Динаміка вмісту гострофазових білків та циркулюючих імунних комплексів за умов пластики мʼяких тканин у процесі розвитку політравми
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2026.2.16227Ключові слова:
політравма, пластика мʼяких тканин, запалення, імунні реакціїАнотація
Мета роботи: зʼясувати динаміку вмісту гострофазових білків та циркулюючих імунних комплексів за умов пластики мʼяких тканин у процесі розвитку політравми.
Матеріали і методи. В експериментах використали 199 статевозрілих білих щурів-самців лінії Вістар. В умовах тіопентало-натрієвого наркозу в окремих групах тварин моделювали політравму (поєднану черепно-мозкову і скелетну травми) та пластику мʼяких тканин (ПМТ) (викроювали шкірний клапоть на ніжці розміром 4 на 8 см) (1 серія), яких виводили з експерименту через 14 діб. Контрольну групу 1 склали інтактні щури. В 2 серії у першій підгрупі щурам моделювали політравму, в другій підгрупі на тлі політравми виконували ПМТ через 1, 3, 7 та 14 діб посттравматичного періоду. Контрольну групу 2 склали тварини з політравмою 1 серії експериментів. Щурів виводили з досліду в термін, що відповідав 14 добі після моделювання ПМТ та 15, 17, 21 та 28 добам із моменту моделювання політравми. Інтенсивність системної реакції організму на запалення оцінювали за вмістом у сироватці крові гострофазових білків: С-реактивного білка (СРБ) та церулоплазміну (ЦП), імунних реакцій – за вмістом циркулюючих імунних комплексів (ЦІК).
Результати. Встановлено, що моделювання політравми через 14 діб посттравматичного періоду супроводжувалося істотним посиленням системної запальної та імунної реакції, яку виявляли підвищенням вмісту в сироватці крові СРБ, ЦП та ЦІК. Вперше показано, що виконання лише ПМТ теж здатне викликати зростання цих показників, причому їх величина в умовах експерименту статистично не відрізнялася від результатів політравми. Після моделювання лише політравми показники досягали своєї максимальної величини через 14 діб посттравматичного періоду й поступово знижувалися до 28 доби, не досягаючи рівня інтактних щурів. Виконання ПМТ у різні терміни після моделювання політравми супроводжувалося значним зростанням вмісту в сироватці крові СРБ, ЦП та ЦІК, порівняно зі щурами, яким наносили лише політравму. Залежно від терміну виконання ПМТ у посттравматичному періоді, встановлено, що ПМТ, виконана через 1 добу після моделювання політравми, порівняно з контрольною групою, супроводжувалася максимальним накопичення у сироватці крові СРБ, ЦП та ЦІК. Проведення ПМТ через 3 і 7 діб після політравми викликало менші порушення. Причому за умов ПМТ, виконаної через 7 діб посттравматичного періоду, відмічали найменше накопичення у крові досліджуваних показників. Водночас ПМТ, виконана через 14 діб після моделювання політравми – на піку посттравматичних порушень, супроводжувалася повторним зростанням вмісту в сироватці крові СРБ, ЦП та ЦІК.
Висновки. Пластика мʼяких тканин здійснює значний вплив на формування системних реакцій організму на тлі політравми, який залежить від терміну виконання пластики шкіри у посттравматичному періоді й відкриває перспективи для оптимізації проведення ПМТ з урахуванням загальної резистентності організму, яка змінюється в динаміці травматичної хвороби.
Посилання
Abdelfattah U, Power HA, Song S, Min K, Suh HP, Hong JP. Algorithm for Free Perforator Flap Selection in Lower Extremity Reconstruction Based on 563 Cases. Plast Reconstr Surg. 2019; 144(5):1202-13. DOI: 10.1097/PRS.0000000000006167. DOI: https://doi.org/10.1097/PRS.0000000000006167
Franco MJ, Nicoson MC, Parikh RP, Tung TH. Lower Extremity Reconstruction with Free Gracilis Flaps. J Reconstr Microsurg. 2017; 33(3):218-24. DOI: 10.1055/s-0036-1597568. DOI: https://doi.org/10.1055/s-0036-1597568
Khomenko IP, Korol SO, Matviichuk BV. Klinichno-orhanizatsiini osoblyvosti ,nadannia travmatolohichnoi dopomohy poranenym iz defektamy miakykh tkanyn pry vohnepalnykh ta minno-vybukhovykh ushkodzhenniakh kintsivok [Clinical and organizational peculiarities of providing trauma care to the patients with soft tissue defects in gunshot and mine blast injuries of the limbs]. Travma – Trauma. 2018; 19(5):125-9. DOI: 10.22141/1608-1706.5.19.2018.146655. Ukrainian. DOI: https://doi.org/10.22141/1608-1706.5.19.2018.146655
Mauffrey C, Hake ME, Chadayammuri V, Masquelet AC. Reconstruction of Long Bone Infections Using the Induced Membrane Technique: Tips and Tricks. J Orthop Trauma. 2016; 30(6):e188-93. DOI: 10.1097/BOT.0000000000000500. DOI: https://doi.org/10.1097/BOT.0000000000000500
Mühlhäusser J, Winkler J, Babst R, Beeres FJP. Infected tibia defect fractures treated with the Masquelet technique. Medicine (Baltimore). 2017; 96(20):e6948. DOI: 10.1097/MD.0000000000006948. DOI: https://doi.org/10.1097/MD.0000000000006948
Singh B, Goyal A, Patel BC. C-Reactive Protein: Clinical Relevance and Interpretation. 2025. In: StatPearls. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2026. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK441843. (date of access 20.04.2026).
Liu Y, Yang P, Liu HC, Sun S, Zhang JL, Kang J. The Significance of The Detection of Serum Lactate Dehydrogenase, Hypersensitive C-Reactive Protein, and N-Terminal Pro-Brain Natriuretic Peptide for the Evaluation of the Severity and Progression of Pediatric Patients with Traumatic Brain Injury. Curr Neurovasc Res. 2022; 19(2):219-24. DOI: 10.2174/1567202619666220713110941. DOI: https://doi.org/10.2174/1567202619666220713110941
Lüthje FL, Blirup-Plum SA, Møller NS, Heegaard PMH, Jensen HE, Kirketerp-Møller K, Gottlieb H, Skovgaard K, Jensen LK. The host response to bacterial bone infection involves a local upregulation of several acute phase proteins. Immunobiology. 2020; 225(3):151914. DOI: 10.1016/j.imbio.2020.151914. DOI: https://doi.org/10.1016/j.imbio.2020.151914
Zyablitsev SV, Pishchulina SV, Kolesnikova SV, Borys RN. Systemni efekty nespetsyfichnoyi zapalʹnoyi reaktsiyi pry cherepno-mozkoviy travmi [Systemic effects of unspecific inflammatory reaction at traumatic brain injury]. Fiziolohichnyy zhurnal – Physiological Journal. 2015; 62(1):68-73. DOI: 10.15407/fz62.01.068. Ukrainian. DOI: https://doi.org/10.15407/fz62.01.068
Sushko YI, Hudyma AA, Zachepa OA. Vplyv kranioskeletnoi travmy na proiavy tsytolitychnoho syndromu v umovakh kranioskeletnoi travmy shchuriv riznoho viku [Influence of cranioskeletal trauma on the manifestations of cytolytic Syndrome in conditions of cranioskeletal trauma in rats of different ages]. Shpytalna khirurhiia. Zhurnal imeni L. Ya. Kovalchuka – Hospital Surgery. Journal named by L.Ya. Kovalchuk. 2022; 3:54-62. DOI: 10.11603/2414-4533.2022.3.13393. Ukrainian. DOI: https://doi.org/10.11603/2414-4533.2022.3.13393
Uhliar TYu, Badiuk MI, Hudyma AA et al. Osoblyvosti funktsionalnoho stanu pechinky za umov kranioskeletnoi travmy, poiednanoi z tupoiu travmoiu zhyvota [Features of the liver’s functional state under conditions of cranio-skeletal injury combined with blunt abdominal trauma]. Svit Medytsyny i Biolohii – World of Medicine and Biology. 2023; 1:238-42. DOI: 10.26724/2079-8334-2023-1-83-238-242. Ukrainian. DOI: https://doi.org/10.26724/2079-8334-2023-1-83-238-242
Serin M, Bayramicli M. Experimental Rat Flap Models. In: Issues in Flap Surgery. InTech. 2018. DOI: 10.5772/intechopen.69923. DOI: https://doi.org/10.5772/intechopen.69923
Vlizlо VV. Laboratorni metody doslidzhennia u biolohii, tvarynnytstvi i veterynarnii medytsyni [Laboratory research methods in biology, animal husbandry and veterinary medicine]. Lviv: Spolom. 2012. Ukrainian.
Olson ME, Hornick MG, Stefanski A, Albanna HR, Gjoni A, Hall GD, Hart PC, Rajab IM, Potempa LA. A biofunctional review of C-reactive protein (CRP) as a mediator of inflammatory and immune responses: differentiating pentameric and modified CRP isoform effects. Front Immunol. 2023; 14:1264383. DOI: 10.3389/fimmu.2023.1264383. DOI: https://doi.org/10.3389/fimmu.2023.1264383
Puthucheary Z, Tadié JM, Patel JJ. C-reactive protein in immunometabolism: spared from 'paying the piper'. Intensive Care Med. 2022; 48(1):103-05. DOI: 10.1007/s00134-021-06586-w. DOI: https://doi.org/10.1007/s00134-021-06586-w
Ullah N, Wu Y. Regulation of Conformational Changes in C-reactive Protein Alters its Bioactivity. Cell Biochem Biophys. 2022; 80(4):595-608. DOI: 10.1007/s12013-022-01089-x. DOI: https://doi.org/10.1007/s12013-022-01089-x
Levinson T, Wasserman A. C-Reactive Protein Velocity (CRPv) as a New Biomarker for the Early Detection of Acute Infection/Inflammation. Int J Mol Sci. 2022; 23(15):8100. DOI: 10.3390/ijms23158100. DOI: https://doi.org/10.3390/ijms23158100
Kauk O, Bondarenko Ya, Kulyk D. Prohnostychne znachennia zapalnykh biomarkeriv (CRP, IL-6, prokaltsytonin) u patsiientiv z ishemichnym insultom v umovakh intensyvnoi terapii [Prognostic significance of inflammatory biomarkers (CRP, IL-6, procalcitonin) in patients with ischemic stroke in intensive care settings]. Psykhiatriia, nevrolohiia ta medychna psykholohiia – Psychiatry, Neurology and Medical Psychology. 2025; 12(3(29):344-56. DOI: 10.26565/2312-5675- 2025-29-05. Ukrainian. DOI: https://doi.org/10.26565/2312-5675-2025-29-05
Litovka IG, Zavgorodniy MO, Magomedov S et al. Bilky hostroi fazy yak biomarkery zapalennia za umov modeliuvannia termichnoi travmy [Acute phase proteins as biomarkers of inflammation in thermal injury]. Fiziolohichnyy zhurnal – Physiological Journal. 2025; 71(3):67-72. DOI: 10.15407/fz71.03.067. Ukrainian. DOI: https://doi.org/10.15407/fz71.03.067
Boiko O, Volkova Y. Dynamics C-reactive protein and ceruloplasmin in the blood of patients with combined thoracic trauma as a prognostic criterion of traumatic disease. RS Global – World Science. 2021; 1. DOI: 10.31435/rsglobal_ws/30012021/7404. DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/30012021/7404
Levchuk RD. Vplyv hostroi krovovtraty na dynamku imunnykh reaktsii za umov mekhanichnoi travmy riznoi lokalizatsii [The effect of acute blood loss on the dynamics of immune responses in conditions of mechanical trauma of various localization]. Klinichna anesteziolohiia, intensyvna terapiia ta medytsyna nevidkladnykh staniv – Clinical Anesthesiology, Intensive Care and Emergency Medicine. 2026; 1:95-106. DOI: 10.32782/2411-9164.24.1-8. Ukrainian. DOI: https://doi.org/10.32782/2411-9164.24.1-8
Levchuk RD. Dynamika vmistu tseruloplazminu v syrovattsi krovi za umov mekhanichnoi travmy riznoi lokalizatsii okremo ta v poiednanni z hostroiu vtratoiu krovi [Dynamics of ceruloplasmin content in blood serum under conditions of mechanical trauma of various localization separately and in combination with acute blood loss]. Shpytalna Khirurhiia. Zhurnal imeni L. Ya. Kovalchuka — Hospital Surgery. Journal named by L.Ya. Kovalchuk. 2026; 1:154-60. DOI: 10.11603/2414-4533.2026.1.16102. Ukrainian. DOI: https://doi.org/10.11603/2414-4533.2026.1.16102
Anand T, Reyes AA, Sjoquist MC, Magnotti L, Joseph B. Resuscitating the Endothelial Glycocalyx in Trauma and Hemorrhagic Shock. Ann Surg Open. 2023; 4(3):e298. DOI: 10.1097/AS9.0000000000000298. DOI: https://doi.org/10.1097/AS9.0000000000000298
Ziablitsev SV, Yelskyi VM. Syndromy travmatychnoi khvoroby pry cherepno-mozkovii travmi [Traumatic disease syndromes in traumatic brain injury]. Kramatorsk: Kashtan. 2020. Ukrainian.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Степан Кучабський
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
