Оцінка ефективності застосування ендоваскулярних технологій у лікуванні пацієнтів із хронічною загрозливою ішемією нижніх кінцівок
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2026.3.16487Ключові слова:
хронічна загрозлива ішемія нижніх кінцівок, ендоваскулярні технології, реваскуляризація, ротаційна атеректомія, шунтування, гібридні втручанняАнотація
Мета роботи: поліпшити результати лікування пацієнтів із хронічною загрозливою ішемією нижніх кінцівок на основі оцінки різних методів реконструктивних хірургічних втручань.
Матеріали і методи. Для проведення даного дослідження проаналізовано результати лікування 245 пацієнтів з атеросклеротичним ураженням артерій нижніх кінцівок у стадії критичної ішемії, які проходили лікування в період з 2020 р. до 2025 р. у Державній науковій установі «Центр інноваційних технологій охорони здоров’я» Державного управління справами (м. Київ). Середній вік пацієнтів становив (66,8±0,71) року. Чоловіків було 93 (38 %), жінок – 152 (62 %). Пацієнтів поділили на три групи: 85 (34,7 %) хворим виконали стегново-підколінне або стегново-тібіальне шунтування (група I); 96 (39,2 %) пацієнтам провели лише ендоваскулярні втручання (група II); 64 (26,1%) хворим виконали гібридні операції (група III). Для визначення ступеня хронічної критичної ішемії використовували класифікацію Rutherford (1986).
Результати. Безпосередні результати лікування в усіх групах були статистично зіставними, однак у віддаленому періоді ендоваскулярні втручання продемонстрували кращі показники відсутності рецидиву хронічної загрозливої ішемії нижніх кінцівок (ХЗІНК) (71,9 %) та меншу частоту ампутацій (9,4 %). Застосування сучасних ендоваскулярних технологій, включно з ротаційною атеректомією при кальцинованих ураженнях, дозволило ефективно відновлювати кровотік навіть при протяжних стенотично-оклюзійних ураженнях. Отримані результати підтверджують високу ефективність ендоваскулярних методів лікування пацієнтів із ХЗІНК щодо збереження кінцівки та зниження частоти рецидивів. Сучасні літературні дані свідчать про розширення показань до застосування малоінвазивних технологій навіть при протяжних і кальцинованих ураженнях артерій. Використання сучасних методів реканалізації та атеректомії дозволяє досягти ефективних результатів лікування у складних клінічних випадках.
Висновки. Ендоваскулярні методи лікування пацієнтів із хронічною загрозливою ішемією нижніх кінцівок демонструють високу ефективність та забезпечують хороші віддалені результати щодо збереження кінцівки. Використання сучасних технологій реваскуляризації дозволяє успішно лікувати навіть протяжні та кальциновані ураження артерій.
Посилання
1. Libby P. The changing landscape of atherosclerosis. Nature. 2021; 592(7855):524-33. DOI: 10.1038/s41586-021-03392-8. DOI: https://doi.org/10.1038/s41586-021-03392-8
2. Boiko VV, Mishalov TV, Voloshyn OV, et al. Sudynna khirurhiia [Vascular surgery]. Boiko VV, editor. Kharkiv. NTMT. 2018; 412. Ukrainian.
3. Conte MS, Bradbury AW, Kolh P, White JV, Dick F, Fitridge R, et al. Global Vascular Guidelines on the Management of Chronic Limb-Threatening Ischemia. Eur J Vasc Endovasc Surg. 2019; 58(1S):S1-S109.e33. DOI: 10.1016/j.ejvs.2019.05.006. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ejvs.2019.05.006
4. Aboyans V, Ricco JB, Bartelink MEL, Björck M, Brodmann M, Cohnert T, et al. 2017 ESC Guidelines on the Diagnosis and Treatment of Peripheral Arterial Diseases, in collaboration with the European Society for Vascular Surgery (ESVS): Document covering atherosclerotic disease of extracranial carotid and vertebral, mesenteric, renal, upper and lower extremity arteriesEndorsed by: the European Stroke Organization (ESO)The Task Force for the Diagnosis and Treatment of Peripheral Arterial Diseases of the European Society of Cardiology (ESC) and of the European Society for Vascular Surgery (ESVS). Eur Heart J. 2018; 39(9):763-816. DOI: 10.1093/eurheartj/ehx095. DOI: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehx095
5. Zhang G, Liu X, Li J, Zhao Y, Yuan Z, Chen Y, et al. Global, regional, and national burdens of lower extremity peripheral arterial disease from 1990 to 2021 and projections to 2050: global burden of disease study 2021. Front Cardiovasc Med. 2025; 12:1592322. DOI: 10.3389/fcvm.2025.1592322. DOI: https://doi.org/10.3389/fcvm.2025.1592322
6. Venger IK, Faryna IV. Clinical and laboratory characteristics of reperfusion-reoxygenation syndrome in patients with atherosclerotic aortoiliac-femoral occlusion under chronic limb-threatening ischemia. Zdobutky Clin Exp Med. 2024; 2:40-4. DOI: 10.11603/1811-2471.2024.v.i2.14716 . DOI: https://doi.org/10.11603/1811-2471.2024.v.i2.14716
7. Almasri J, Adusumalli J, Asi N, Lakis S, Alsawas M, Prokop LJ, et al. A systematic review and meta-analysis of revascularization outcomes of infrainguinal chronic limb-threatening ischemia. J Vasc Surg. 2018; 68(2):624-33. DOI: 10.1016/j.jvs.2018.01.066. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jvs.2018.01.066
8. Farber A, Menard MT, Conte MS, Kaufman JA, Powell RJ, Choudhry NK, et al. Surgery or Endovascular Therapy for Chronic Limb-Threatening Ischemia. N Engl J Med. 2022; 387(25):2305-16. DOI: 10.1056/NEJMoa2207899. DOI: https://doi.org/10.1056/NEJMoa2207899
9. Farber A. Chronic Limb-Threatening Ischemia. N Engl J Med. 2018; 379(2):171-80. DOI: 10.1056/NEJMcp1709326. DOI: https://doi.org/10.1056/NEJMcp1709326
10. Ghijsen SC, de la Mar ACJ, Kalsbeek L, van den Heuvel DAF, Bakker OJ. Endovascular Treatment of Patients with Chronic Limb Threatening Ischaemia in an Outpatient Setting. Eur J Vasc Endovasc Surg. 2026; 71(4):703-704. DOI: 10.1016/j.ejvs.2025. 10.053. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ejvs.2025.10.053
11. Azuma N. The Diagnostic Classification of Critical Limb Ischemia. Ann Vasc Dis. 2018; 11(4):449-57. DOI: 10.3400/avd.ra.18-00122. DOI: https://doi.org/10.3400/avd.ra.18-00122
12. Croo A, Versyck T, Duinslaeger A, Harth C, Vermassen F, Randon C. The impact of an angiosome-targeted revascularization on healing rate, limb salvage and survival in critical limb threatening ischemia. Acta Chir Belg. 2022; 122(2):107-15. DOI: 10.1080/00015458.2021.1881337. DOI: https://doi.org/10.1080/00015458.2021.1881337
13. Hater H, Halak M, Sunoqrot H, Khaitovich B, Raskin D, Silverberg D. Revascularization of multiple tibial arteries is not associated with improved limb salvage. J Vasc Surg. 2021; 74(1):170-77. DOI: 10.1016/j.jvs.2021.01.026. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jvs.2021.01.026
14. Iida O, Urasawa K, Shibata Y, Yamamoto Y, Ando H, Fujihara M, et al. Clinical Safety and Efficacy of Rotational Atherectomy in Japanese Patients with Peripheral Arterial Disease Presenting Femoropopliteal Lesions: The J-SUPREME and J-SUPREME II Trials. J Endovasc Ther. 2022; 29(2):240-47. DOI: 10.1177/ 15266028211045700. DOI: https://doi.org/10.1177/15266028211045700
15. Pecoraro F, Pakeliani D, Bruno S, Dinoto E, Ferlito F, Mirabella D, et al. Simultaneous Hybrid Treatment of Multilevel Peripheral Arterial Disease in Patients with Chronic Limb-Threatening Ischemia. J Clin Med. 2021; 10(13):2865. DOI: 10.3390/jcm10132865. DOI: https://doi.org/10.3390/jcm10132865
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Василь Шапринський, Дмитро Власенко, Михайло Верба
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
