Морфометрична характеристика структурної перебудови м′язової оболонки дванадцятипалої кишки при пострезекційній портальній гіпертензії

Анотація

Мета роботи: морфометричними методами вивчити особливості  структурної перебудови м′язової оболонки дванадцятипалої  кишки при пострезекційній портальній гіпертензії.

Матеріали і методи. Комплексом морфологічних методів досліджено дванадцятипалу кишку 45 статевозрілих білих щурів-самців, які були розділені на 3-и групи. Перша група нараховувала 15 інтактних тварин, 2-а – 15 щурів, у яких було видалено  31,5 % паренхіми печінки,  3-я – 15 тварин після резекції 58, 1 % паренхіми печінки. Евтаназію щурів здійснювали кровопусканням в умовах тіопенталового наркозу через один місяць від початку експерименту. Із дванадцятипалої кишки виготовляли гістологічні мікропрепарати. Вимірювали товщини колового та поздовжнього шарів м′язової  оболонки, діаметри гладких міоцитів та їх ядер, ядерно-цитоплазматичні відношення у цих клітинах, стромально-міоцитарні відношення, відносні об′єми пошкоджених міоцитів.

Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що через місяць після резекції 31,5 % паренхіми печінки досліджувані морфометричні показники змінювалися незначно. Видалення 58,1 % паренхіми печінки призводило до розвитку пострезекційної портальної гіпертензії. Виражено зміненими при цьому виявилися морфометричні параметри структур колового та поздовжнього шарів м’язової оболонки дванадцятипалої кишки.  Товщина колового шару м’язової оболонки через місяць після резекції 58,1 % паренхіми печінки статистично достовірно зменшилася на 5,0 %, діаметр міоцитів – на 8,7 %, ядерно-цитоплазматичні відношення у них зросли на 42,8 %, cтромально-міоцитарні відношення –на 21 %, відносний об’єм пошкоджених міоцитів – у 15,9 раза. Кількісні морфологічні показники структур поздовжнього шару м’язової оболонки дванадцятипалої кишки через місяць після резекції 58,1 % паренхіми печінки змінювалися аналогічно, але ступінь їх вираження був меншим порівняно із структурами колового шару. Так, діаметр міоцитів у даних експериментальних умовах виявився зменшеним всього на 0,92 %, діаметр ядер зріс на 7,1 % (р<0,05), ядерно-цитоплазматичні відношення – на  16,8 % (р<0,001), стромально-міоцитарні відношення – на 14,7 %, відносний об’єм пошкоджених міоцитів – у 9,3 раза. Результати проведеного дослідження  стверджують, що видалення великих об’ємів паренхіми печінки призводить  до пострезеційної портальної гіпертензії та  вираженої морфологічної перебудови (ремоделювання) структур колового та поздовжнього шарів м’язової оболонки дванадцятипалої кишки, яке характеризується диспропорційними нерівномірними змінами морфометричних параметрів гладких міоцитів, їх ядер, порушеннями ядерно-цитолазматичних відношень у цих клітинах, атрофією, зростанням стромальних структур та відносних об’ємів пошкоджених міоцитів у м′язовій оболонці, що може ускладнюватися дисфункцією ушкодженого органа.