Хірургічне лікування пацієнтів із кишковою непрохідністю при вторинному перитоніті

Автор(и)

  • Микола Дроняк Івано-Франківський національний медичний університет, Івано-Франківськ, Україна https://orcid.org/0000-0001-7976-0384

DOI:

https://doi.org/10.11603/2414-4533.2026.2.16146

Ключові слова:

кишкова непрохідність, недостатність швів анастомозу, вторинний перитоніт, хірургічне лікування

Анотація

Мета роботи: покращити результати лікування пацієнтів із кишковою непрохідністю при вторинному перитоніті шляхом удосконалення тактико-лікувальних підходів на основі вивчення показників ендогенної інтоксикації та печінкової дисфункції.

Матеріали і методи. Проаналізовано результати лікування 131 пацієнта з кишковою непрохідністю і вторинним перитонітом. Усім хворим проводили комплексне клініко-лабораторне обстеження. Тяжкість ендотоксикозу визначали з урахуванням змін у лейкоцитарній формулі, лейкоцитарного індексу інтоксикації, індексу інтоксикації, показників молекул середньої маси, продуктів пероксидного окиснення ліпідів – малонового альдегіду, дієнових кон'югатів, показників антиоксидантного захисту – активності ферментів каталази, церулоплазміну, насиченості залізом трансферину та стану мікроелементного гомеостазу.

 Результати. Встановлено, що застосування препаратів для покращення функції печінки та окисно-відновних процесів сприяло зменшенню тривалості інтубації кишечника в основних групах із (5,3±0,52) доби в контрольній групі до (4,1±0,40) доби (1,29 раза) у пацієнтів з I основної групи і (3,8±0,38) доби (1,39 раза) у хворих із II основної групи. Згідно з отриманими даними тяжкість стану пацієнтів у 1 добу післяопераційного періоду в контрольній групі становила (18,0±2,43) бала, в основних групах: І – (17,9±2,51) та ІІ – (18,0±2,54) бала. Під час отриманого лікування на 2 добу тяжкість стану пацієнтів у контрольній групі була (17,9±2,59) бала, тоді як в І основній групі – (17,0±3,54), у ІІ основній групі – (16,7±2,32) бала. Через 5 діб відповідно (15,3±2,36) бала і (14,1±2,61) та (13,0±2,51) бала, на 7 добу – (12,7±1,64); (12,0±1,67) та (11,8±1,51) бала (р>0,05).

Висновки. Застосування запронованого підходу дозволило зменшити тривалість стаціонарного лікування на 12,2 % у І основній групі хворих та зменшити летальність, що склала 2,29 %.

Біографія автора

  • автор Микола Дроняк, афіліація Івано-Франківський національний медичний університет, Івано-Франківськ, Україна

    доктор медичних наук, професор кафедри хірургії та кардіохірургії

Посилання

Walshaw J, Smith HG, Lee MJ. Small bowel obstruction. Br J Surg. 2024; 111(7):znae167. DOI: 10.1093/bjs/znae167. DOI: https://doi.org/10.1093/bjs/znae167

Shen CJ, Wang JJ. Advancements in the clinical management of adhesive small bowel obstruction: a perspective. Medicine (Baltimore). 2025; 104(27):e43246. DOI: 10.1097/MD.0000000000043246. DOI: https://doi.org/10.1097/MD.0000000000043246

Ling XS, Tian WCAB, Augustin G, Catena F. Can small bowel obstruction during pregnancy be treated with conservative management? World J Emerg Surg. 2024; 19:13. DOI: 10.1186/s13017-024-00541-y. DOI: https://doi.org/10.1186/s13017-024-00541-y

Choy KT, Le KDR, Kong JCH. Seprafilm and adhesive small bowel obstruction in colorectal surgery: an updated systematic review. BMC Surg. 2024; 24:291. DOI: 10.1186/s12893-024-02581-2. DOI: https://doi.org/10.1186/s12893-024-02581-2

Loison M, Bouhours G, Fabulas F, Bougard M, Delestre M, Parot-Schinkel E, et al. Enhanced recovery programs following adhesive small bowel obstruction surgery reduce postoperative ileus. Langenbecks Arch Surg. 2024; 409:191. DOI: 10.1007/s00423-024-03389-7. DOI: https://doi.org/10.1007/s00423-024-03389-7

Sinicropi T, Mazzeo C, Sofia C, Biondo SA, Cucinotta E, Fleres F. Acute chyloperitoneum with small bowel volvulus: case series and systematic review. J Clin Med. 2024; 13(10):2816. DOI: 10.3390/jcm13102816. DOI: https://doi.org/10.3390/jcm13102816

Mert A, Yurdakul-Deniz F. Determining the need for surgery in small bowel obstruction using clinical and radiological parameters. Cir Cir. 2024; 92(4):487-94. DOI: 10.24875/CIRU.23000586. DOI: https://doi.org/10.24875/CIRUE.M23000692

Mangla M, Ramavath K, Kumar N, Roy S, Srirambhatla A, Palo S. Ovarian cystadenofibroma causing small bowel obstruction and perforation peritonitis. J Midlife Health. 2024; 15(1):43-7. DOI: 10.4103/jmh.jmh_5_24. DOI: https://doi.org/10.4103/jmh.jmh_5_24

Lee C, Antoun I. Post-appendicectomy small bowel obstruction due to internal hernia involving Meckel’s diverticulum. BMJ Case Rep. 2024; 17(2):e257717. DOI: 10.1136/bcr-2023-257717. DOI: https://doi.org/10.1136/bcr-2023-257717

Hasnaoui A, Trigui R, Heni S, Ramdass P. Abdominal cocoon: a rare cause of small bowel obstruction. Int J Surg Case Rep. 2023; 111:108897. DOI: 10.1016/j.ijscr.2023.108897. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijscr.2023.108897

Aloraini A, Aljomah N, AlMogbel G, Alamri H. Sclerosing encapsulating peritonitis presenting as small bowel obstruction. Int J Surg Case Rep. 2023; 107:108201. DOI: 10.1016/j.ijscr.2023.108201. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijscr.2023.108201

DuBois SM, Alexander RM, Naumova AD, To JQ. Small bowel obstruction secondary to endometriosis and hydrosalpinx. Am Surg. 2023; 89(8):3560-62. DOI: 10.1177/00031348231161705. DOI: https://doi.org/10.1177/00031348231161705

Mare H, Tjhin W. Successful laparoscopic management of pericaecal hernia causing small bowel obstruction. Cureus. 2023; 15(2):e34663. DOI: 10.7759/cureus.34663. DOI: https://doi.org/10.7759/cureus.34663

Yang L, Kao L. Small bowel obstruction after vaginal delivery due to adhesions. Case Rep Obstet Gynecol. 2023; 2023:6563205. DOI: 10.1155/2023/6563205. DOI: https://doi.org/10.1155/2023/6563205

Najm M, Kelzia A, Arnaout I, Kadoura L, Ghazal A. Small bowel obstruction caused by Meckel’s diverticulum. J Surg Case Rep. 2023; 2023(6):rjad332. DOI: 10.1093/jscr/rjad332. DOI: https://doi.org/10.1093/jscr/rjad332

Завантаження

Опубліковано

2026-05-29

Номер

Розділ

З досвіду роботи

Як цитувати