Морфометричні показники змін у структурі нирок експериментальних щурів за умов введення отрути гадюки Vipera berus berus
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2026.3.16692Ключові слова:
venom, vipers, kidneys, morphometry, inflammation, ratsАнотація
Мета роботи: визначити морфометричні зміни у структурі нирок експериментальних щурів за умов введення отрути гадюки Vipera berus berus.
Матеріали і методи. Тварин поділили на дві групи: контрольну та експериментальну – по 10 особин у кожній. Експериментальні щури отримали внутрішньочеревну ін'єкцію напівлетальної дози (LD50) отрути Vipera berus berus у фізіологічному розчині в концентрації 1,576 мкг/г. Контрольній групі вводили лише фізіологічний розчин. Через 24 год щурам було проведено евтаназію шляхом декапітації після анестезії. Проводили морфометричне дослідження площі епітелію проксимальних та дистальних канальців.
Результати. Сукупність процесів набряку і дистрофії клітин епітелію проксимальних звивистих канальців нирки та зменшення чи навіть зникнення їх просвіту в експериментальній групі призводили до статистично достовірного зростання їх площі відносно групи контролю. Збільшення показника стандартного відхилення у 2,4 раза свідчить про нерівномірні прояви набрякових та інших патологічних процесів у проксимальних канальцях нирок щурів. Якщо деякі канальці лишались незмінними або мали помірні ознаки патології, інші, навпаки, мали набряклий епітелій та звужені просвіти. Внаслідок сукупного впливу патологічних змін у самих епітеліоцитах дистальних канальців, що викликали їх сплощення та в навколишніх тканинах, зокрема в кровоносній складовій, які призвели до обтурації та деформації просвітів канальців, площа епітелію в даній експериментальній групі зменшилась статистично достовірно до групи контролю.
Висновки. При морфометричному аналізі змін нирок експериментальних щурів за умов введення отрути гадюки Vipera berus berus встановлено статистично достовірне зростання площі епітелію проксимальних звивистих канальців на тлі різкого зменшення площі епітеліоцитів дистальних канальців.
Посилання
1. Chaiyabutr N, Chanhome L, Vasaruchapong T, Laoungbua P, Khow O, Rungsipipat A, Sitprija V. The pathophysiological effects of Russell's viper (Daboia siamensis) venom and its fractions in the isolated perfused rabbit kidney model: A potential role for platelet activating factor. Toxicon X. 2020; 7:100046. DOI: 10.1016/j.toxcx.2020.100046. DOI: https://doi.org/10.1016/j.toxcx.2020.100046
2. Larréché S, Chippaux J.P, Chevillard L, Mathé S, Résière D, Siguret V, Mégarbane B. Bleeding and Thrombosis: Insights into Pathophysiology of Bothrops Venom-Related Hemostasis Disorders. Int J Mol Sci. 2021; 22 (17): 9643. DOI: 10.3390/ijms22179643. DOI: https://doi.org/10.3390/ijms22179643
3. Mora-Obando D, Salazar-Valenzuela D, Pla D, Lomonte B, Guerrero-Vargas JA, Ayerbe S, Calvete JJ. Venom variation in Bothrops asper lineages from North-Western South America. J Proteomics. 2020; 229:103945. DOI: 10.1016/j.jprot.2020.103945. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jprot.2020.103945
4. Park EJ, Choi S, Kim HH, Jung YS. Novel Treatment Strategy for Patients with Venom-Induced Consumptive Coagulopathy from a Pit Viper Bite. Toxins (Basel). 2020; 12(5):295. DOI: 10.3390/toxins12050295. DOI: https://doi.org/10.3390/toxins12050295
5. Adisakwattana P, Chanhome L, Chaiyabutr N, Phuphisut O, Onrapak R, Thawornkuno C. Venom-gland transcriptomics of the Malayan pit viper (Calloselasma rhodostoma) for identification, classification, and characterization of venom proteins. Heliyon. 2023; 9(5): e15476. DOI: 10.1016/j.heliyon.2023.e15476. DOI: https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2023.e15476
6. Al Shammari AK, Abd El-Aziz TM, Al-Sabi A. Snake Venom: A Promising Source of Neurotoxins Targeting Voltage-Gated Potassium Channels. Toxins (Basel). 2023; 16(1):12. DOI: 10.3390/toxins16010012. DOI: https://doi.org/10.3390/toxins16010012
7. Frangieh J, Rima M, Fajloun Z, Henrion D, Sabatier JM, Legros C, Mattei C. Snake Venom Components: Tools and Cures to Target Cardiovascular Diseases. Molecules. 2021; 26(8):2223. DOI: 10.3390/molecules26082223. DOI: https://doi.org/10.3390/molecules26082223
8. Siigur J, Siigur E. Biochemistry and toxicology of proteins and peptides purified from the venom of Vipera berus berus. Toxicon X. 2022; 15:100131. DOI: 10.1016/j.toxcx.2022.100131. DOI: https://doi.org/10.1016/j.toxcx.2022.100131
9. Albert V, Hall MN. mTOR signaling in cellular and organismal energetics. Curr Opin Cell Biol. 2015; 33:55-66. DOI: 10.1016/j.ceb.2014.12.001. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ceb.2014.12.001
10. Chun Y, Kim J. AMPK-mTOR Signaling and Cellular Adaptations in Hypoxia. Int J Mol Sci. 2021; 22(18):9765. DOI: 10.3390/ijms22189765. DOI: https://doi.org/10.3390/ijms22189765
11. Fantus D, Rogers NM, Grahammer F, Huber TB, Thomson AW. Roles of mTOR complexes in the kidney: implications for renal disease and transplantation. Nat Rev Nephrol. 2016; 12(10):587-609. DOI: 10.1038/nrneph.2016.108. DOI: https://doi.org/10.1038/nrneph.2016.108
12. Toyama EQ, Herzig S, Courchet J, Lewis TLJr, Losón OC, Hellberg K, Shaw RJ. Metabolism. AMP-activated protein kinase mediates mitochondrial fission in response to energy stress. Science. 2016; 351(6270):275-281. DOI: 10.1126/science.aab4138. DOI: https://doi.org/10.1126/science.aab4138
13. Zhang H, Xu R, Wang Z. Contribution of Oxidative Stress to HIF-1-Mediated Profibrotic Changes during the Kidney Damage. Oxid Med Cell Longev. 2021; 6114132. DOI: 10.1155/2021/ 6114132. DOI: https://doi.org/10.1155/2021/6114132
14. Palikaras K, Tavernarakis N. Mitochondrial homeostasis: the interplay between mitophagy and mitochondrial biogenesis. Exp Gerontol. 2016; 56:182-88. DOI: 10.1016/j.exger.2014.01.021. DOI: https://doi.org/10.1016/j.exger.2014.01.021
15. Singh JP, Singh AP, Bhatti R. Explicit role of peroxisome proliferator-activated receptor gamma in gallic acid-mediated protection against ischemia-reperfusion-induced acute kidney injury in rats. J Surg Res. 2016; 187(2):631-39. DOI: 10.1016/j.jss.2013.11.1088. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jss.2013.11.1088
16. Whitaker RM, Corum D, Beeson CC, Schnellmann RG. Mitochondrial Biogenesis as a Pharmacological Target: A New Approach to Acute and Chronic Diseases. Annu Rev Pharmacol Toxicol. 2016; 56:229-49. DOI: 10.1146/annurev-pharmtox- 010715-103155. DOI: https://doi.org/10.1146/annurev-pharmtox-010715-103155
17. Zhang J, Pan W, Zhang Y, Tan M, Yin Y, Li Y, Li H. Comprehensive overview of Nrf2-related epigenetic regulations involved in ischemia-reperfusion injury. Theranostics. 2022; 12(15):6626-45. DOI: 10.7150/thno.77243. DOI: https://doi.org/10.7150/thno.77243
18. Sitprija V. Snakebite nephropathy (Review Article). Nephrology. 2006; 11:442-8. DOI: 10.1111/j.1440-1797.2006. 00599.x. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1440-1797.2006.00599.x
19. Alvitigala BY, Gooneratne LV, Gnanathasan CA, Wijewickrama ES. Snakebite-associated acute kidney injury in South Asia: narrative review on epidemiology, pathogenesis and management. Transactions of The Royal Society of Tropical Medicine and Hygiene. 2025; 119(6):648-4. DOI: 10.1093/trstmh/trae077. DOI: https://doi.org/10.1093/trstmh/trae077
20. Meena P, Bhargava V, Gupta P, Panda S, Bhaumik S. The kidney histopathological spectrum of patients with kidney injury following snakebite envenomation in India: scoping review of five decades. BMC nephrology. 2024; 25(1): 112. DOI: 10.1186/s12882-024-03508-y DOI: https://doi.org/10.1186/s12882-024-03508-y
21. Vikrant S, Jaryal A, Parashar A. Clinicopathological spectrum of snake bite-induced acute kidney injury from India. World journal of nephrology. 2017; 6(3):150-61. DOI: 10.5527/wjn.v6.i3.150. DOI: https://doi.org/10.5527/wjn.v6.i3.150
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Костянтин Агафонов
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
