Вплив гіалуронової кислоти на морфологічні особливості грануляційної тканини лапаротомної рани при використанні безперервного обвивного шва
DOI:
https://doi.org/10.11603/2414-4533.2019.3.10471Ключові слова:
грануляційна тканина, лапаротомна рана, безперервний обвивний шов, гіалуронова кислотаАнотація
Мета роботи: вивчити в експерименті вплив місцевого застосування гіалуронової кислоти на морфологічні особливості грануляційної тканини лапаротомної рани при зашиванні останньої безперервним обвивним швом.
Матеріали і методи. Проведено експеримент на 108 лабораторних щурах, яким виконано серединну лапаротомію та зведено краї м’язово-апоневротичного шару передньої черевної стінки безперервним обвивним швом. Тваринам основної групи на лінію шва м’язово-апоневротичного шару наносили безбарвний прозорий в’язкий гель гіалуронової кислоти. Забір біологічного матеріалу проводили на 1-шу, 7-му та 14-ту доби після виконання оперативного втручання.
Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що місцеве застосування гіалуронової кислоти при зашиванні країв м’язово-апоневротичного шару передньої черевної стінки за допомогою безперервного обвивного шва призводить до пригнічення дозрівання грануляційної тканини, оскільки спостерігається вірогідне зниження відсотка фібробластів, плазматичних клітин та зростання лімфоїдних клітин і нейтрофілів, а також питомого об’єму кровоносних судин на 14-ту добу спостереження.
Посилання
Korzhevskyy, D.E., & Gilyarov, A.B. (2010). Osnovy gistologicheskoy tekhniki [Fundamentals of histological technique]. St. Petersburg [in Russian].
Anate, M. (1991). Skin closure of laparotomy wounds: absorbable subcuticular sutures vs. non-absorbable interrupted sutures. West Afr. J. Med., 10 (2), 150-157.
Gurjar, V., Halvadia, B.M., & Bharaney, R.P. (2014). Study of two techniques for midline laparotomy fascial wound closure. Indian J. Surg., 76 (2), 91-94. DOI: https://doi.org/10.1007/s12262-012-0612-7
Israelsson, L.A., Jonsson, T., & Knutsson, A. (1996). Suture technique and wound healing in midline laparotomy incisions. Eur. J. Surg., 162 (8), 605-609.
Trimbos, J.B., Mouw, R., Ranke, G. (2002). The Donati stitch revisited: favorable cosmetic results in a randomized clinical trial. J. Surg. Res., 107 (1), 131-134. DOI: https://doi.org/10.1016/S0022-4804(02)96486-3
Samartsev, V.A., Gavrilov, V.A., & Kuchumov, A.G. (2013). Differentiated application of single-row suture for prevention of surgical infection in abdominal surgery. Novosti Khirurgii, 21 (6), 38-46. DOI: https://doi.org/10.18484/2305-0047.2013.6.38
Sokolova, M.A. (2009). Rol gialuronovoy kisloty v organizme cheloveka [The role of hyaluronic acid in the human body]. Mezoterapiya – Mesotherapy, 8, 6-12 [in Russian].
Torotadze, N.N. (2010). Eksperimentalnye dannye o zazhivlenii rany bryushnoy stenki posle relaparotomii, ushitoy sinteticheskimi shvami [Experimental data on the healing of wounds of the abdominal wall after relaparotomy sutured with synthetic sutures]. Tavricheskiy mediko-biologicheskiy vestnik – Tavricheskiy Medical and Biological Bulletin, 13, 3 (51), 193-195 [in Russian].
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у журналі «Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука», погоджуються з такими умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована в цьому журналі (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
