Динаміка показників гепатодепресивного синдрому у хворих з механічною жовтяницею пухлинного ґенезу після ендоскопічної і лапароскопічної паліативної декомпресії загальної жовчної протоки

Автор(и)

  • M. Y. Nychitaylo ДУ “Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова”
  • A. P. Kondratiuk ДУ “Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова”
  • Yu. A. Khilko ДУ “Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова”
  • P. V. Ogorodnyk ДУ “Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова”
  • A. G. Deinychenko ДУ “Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова”
  • V. A. Kondratiuk ДУ “Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова”
  • N. A. Yermak ДУ “Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова”
  • T. A. Yusupov ДУ “Національний інститут хірургії та трансплантології імені О. О. Шалімова”

DOI:

https://doi.org/10.11603/2414-4533.2018.3.9448

Ключові слова:

лапароскопічний гепатикоєюноанастомоз, механічна жовтяниця, періампулярна пухлина, гепатодепресивний синдром

Анотація

Мета роботи з’ясувати динаміку показників гепатодепресивного синдрому у хворих із механічною жовтяницею пухлинного генезу після ендоскопічної і лапароскопічної паліативної декомпресії загальної жовчної протоки.

Матеріали і методи. Під спостереженням в період з 2011 до 2017 р. перебували 48 пацієнтів, в яких внаслідок комплексного обстеження виявили інкурабельні пухлини на тлі вираженої механічної жовтяниці. Усім хворим виконано паліативну декомпресію загальної жовчної протоки: 30 пацієнтів – із застосуванням ендоскопічних методів; 18 пацієнтів – із використанням лапароскопічної гепатикоєюностомії. Кожну підгрупу рандомізували за віком, статтю, тривалістю жовтяничного періоду та основними біохімічними показниками, визначеними до операції. Пацієнти перебували під спостереженням протягом 6 міс. після декомпресії. До операції, через 1, 7 і 14 діб, а також 3 і 6 міс. у пацієнтів визначали маркери гепатодепресивного синдрому: протромбіновий час, вміст загального білка й альбумінів у сироватці крові за загальновідомими методами.

Результати досліджень та їх обговорення. Лапароскопічна декомпресія загальної жовчної протоки шляхом формування гепатикоєюноанастомозу порівняно з ендоскопічними методами супроводжується швидшим відновленням функціонального стану печінки, що проявляється сталим зниженням протромбінового часу індексу INR і збільшенням вмісту в сироватці крові загального білка та альбумінів через 3–6 міс. після декомпресії. На тлі ендоскопічної декомпресії в цей період протромбіновий час і індекс INR статистично вірогідно більші, вміст у сироватці крові загального білка і альбумінів – менший, порівняно з лапароскопічною декомпресією. Через 3-6 міс. після втручання за умов ендоскопічної декомпресії показники гепатодепресивного синдрому суттєво погіршуються, що пов’язано з розвитком у 30 % пацієнтів ускладнень.

Завантаження

Опубліковано

2018-10-17

Номер

Розділ

З досвіду роботи

Як цитувати

Динаміка показників гепатодепресивного синдрому у хворих з механічною жовтяницею пухлинного ґенезу після ендоскопічної і лапароскопічної паліативної декомпресії загальної жовчної протоки. (2018). Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, 3, 91-99. https://doi.org/10.11603/2414-4533.2018.3.9448