ГОСТРА ТОКСИЧНІСТЬ 4-КАРБОКСИМЕТИЛПІРИДИНІЮ ГЕКСАФТОРОСИЛІКАТУ

Автор(и)

  • I. O. Shyshkin Одеський національний медичний університет image/svg+xml
  • O. L. Tymchyshyn Одеський національний медичний університет image/svg+xml
  • V. O. Gelmboldt Одеський національний медичний університет image/svg+xml

DOI:

https://doi.org/10.11603/2312-0967.2018.3.9319

Ключові слова:

карієспрофілактичні агенти, 4-карбоксиметилпіридинію гексафторосилікат, гостра токсичність.

Анотація

Мета роботи. Вивчення токсикометричних характеристик 4-карбоксиметилпіридинію гексафторосилікату як потенційного антbкарієсного  препарату в гострому експерименті на щурах при пероральному введенні.

Матеріали і методи. Проведено дослідження гострої токсичності 4-карбоксиметилпіридинію гексафторосилікату на 48 щурах-самцях лінії Вістар масою 180–200 г. Основним критерієм кількісної характеристики токсичності 4-карбоксиметилпіридинію гексафторосилікату була ЛД50, яка визначалася з використанням методу найменших квадратів. Розраховано такі показники небезпеки: 1/ЛД50 – обернена величина середньосмертельної дози (абсолютна токсичність), ЛД84/ЛД16 – діапазон смертельних доз (зона гострої токсичної дії), 1/(ЛД50 – S) – сумарний показник токсичності та S – функція кута нахилу (варіабельність смертельних доз). Статистичну обробку отриманих результатів проводили з використанням програми «StatPlus 2009» (компанія AnalystSoft, США, 2009).

Результати й обговорення. Результати визначення гострої токсичності 4-карбоксиметилпіридинію гексафторосилікату показують, що ця сполука при пероральному шляху введення належить до III класу токсичності (помірно токсичні сполуки). З огляду на варіабельність смертельних доз, вивчений гексафторосилікат можна зарахувати до сполук, які не становлять високої потенційної небезпеки виникнення та розвитку отруєння. Розрахункові показники токсичності та небезпеки 4-карбоксиметилпіридинію гексафторосилікату показують, що він не становить особливої небезпеки і для людини. 

Висновки. Гостра токсичність 4-карбоксиметилпіридинію гексафторосилікату в експерименті на щурах при пероральному шляху введення становить 481,28 мг/кг, що дозволяє віднести це похідне до III класу токсичності (помірно токсичні сполуки).

Біографії авторів

  • автор I. O. Shyshkin, афіліація Одеський національний медичний університет

    аспірант кафедри фармацевтичної хімії Одеського національного медичного університету

  • автор O. L. Tymchyshyn, афіліація Одеський національний медичний університет
    к. мед. н., доцент кафедри загальної та клінічної фармакології  Одеського національного медичного університету
  • автор V. O. Gelmboldt, афіліація Одеський національний медичний університет
    д.хім.н., професор, завідувач кафедри фармацевтичної хімії Одеського національного медичного університету

Посилання

Viktorov OP, Maltsev VI, Chomenko IA, Lohvina IO, Kashuba OV. [The principle ways to the valuation of the benefit/risk correlation during the drug selection]. Suchasni problemy toksykolohii. 2006;2:21-8. Ukrainian.

Viktorov OP, Sharaieva MP. [Side effects of drug interaction: an analysis of effects]. Visnyk farmakolohii i famatsii. 2003;10:22-3. Ukrainian.

Stefanov AV. Preclinical studies of drugs: Guidelines. [Доклиническое исследование лекарственных средств: метод. Рекомендации] Kyiv: Avіtsena, 2002. Russian.

Suge T, Kawasaki A, Ishikawa K, Matsuo T, Ebisu S. Ammonium hexafluorosilicate elicits calcium phosphate precipitation and shows continuous dentin tubule occlusion. Dent Mater. 2008;24(2):192-8.

Suge T, Kawasaki A, Ishikawa K, Matsuo T, Ebisu S. Effects of ammonium hexafluorosilicate concentration on dentin tubule occlusion and composition of the precipitate. Dent. Mater. 2010;26(1):29-34.

Savas S, Kucukyılmaz E, Celik EU, Ates M. Effects of different antibacterial agents on enamel in a biofilm caries model. J Oral Science. 2015;57(4):367-72.

Suge T, Shibata S, Ishikawa K, Matsuo T. Fluoride activity of antibacterial ammonium hexafluorosilicate solution for the prevention of dentin caries. Am J Dent. 2018;31(2):103-6.

Gelmboldt VCh, Fonari MS. Preparation, structure and properties of pyridinium/bipyridinium hexafuorosilicates. J Fluorine Chem. 2014;160(4):57-63.

Gelmboldt VO, Prodan OV, Anisimov VYu. Synthesis and characterization of cetylpyridinium hexafuorosilicate as new potential caries protecting agent. Am J Pharm Tech Res. 2014;4(6):513-21.

Lepskiy VV, Anisimov VYu, Prodan OV, Gelmboldt VO. [Experimental evaluation of caries preventive efficiently «onium» hexafluorosilicates]. Visnyk stomatolohii. 2015;2:10-3. Russian.

Anisimov VYu, Shyshkin IO, Gelmboldt VO, Levitskiy AP. Caries-preventive and periodontal protective properties of gels containing hexafluorosilicates of pyridine carboxylic acids. Visnyk farmatsii. 2017;4:75-83. Russian.

Gelmboldt VO, Anisimov VYu, Shyshkin IO, Fonari MS, Kravtsov VCh. Synthesis, crystal structures, properties and caries prevention efficiency of 2-, 3-, 4-carboxymethylpyridinium hexafluorosilicates. J. Fluorine Chem. 2018; 205(1):15-21.

Prozorovskiy VB. [Using the method of least squares for probit analysis of mortality curves]. Farmakologiya i toksikologiya. 1962;23(1):115-20. Russian.

Rybolovlev YuR, Rybolovlev RS. Dosing agents for mammalian constant biological activity. Zhurnal AMN SSSR. 1979;247(6):1513-6. Russian.

Sidorov KK. Toxicology of new industrial chemicals. [Токсикология новых промышленных химических веществ] Moscow: Meditsina; 1973. Russian.

Завантаження

Опубліковано

2018-09-07

Номер

Розділ

ФАРМАКОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН