Морфометрична оцінка структурних змін ендотеліоцитів артерій та вен сім’яників в умовах пострезекційної артеріальної легеневої гіпертензії
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2020.3.11420Ключові слова:
пострезекційна легенева гіпертензія, сім’яники, ендотеліоцити, артерії, вениАнотація
Мета роботи: морфометрично вивчити особливості структурної перебудови ендотеліоцитів артерій та вен сім’яників при пострезекційній артеріальній легеневій гіпертензії.
Матеріали і методи. Морфологічно досліджено структурні зміни ендотеліоцитів артерій і вен сім’яників 50 щурів, які були розділені на 3 групи. 1-ша група включала 15 інтактних тварин, 2-га – 25 щурів із пострезекційною артеріальною гіпертензією у малому колі кровообігу і компенсованим легеневим серцем, 3-тя – 10 експериментальних тварин із легеневою артеріальною гіпертензією і декомпенсованим легеневим серцем. Через місяць від початку досліду здійснювали евтаназію щурів кровопусканням в умовах тіопенталового наркозу. У сім’яниках вимірювали висоту ендотеліоцитів артерій та вен, діаметр їх ядер, ядерно-цитоплазматичні відношення в ендотеліоцитах, відносний об’єм ушкоджених клітин. Кількісні показники обробляли статистично.
Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що правостороння пульмонектомія призводить до легеневої гіпертензії, легеневого серця, венозного повнокров’я в органах великого кола кровообігу та структурних змін у сім’яниках. Найвираженіші зміни виявлено в сім’яниках при пострезекційній легеневій гіпертензії та декомпенсованому легеневому серці. Ядерно-цитоплазматичні відношення в ендотеліоцитах артерій лівого сім’яника при цьому збільшилися на 7,6 %, правого – на 4,7 % (р<0,05), відносні об’єми пошкоджених ендотеліоцитів відповідно зросли у 11,7 та 9,3 раза (р<0,001), в ендотеліоцитах вен змінилися відповідно на 6,6 %, 5,8 % (р<0,001), у 20,8 та у 17,5 раза (р<0,001). Отже, поєднання пострезекційної артеріальної легеневої гіпертензії з декомпенсацією легеневого серця призводить до порушень клітинного структурного гомеостазу, зростання відносних об’ємів пошкоджених ендотеліоцитів у артеріальному та венозному судинних руслах сім’яників, атрофії, дистрофії, некробіозу клітин і тканин, інфільтрації та склерозу. Виявлені процеси домінують у венозному руслі та структурах лівого сім’яника.
Посилання
Avtadnilov, G.G. (2002). Osnovy kolichestvennoy patologicheskoy anatomii [Basis of quantitative pathological anatomy]. Moscow: Meditsina [in Russian].
Baibakov, V.M. (2016). Model morfofunktsionalnykh zmin drenazhnykh system yaiechka v eksperymenti [Model of morphofunctional changes of testicular drainage systems in the experiment]. Khirurhiia dytiachoho viku – Pediatric Surgery, 1-2, 43-45 [in Ukrainian].
Hnatiuk, M.S., Tatarchuk, L.V., & Slabyi, O.B. (2011). Morfometrychna otsinka osoblyvostei remodeliuvannia arterii shlunochkiv sertsia pry postrezektsiinii arterialnii lehenevii hipertenzii [Morphometric evaluation of features of ventricular artery remodeling in postresection arterial pulmonary hypertension]. Visnyk problem biolohiyi i medytsyny – Bulletin of Problems in Biology and Medicine, 2, 57-60 [in Ukranian].
Goralsky, L.P., Khomich, V.T., & Kononsky, O.I. (2011). Osnovy histolohichnoi tekhniky i morfofunktsionalni metody doslidzhen u normi ta pry patolohii [Fundamentals of histological technique and morphofunctional methods of research in normal and pathology]. Zhytomyr: Polissia [in Ukrainian].
Lapach, S.N., Gubenko, A.V., & Babich, P.N. (2001). Statistichieskiye metody v mediko-biologicheskikh issledovaniyakh Excell [Statistical methods in medicobiological investigations Excell]. Kyiv: Morion [in Russian].
Okhotnikova, O.M., Ponochevna, O.V., & Mellina, K.V. (2017). Endotelialna dysfuntsiia yak faktor rozvytku tiazhkoho perebihu prohnozu systemnykh vaskulitiv u ditei [Endothelial dysfunction as a factor in the development of severe systemic vasculitis in children]. Klinichna immunolohiia. Alerholohiia. Infektolohiia – Clinical Immunology. Allergology, Infectology, 2 (99), 46-52 [in Ukrainian].
Semen, Kh.O. (2015). Osoblyvosti diahnostyky lehenevoi arterialnoi hipertenzii [Features of diagnostics of pulmonary arterial hypertension]. Medytsyna transportu Ukrainy – Medicine of Transport of Ukraine, 2, 72-80 [in Ukrainian].
Truskavetsky, B.L. (2011). Zistavlennia ekhokardiohrafichnykh ta renthenolohichnoho metodiv u diahnostytsi patolohichnykh zmin pravoho shlunochka [Comparison of echocardiographic and radiological methods in the diagnosis of pathological changes of the right ventricle]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu, seriia “Medytsyna” – The Scientific Bulletin of Uzhhorod University, Series “Medicine”, 40, 148-151 [in Ukrainian].
Yakovleva, O.O., Klekot, O.O., & Masloyid, T.M. (2013). Leheneva hipertenziia: suchasni stratehii ta perspektyvy [Pulmonary hypertension: modern strategies and perspectives]. Ratsionalna farmakoterapiia – Rational Pharmacotherapy, 3, 21-26 [in Ukrainian].
Galie N., Corris P., & Frost, A. (2013). Updated treatment algorithm of pulmonary arterial hypertension. J. Am. Coll. Cardiol., 60-72. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jacc.2013.10.031
Simonnean, G., Galie, N., & Rubin, l. (2014). Clinical classification of pulmonary hypertension. Y. Am. Cell. Cardiol., 12, 55-125.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
