хвороба, лапароскопія, симультанні втручання, стрес

Анотація

Мета роботи: дослідити вплив симультанних лапароскопічних операцій на фізичний стан післяопераційного хворого.

Матеріали і методи. У роботі представлено статистичні дані щодо лікування 411 хворих із жовчнокам’яною хворобою (ЖКХ) та супутньою хірургічною патологією. Для оцінки використовували чіткі числові показники: тривалість операції, об’єм крововтрати, рівень глікемії, рівень кортизолу та альдостерону, сатурація кисню крові, рівень гемоглобіну, креатиніну. Оцінку здійснювали за допомогою шкал Lee та ARISCAT. Отримані результати вносили в базу даних  Microsoft Office Excel 2010, опис кількісних ознак, на основі критерію Шапіро–Уілка з визначенням середнього арифметинчного (М) і стандартного відхилення (S). Для порівняння груп використовували критерії Манна–Уїтні, або U-критерій. При широкому порівняння використовували метод ANOVA. Критичний рівень значущості р у всіх розрахунках визначено як 0,05.

Результати досліджень та їх обговорення. При обробці даних виявлено збільшення часу операційного втручання. Загалом середній час операції в першій групі складає (42±6) хв, а в другій (51±9) хв. Контроль насичення вуглеводами хворих достатньою мірою допоміг запобігти суб’єктивному дискомфорту, а рівень глікемії лабараторно не відрізнявся і не потребував корекції інсуліном. За критерій розвитку артеріальної гіпотензії прийнято зниження середнього артеріального тиску на 30 % від початкового, або нижче 80 мм рт. ст. у систолічній фазі або девіацією сегмента ST на ЕКГ.

Посилання

https://reference.medscape.com/refarticle-srch/175667-overview

Asoh, T., Shirasaka, C., Uchido, I., Baldini G., Bagry H., & Carli F.

(1987). Effects of indomethacin on endocrine responses and nitrogen loss after surgery. Ann. Surg., 206, 770-776.

Smith, R., Kee, A., & Barrat S. (2008). Depth of anesthesia with desflu rane does not influence the endocrine methabolic response to

pelvic surgery. Acta Anaesth. Scand., 52, 99-105.

Beilin, B., Martin, F., & Shavit, Y. (2002). Multimodal analgesia and intravenous nutrition preserves total body protein following major upper gastrointestinal surgery. Reg.Anesth. PainMed., 27, 15-22.

Beilin, B., Bessler,,H., & Mayburd, E. (1989). Supression of natural killer cell activity by high dose narcotic anesthesia in rats. Brain Behave Immun., 3, 129-137.

Bent, J., Paterson, J., & Mashiter, K. (2003). Effects of preemptive analgesia on pain and cytokine production in the postoperative period. Anesthesiology, 98, 151-155.

Bromage, P., & Shibata, H. (1978). Effects of high dose fentanyl anaesthesia on the established metabolic and endocrine re sponse to surgery. Anaesthesia, 39, 19-23.

(1971). Influence of prolonged epidural block ade on blood sugar and cortisol responses to operation upon the upper part of the abdomen and thorax. Surg. Gynaecol. Obstetr. 21, 330-335.

Halliday, D., Cassuto, J., Nellgard, P., & Stage, L. (1997). Continuous epidural blockade arrests of postoperative decrease in muscle protein fractional synthetic rate in surgical patients. Anesthesiology, 86, 1033-1040.

Desborough, J., & Hall, G. (2001). The role of neuroinflammation and neuroimmune activation in persistent pain. Pain, 90, 1-6.

Desborough, J. (1989). Modification of the hormonal and metabolic response to surgery by narcotics and general anes thesia. Clin. Anaesthesiol., 3, 317-334.

Garlick, P., Burns, H., & Palmer, R. (2000). The stress response to trauma and surgery. Br. J. Anaesth., 85, 109-117.

Kehlet, H. (2006). The stress response to surgery: release mechanism and the role of pain relief. Acta Chir. Scand., (55), 22.

Kehlet, H. (1997). Multimodal approach to control postoperative pathophysiology and rehabilitation. Br. J. Anaesth., 78, 606-617.

Kehlet, H., & Wilmore, D. (1998). Modification of responses to surgery by neural blockade: clinical implications. Neural blockade in clinical anesthesia and management of pain. M. Cousins, P. Bridenbaugh (Eds.). Philadelphia, PA: Lippincott.

Завантаження

Опубліковано

2019-03-26

Номер

Розділ

З досвіду роботи

Як цитувати

Безпека та ефективність симультанних лапароскопічних втручань при лікуванні жовчнокам’яної хвороби та поєднаної хірургічної патології органів черевної порожнини. (2019). Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, 1, 62-68. https://doi.org/10.11603/2414-4533.2019.1.9914