Лікування пацієнтів із рановими дефектами м’яких тканин шляхом використання вільної аутодермопластики
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2026.2.16422Ключові слова:
вибухова травма, ранові дефекти, вільна аутодермопластика, вакуумна пов’язкаАнотація
Мета роботи: оцінити результати лікування пацієнтів із рановими дефектами м’яких тканин шляхом застосування вільної аутодермопластики.
Матеріали і методи. Проаналізовано результати хірургічного лікування 52 пацієнтів із рановими дефектами м’яких тканин, причиною яких були: вогнепальні осколкові поранення м’яких тканин у 39 (75,0 %) випадках, вогнепальні осколкові сліпі поранення м’яких тканин, поєднані з вогнепальними переломами кінцівок, – в 10 (19,2 %), глибокі термічні опіки – у 3 (5,8 %). Хворих поділили на дві дослідні групи: І група (n=28) включала пацієнтів, де аутодермопластику проведено за загальноприйнятим способом, ІІ групу (n=24) склали хворі, у яких після аутодермопластики застосовано VAC-систему. Всі поранені – чоловіки. Середній вік пацієнтів – (36,8±2,5) року.
Результати. У 3 (5,8 %) випадках аутодермопластику було проведено епідермальними клаптями, в 40 (76,9 %) – застосовували розщеплений клапоть, у 9 (17,3 %) – пошаровий шкірний клапоть. У хворих із І групи ускладнення після аутодермопластики були у 4 (7,7 %) випадках: серома рани – 2 (3,8 %), нагноєння рани – 1 (1,9 %), суцільний некроз клаптя – 1 (1,9 %). У пацієнтів із ІІ групи в 1 (1,9 %) випадку спостерігався крайовий некроз аутодермотрансплантата. Середня тривалість перебування у стаціонарі хворих із І групи склала (19,8±2,5) доби, а пацієнтів з ІІ групи – (12,4±2,3) доби.
Висновки. Застосування вакуумної пов’язки після вільної аутодермопластики дозволяє скоротити тривалість перебування хворих у стаціонарі на 7,4 ліжко-дні та знизити частоту післяопераційних ускладнень на 5,8 % (p<0,05). Важливу роль в успіху вільної шкірної пластики також відіграє ретельна підготовка ранового дефекту. Вільну аутодермопластику епідермальними клаптями доцільно застосовувати при опікових ранах, розщепленим клаптем – у пацієнтів із вогнепальними ранами кінцівок, які не піддаються механічному впливу, пошаровим клаптем – при наявності ран на опорних поверхнях кінцівок.
Посилання
Zarutskii YL, Aslanyan SA, Plis IB, Kompaniiets AO, Goncharuk VS. Aplication of NPWT in the surgical treatment of wounds and injuries of various locations – case series. Negative pressure wound therapy journal. 2018; 5(3):10-13. DOI: 10.18487/npwtj.v5i3.44. DOI: https://doi.org/10.18487/npwtj.v5i3.44
Khomenko IP, Korol SO, Khalik SV, Shapovalov VY, Yenin RV, Herasymenko OS, et al. Klinichno-epidemiolohichnyi analiz struktury boiovoi khirurhichnoi travmy pry provedenni antyterorystychnoi operatsii / operatsii Obiednanykh syl na skhodi Ukrainy [Clinical and epidemiological analysis of the structure of combat surgical trauma during the anti-terrorist operation / operation of the Joint Forces in eastern Ukraine]. Ukrainian Journal of Military Medicine. 2021; 2(2):5-13. DOI: 10.46847/ujmm.2021.2(2)-005. Ukrainian. DOI: https://doi.org/10.46847/ujmm.2021.2(2)-005
Denysiuk MV, Dubrov SO, Cherniaiev SV, Sereda SO, Zaikin YM. Struktura travmatychnykh ushkodzhen ta dosvid likuvannia poranenykh vnaslidok boiovykh dii v pershi dni napadu rosii na Ukrainu [Structure of traumatic injuries and experience in treating the wounded as a result of hostilities in the first days of Russia's attack on Ukraine]. Pain, Anaesthesia & Intensive Care. 2022; 1(98): 7-12. DOI: 10.25284/2519-2078.1(98).2022.256092. Ukrainian. DOI: https://doi.org/10.25284/2519-2078.1(98).2022.256092
Lurin IA, Khomenko IP, Nehoduiko VV, Tertyshnyi SV. Kombinatsiia multymodalnoho alhorytmu ta rekonstruktyvno-vidnovliuvalnoi drabyny pry likuvanni poranenykh iz vohnepalnymy defektamy miakykh tkanyny [Combination of multimodal algorithm and reconstructive-restorative ladder in the treatment of wounded with gunshot defects of soft tissues]. Kharkiv Surgical School. 2022; 3(114): 57-60. DOI: 10.37699/2308-7005.3.2022.10. Ukrainian. DOI: https://doi.org/10.37699/2308-7005.3.2022.10
Vitse J, Bekara F, Bertheuil N, Sinna R, Chaput B, Herlin C. Perforator-based propeller flaps reliability in upper extremity soft tissue reconstruction: a systematic review. J Hand Surg Eur. 2017; 42(2):157-64. DOI: 10.1177/1753193416669262. DOI: https://doi.org/10.1177/1753193416669262
Zavhorodnii SM, Bulba PO. Likuvannia izolovanykh vohnepalnykh ulamkovykh poranen miakykh tkanyn iz vykorystanniam autodermoplastyky [Treatment of isolated gunshot shrapnel wounds of soft tissues using autodermoplasty]. Hospital Surgeon. 2025; 4: 55-60. DOI: 10.11603/2414-4533.2025.4.15619. Ukrainian. DOI: https://doi.org/10.11603/2414-4533.2025.4.15619
Rybalka YV. Zastosuvannia PRP-terapii v kompleksi peredoperatsiinoi pidhotovky do autodermoplastyky pry likuvanni khronichnykh ran [The use of PRP therapy in the complex of preoperative preparation for autodermoplasty in the treatment of chronic wounds]. Actual Problems of Modern Medicine. 2018; 18(1):117-20. Ukrainian.
Napolitano R. Negative pressure wound therapy with instillation in lower extremity wounds may contribute to cost-savings: 4 case reports. Wound Manag Prev. 2023; 69(2):32-8. DOI: https://doi.org/10.25270/wmp.2023.2.22058
Zarutskіi YL, Plis IB, Korol SO, Kompaniiets AO. Optymizatsiia etapnoho khirurhichnoho likuvannia poranenykh na osnovi metrychnoi klasyfikatsii defektiv miakykh tkanyn [Optimization of staged surgical treatment of the wounded based on the metric classification of soft tissue defects]. Klinichna khirurhiia. 2018; 85(2):77-80. DOI: 10.26779/2522-1396.2018.02.77. Ukrainian. DOI: https://doi.org/10.26779/2522-1396.2018.02.77
Andasbekov N, Omarov N, Imangazinov S, Kairkhanov Y, Tashtemirova O, Kazangapov R, et al. Application of improved autodermoplasty technique in granulating wounds treatment. Georgian Med News. 2024; (356):171-75.
Tsymbaliuk VI. Atlas boiovoi khirurhichnoi travmy (dosvid antyterorystychnoi operatsii / operatsii Оbiednanykh syl): monohrafiia [Atlas of combat surgical trauma (experience of anti-terrorist operation / operation of the Joint Forces): monograph]. Kharkiv: Kolehium. 2021; 385. Ukrainian.
Yasir M, Wani AH, Zargar HR. Perforator flaps for reconstruction of lower limb defects. World J Plast Surg. 2017; 6(1):74-81.
Battiston B, Ciclamini D, Tang JB. Compound or specially designed flaps in the lower extremities. Clin Plast Surg. 2017; 44(2):287-97. DOI: 10.1016/j.cps.2016.11.006. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cps.2016.11.006
Franco MJ, Nicoson MC, Parikh RP, Tung TH. Lower extremity reconstruction with free gracilis flaps. J Reconstr Microsurg. 2017; 33(3):218-24. DOI: 10.1055/s-0036-1597568. DOI: https://doi.org/10.1055/s-0036-1597568
Wong JK, Deek N, Hsu CC, Chen HY, Lin CH. Versatility and "flap efficiency" of pedicled perforator flaps in lower extremity reconstruction. J Plast Reconstr Aesthet Surg. 2017; 70(1):67-77. DOI: 10.1016/j.bjps.2016.09.028. DOI: https://doi.org/10.1016/j.bjps.2016.09.028
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Лілія Чорна, Наталія Щербина, Андрій Кобзар, Євген Шапринський, Ярослав Карий, Сергій Андросов, Олександр Маховський, Максим Лупещенко
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
