ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ МІНЕРАЛЬНОГО СКЛАДУ НАСІННЯ ТА ШРОТУ РІЗНИХ СОРТІВ РІПАКУ (BRASSICA NAPUS L.)
DOI:
https://doi.org/10.11603/2312-0967.2026.3.16615Ключові слова:
ріпак, насіння, шрот, макроелементи, мікроелементи, АЕСА, мінеральний склад, ультрамікроелементиАнотація
Вступ. Мінеральний склад насіння та шроту ріпаку (Brassica napus L.) визначає їхню кормову, харчову і потенційну фармацевтичну цінність, проте сортова та міжрічна варіабельність макро- і мікроелементного складу, а також вплив технології переробки насіння у шрот вивчені не досить.
Матеріали і методи. Досліджено насіння та шрот 6 сортів ріпаку (Смарагд, Галицький, Черемош, Свєта, Тисменицький, Дарунок) урожаю 2023–2024 рр. Вміст макро- (K, Ca, Mg, P, Na), мікро- та ультрамікроелементів (Fe, Si, Al, Mn, Pb, Ni, Mo, Cu, Zn, Sr) визначали методом атомно-емісійної спектрометрії (АЕСА) на спектрографі ДФС-8 з генератором ИВС-28. Також розраховували коефіцієнт переходу елементів з насіння у шрот.
Результати й обговорення. Серед макроелементів найвищий вміст у насінні всіх сортів мали K (1050–1560 мг/100 г), Ca (260–440 мг/100 г), Mg (155–220 мг/100 г) та P (170–440 мг/100 г). Для більшості макро- і мікроелементів Кп > 1, що свідчить про їх концентрування у шроті внаслідок видалення олії; виняток становив Zn, для якого у врожаї 2023 р. спостерігалось зниження вмісту у шроті (Кп = 0,76), тоді як у 2024 р. – найбільше зростання серед усіх елементів (Кп = 3,96). Вміст Pb у всіх зразках був нижчим від межі виявлення методу. Отримані результати характеризують мінеральний склад насіння ріпаку та продуктів його переробки й можуть бути використані для подальшого оцінювання їхньої харчової та фармацевтичної цінності.
Висновки. Мінеральний склад насіння і шроту ріпаку залежить від сорту та умов вегетаційного сезону, а технологічна переробка насіння у шрот сприяє концентруванню більшості визначених елементів. Отримані результати характеризують особливості мінерального складу насіння і шроту ріпаку та можуть бути використані для подальшого оцінювання їхньої харчової, нутрицевтичної та фармацевтичної цінності.
Посилання
1. Tsytsiura YH, Tomchuk OS. Oil content in winter rapeseed seeds depending on the applied microelements in foliar fertilization [in Ukrainian]. Silske Hospodarstvo ta Lisivnytstvo. 2023;2(29):5–17. doi: 10.37128/2707-5826-2023-2-1. DOI: https://doi.org/10.37128/2707-5826-2023-2-1
2. Pivovarov OA, Kovalova OS, Koshulko VS. Innovative methods for determining grain quality parameters [textbook, in Ukrainian]. Dnipro: DDAEU; 2023. 325 p.
3. Zaika YeV, Drozd OM, Kondratiuk VV, Pyvovar TM. Recommendations for seed production of new winter and spring rapeseed cultivars bred by the NSC “Institute of Agriculture of NAAS” [in Ukrainian]. Vinnytsia: TVORY LLC; 2020. 28 p.
4. Petraru A, Amariei S. Rapeseed – an important oleaginous plant in the oil industry and the resulting meal a valuable source of bioactive compounds. Plants (Basel). 2024;13(21):3085. doi: 10.3390/plants13213085. DOI: https://doi.org/10.3390/plants13213085
5. Rudnyk-Ivashchenko OI, Shovhun OO, Ivanytska AP, et al. Biochemical properties of new rapeseed cultivars [in Ukrainian]. Sortovyvchennia ta Okhorona Prav na Sorty Roslyn. 2014;4(25):29–33.
6. Siryk AA. Use of standardized methods for rapeseed evaluation [in Ukrainian]. Studentskyi Naukovyi Visnyk MNAU. 2020;2(15):186–191.
7. Odnorob TYu. Winter rapeseed productivity depending on cultivar characteristics and cultivation technology at Ahrozem LLC, Shostka district, Sumy region [in Ukrainian]. In: Proceedings of the All-Ukrainian Scientific Conference of Students and Postgraduates Dedicated to International Students’ Day; 2023 Nov 13–17; p. 521.
8. Kowaluk A, Szydłowska-Czerniak A. Comparative analysis of macro- and microelements and heavy metals in by-products of the vegetable oil industry. Monatsh Chem. 2026. doi:10.1007/s00706-026-03490-1. DOI: https://doi.org/10.1007/s00706-026-03490-1
9. Pecheniuk VI, Hrytsyk AR, Danyliv SI. Brassica napus L. as a source of bioactive substances for medical and pharmaceutical purposes [in Ukrainian]. Farmatsevtychnyi Chasopys. 2026;2:114–125. doi: 10.11603/2312-0967. 2026.2.16368. DOI: https://doi.org/10.11603/2312-0967.2026.2.16368
10. Sarsenova L, Issayeva R. Extraction, isolation of bioactive compounds and therapeutic potential of rapeseed (Brassica napus L.). Molecules. 2022;27(24):8824. doi: 10.3390/molecules27248824. DOI: https://doi.org/10.3390/molecules27248824
11. Saeidnia S, Gohari AR. Importance of Brassica napus as a medicinal food plant. J Med Plants Res. 2012;6(14):2700–2703. doi: 10.5897/JMPR11.1103. DOI: https://doi.org/10.5897/JMPR11.1103
12. Gołębiewska K, et al. Rapeseed meal as a feed component in monogastric animal nutrition – a review. Ann Anim Sci. 2022;22(4):1163–1183. doi: 10.2478/aoas-2022-0020. DOI: https://doi.org/10.2478/aoas-2022-0020
13. Bell JM. Nutrients and toxicants in rapeseed meal: a review. J Anim Sci. 1984;58(4):996–1010. doi: 10.2527/jas1984.584996x. DOI: https://doi.org/10.2527/jas1984.584996x
14. Yang Z, Huang Z, Cao L. Biotransformation technology and high-value application of rapeseed meal: a review. Bioresour Bioprocess. 2022;9(1):103. doi: 10.1186/s40643-022-00586-4. DOI: https://doi.org/10.1186/s40643-022-00586-4
15. Sarwar R, Song Y, Zhang Y, Tan X, Liang Y. Rapeseed meal as a sustainable source of proteins, peptides, and phenolics: composition, interactions, and functional potential. Foods. 2026;15(11):1930. doi: 10.3390/foods15111930. DOI: https://doi.org/10.3390/foods15111930
16. Tuzin LM, Hrytsyk AR. Study of the mineral composition of raw materials of Anemone L. species [in Ukrainian]. Art of Medicine. 2025;33(1):87–93. doi: 10.21802/artm.2025.1.33.87. DOI: https://doi.org/10.21802/artm.2025.1.33.87
17. Korsun SH, Dovbash NI. Transformations in the maize agrocenosis under the influence of heavy metals: monograph [in Ukrainian]. Kyiv: Ahrarna Nauka; 2018. 192 p.
18. Yadav S, Yadav J, Kumar S, Singh P. Metabolism of macro-elements (calcium, magnesium, sodium, potassium, chloride and phosphorus) and associated disorders. In: Clinical Applications of Biomolecules in Disease Diagnosis. Singapore: Springer; 2024, p. 177–203. doi: 10.1007/978-981-97-4723-8_8. DOI: https://doi.org/10.1007/978-981-97-4723-8_8
19. Farag MA, Abib B, Qin Z, Ze X, Ali SE. Dietary macrominerals: updated review of their role and orchestration in human nutrition throughout the life cycle with sex differences. Curr Res Food Sci. 2023;6:100450. doi: 10.1016/j.crfs.2023.100450. DOI: https://doi.org/10.1016/j.crfs.2023.100450
20. Binesh A, Venkatachalam K, Ranjan A, Joy S, Prasannan A. Major minerals (Na, K, Ca, Mg, P) in physiological function and disease. In: Dhalla NS, Tappia PS, Shah AK, editors. Functional Biochemistry of Metallic Elements. Adv Biochem Health Dis. 2026;36:355–382. doi: 10.1007/978-3-032-14445-4_20. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-032-14445-4_20
21. Fatima G, Dzupina A, Alhmadi HB, Magomedova A, Siddiqui Z, Mehdi A, Hadi N. Magnesium matters: a comprehensive review of its vital role in health and diseases. Cureus. 2024;16(10):e71392. doi: 10.7759/cureus.71392. DOI: https://doi.org/10.7759/cureus.71392
22. Razzaque MS, Wimalawansa SJ. Minerals and human health: from deficiency to toxicity. Nutrients. 2025;17:454. doi: 10.3390/nu17030454. DOI: https://doi.org/10.3390/nu17030454
23. Venkatachalam K, Binesh A, Ranjan A, Prasannan A, Joy S. Trace minerals (Fe, Zn, Cr, Cu, Se, V, Mn, Mo, Co) in human health and disease. Biochem Health Dis. 2026;36:43–69. doi: 10.1007/978-3-032-14445-4_3. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-032-14445-4_3
24. Fekete M, Lehoczki A, Csípő T, et al. The role of trace elements in COPD: pathogenetic mechanisms and therapeutic potential of zinc, iron, magnesium, selenium, manganese, copper, and calcium. Nutrients. 2024;16(23):4118. doi: 10.3390/nu16234118. DOI: https://doi.org/10.3390/nu16234118
25. Pors Nielsen S. The biological role of strontium. Bone. 2004;35(3):583–588. doi: 10.1016/j.bone.2004.04.026. DOI: https://doi.org/10.1016/j.bone.2004.04.026
26. Ru X, Yang L, Shen G, Wang K, Xu Z, Bian W, Zhu W, Guo Y. Microelement strontium and human health: comprehensive analysis of the role in inflammation and non-communicable diseases (NCDs). Front Chem. 2024;12:1367395. doi: 10.3389/fchem.2024.1367395. DOI: https://doi.org/10.3389/fchem.2024.1367395
27. Melenikioti E, Pavlidou E, Dakanalis A, Giaginis C, Papadopoulou SK. Dietary lithium, silicon, and boron: an updated critical review of their roles in metabolic regulation, neurobiology, bone health, and the gut microbiome. Nutrients. 2026;18:386. doi: 10.3390/nu18030386. DOI: https://doi.org/10.3390/nu18030386
28. Anke M, Angelow L, Glei M, et al. The biological importance of nickel in the food chain. Fresenius J Anal Chem. 1995;352:92–96. doi: 10.1007/BF00322304. DOI: https://doi.org/10.1007/BF00322304
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі
. - Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
