Динаміка показників гепатодепресивного, цитолітичного і холестатичного синдромів та частота ускладнень у хворих із механічною жовтяницею пухлинного генезу після ендоскопічної і лапароскопічної передопераційної декомпресії загальної жовчної протоки
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2018.4.9702Ключові слова:
лапароскопічна декомпресія, обтураційний холестаз, періампулярна пухлина, маркери холестазуАнотація
Мета роботи: з’ясувати динаміку показників гепатодепресивного, цитолітичного і холестатичного синдромів, а також частоту ускладнень у хворих із механічною жовтяницею пухлинного ґенезу після ендоскопічної і лапароскопічної передопераційної декомпресії загальної жовчної протоки.
Матеріали і методи. В основу роботи покладено аналіз історій хвороб 60 хворих на пухлини біліопанкреатодуоденальної зони з синдромом механічної жовтяниці, які перебували на лікуванні в ДУ “Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова” НАМН України з 2011 до 2017 р. Усім пацієнтам проведено декомпресію загальної жовчної протоки як перший – підготовчий етап, з подальшим радикальним операційним втручанням із лапаротомного доступу. У першій групі виконували ендоскопічну декомпресію жовчних шляхів, заводячи катетер ретроградно через великий дуоденальний сосочок. У другій групі лапароскопічно виконували холецистектомію, а далі катетер заводили антеградно через міхурну протоку. Додатково через праве підребер’я дренували ложе жовчного міхура. Основне операційне втручання виконували не раніше, ніж через 14 діб. Всім пацієнтам виконували загальноклінічні, спеціальні, лабораторні та інструментальні методи обстеження. До операції, а також через 3, 7 і 14 діб у пацієнтів у сироватці крові за загальновідомими методами визначали маркери гепатодепресивного, цитолітичного і холестатичного синдромів: вміст загального білірубіну, активність аланінамінотрансферази (АлАТ), лужної фосфатази (ЛФ), протромбіновий час, а також частоту ускладнень у віддаленому післяопераційному періоді.
Результати досліджень та їх обговорення. У всіх пацієнтів з обтураційним холестазом пухлинного походження на момент госпіталізації спостерігали збільшення показників – маркерів гепатодепресивного, цитолітичного і холестатичного синдромів. У ході виконання декомпресії, незалежно від способу, до 14 доби суттєво спадала активність у сироватці крові АлАТ та ЛФ, знижувався вміст загального білірубіну, а також величина протромбінового часу, які не досягали рівня загальноприйнятої норми. За більшістю досліджуваних маркерів холестазу ефективність обох методів декомпресії загальної жовчної протоки була практично однакова, однак величина протромбінового часу після лапароскопічної декомпресії через 14 діб була істотно менша. У віддаленому післяопераційному періоді після лапароскопічної декомпресії частота ускладнень була у 5,33 раза менша, ніж після ендоскопічного втручання, що дозволяє рекомендувати ширше впровадження лапароскопічних технологій з метою декомпресії жовчних шляхів як першого етапу перед радикальним видалення пухлин біліопанкреатодуоденальної зони.
Посилання
Ishihara, S., & Horiguchi, A. (2015). Epidemiology of biliary tract cancer – comparison with other country. Nihon Rinsho, 73 (3), 466-470.
Morine, Y., & Ishibashi, H. (2014). Nation wide survey of pancreaticobiliary maljunction. Nihon Shokakibyo Gakkai Zasshi, 111, 4, 699-705.
Malyarchuk, V.I., Klimov, A.Ye., & Pautkin, Yu.F. (2009). Biliopankreatoduodenalnyy rak [Biliopancreatoduodenal cancer]. Moscow: Ros. un-t druzhby narodov [in Russian].
Khrustaleva, M.V., & Gallinger, Yu.I. (2001). Endoskopicheskoye transpapillyarnoye duodenobiliarnoye drenirovaniye v lechenii mekhanicheskoy zheltukhi [Endoscopic transpapillary duodenobiliary drainage in the treatment of obstructive jaundice]. Annaly Ros. nauch. tsentra khirurgii RAMN – Annals of Russian Scientific Center of Surgery RAMS, 10, 45-48 [in Russian].
Yeliseyev, S.M., Kornilov, N.G., Chikoteyev, S.P., & Gumerov, R.R. (2010). Obosnovaniye khirurgicheskoy taktiki pri mekhanicheskoy zheltukhe (analiticheskiy obzor literatury) [Justification of surgical tactics in obstructive jaundice (analytical review of literature)]. Byul. VSNTS SO RAMN – Bulletin of the E-SSC of the SB RAMS, 5, 233-239 [in Russian].
Mikhaylova, S.A. (2006). Dreniruyushchiye posobiya pri mekhanicheskoy zheltukhe opukholevoy etiologii [Drainage aids for obstructive jaundice of tumor etiology]. Palliativ. meditsina i reabilitatsiya – Palliative Medicine and Rehabilitation, 2, 22 [in Russian].
Nikitin, N.A., Podgornyy, L.Yu., & Drozdov, A.G. (2002). Laparoskopicheskoye chreskozhno-chrespechenochnoye drenirovaniye zhelchnogo puzyrya u bolnykh mekhanicheskoy zheltukhoy [Laparoscopic percutaneous-transhepatic drainage of the gallbladder in patients with obstructive jaundice]. Vyatsk. med. vestnik – Vyatsk Medical Journal, 1, 27 [in Russian].
Konovalov, D.Yu., Gumerova, E.I., Amanturliyeva, M.Ye. (2014). Sravnitelnaya otsenka khirurgicheskogo lecheniya bolnykh s sindromom mekhanicheskoy zheltukhi opukholevoy etiologii [Comparative evaluation of surgical treatment of patients with obstructive jaundice syndrome of tumor etiology]. Akt. probl. gumanitar. i yestestv. nauk – Actual Problems of Humanitarian and Natural Sciences, 1-2, 188-192 [in Russian].
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
