ПРЕФЕРЕНЦІЇ ТА КРИТЕРІЇ ВИБОРУ НОВИХ ПЕРОРАЛЬНИХ АНТИКОАГУЛЯНТІВ ЛІКАРЯМИ УКРАЇНИ: РЕЗУЛЬТАТИ ЦІЛЬОВОГО АНКЕТНОГО ОПИТУВАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2312-0967.2026.3.16543Ключові слова:
нові пероральні антикоагулянти, серцево-судинні захворювання, опитування лікарів, фактори вибору, комплаєнсАнотація
Мета роботи – вивчити фактори, що впливають на вибір нових пероральних антикоагулянтів (НОАК) лікарями України при серцево-судинних захворюваннях, оцінити відмінності у критеріях пріоритетного та альтернативного вибору, джерела інформації про НОАК, а також визначити основні причини відмови пацієнтів від антикоагулянтної терапії.
Матеріали і методи. Дослідження базується на результатах опитування фахівців, проведеного наприкінці 2025 – на початку 2026 рр. із застосуванням методу цільового відбору (purposive sampling). Інструментарієм слугувала спеціально розроблена та валідизована анкета. Статистичну обробку даних здійснено методами описової статистики.
Результати й обговорення. Проведено опитування 38 лікарів (кардіологів, хірургів, судинних хірургів) із 8 областей України. Серед лікарів, які працюють із відповідною патологією, ривароксабан був ЛЗ пріоритетного вибору при всіх досліджуваних нозологіях: його зазначили як основний 90,0% респондентів, що лікують неклапанну фібриляцію передсердь (НФП), 91,4% – тромбоемболію легеневої артерії (ТЕЛА), 94,4% – тромбоз глибоких вен (ТГВ), 88,5% – ішемічну хворобу серця та 100,0% – переміжну кульгавість. Критерії вибору НОАК істотно відрізнялися залежно від клінічної ситуації: при гострих тромбоемболічних станах (ТЕЛА, ТГВ) лікарі частіше, ніж при НФП, орієнтувалися на доказову базу, терапевтичну ефективність та профіль безпеки. Основними джерелами інформації про НОАК були візити медичних представників (97,4%), міжнародні клінічні протоколи (86,8%) та наукові конференції (84,2%). Понад половина респондентів віддавали перевагу оригінальним НОАК, а провідною причиною відмови пацієнтів від терапії, за оцінками лікарів, залишалася висока вартість ЛЗ. Отримані результати узгоджуються з даними аналізу вітчизняного фармацевтичного ринку НОАК і підтверджують провідні позиції ривароксабану як у структурі продажів, так і в реальній клінічній практиці.
Висновки. ЛЗ пріоритетного вибору в реальній клінічній практиці є ривароксабан, що узгоджується з тенденціями вітчизняного фармацевтичного ринку. Ключовими орієнтирами для лікарів є доказова база, терапевтична ефективність та безпека при тривалому застосуванні. Висока вартість ЛЗ залишається головним бар’єром комплаєнсу для пацієнтів, тоді як одноразовий режим прийому є дієвим інструментом підвищення прихильності до лікування.
Посилання
1. World Health Organization. International Statistical Classification of Diseases and Related Health Problems, 10th Revision (ICD-10). Geneva: WHO; 1992. Available from: https://icd.who.int/browse10/2019/en
2. Ministerstvo okhorony zdorovia Ukrainy [Ministry of Health of Ukraine]. Nakaz vid 23 kvitnia 2025 r. № 703 «Pro zatverdzhennia Operatsiinoho planu perekhodu Ukrainy na Mizhnarodnu statystychnu klasyfikatsiiu khvorob ta sporidnenykh problem okhorony zdorovia odynadtsiatoho perehliadu na 2025–2026 roky» [Order No. 703 dated 23 April 2025 “On approval of the Operational Plan for Ukraine’s transition to the International Statistical Classification of Diseases and Related Health Problems, 11th Revision, for 2025–2026”]. Kyiv: MOZ Ukrainy; 2025. Available from: https://medplatforma.com.ua/images/94160/MKH_11.pdf [in Ukrainian].
3. World Health Organization. International Classification of Diseases 11th Revision (ICD-11). Geneva: WHO; 2019. Available from: https://icd.who.int/en
4. Chong B, Jayabaskaran J, Jauhari SM, Chan SP, Goh R, Kueh MTW, et al. Global burden of cardiovascular diseases: projections from 2025 to 2050. Eur J Prev Cardiol. 2025;32(11):1001–1015. doi: https://doi.org/10.1093/eurjpc/zwae281. DOI: https://doi.org/10.1093/eurjpc/zwae281
5. Hindricks G, Potpara T, Dagres N, Arbelo E, Bax JJ, Blomström-Lundqvist C, et al. 2020 ESC Guidelines for the diagnosis and management of atrial fibrillation developed in collaboration with the European Association for Cardio-Thoracic Surgery. Eur Heart J. 2021;42(5):373–498. doi: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehaa612. DOI: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehab648
6. January CT, Wann LS, Calkins H, Chen LY, Cigarroa JE, Cleveland JC Jr, et al. 2019 AHA/ACC/HRS focused update of the 2014 AHA/ACC/HRS guideline for the management of patients with atrial fibrillation. Circulation. 2019;140(2):e125–e151. doi: https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000000665. DOI: https://doi.org/10.1161/CIR.0000000000000665
7. Lippi G, Sanchis-Gomar F, Cervellin G. Global epidemiology of atrial fibrillation: an increasing epidemic and public health challenge. Int J Stroke. 2021;16(2):217-221. doi: https://doi.org/10.1177/1747493019897870. DOI: https://doi.org/10.1177/1747493019897870
8. Ajabnoor AM, Zghebi SS, Parisi R, Ashcroft DM, Rutter MK, et al. Incidence of nonvalvular atrial fibrillation and oral anticoagulant prescribing in England, 2009 to 2019: a cohort study. PLoS Med. 2022;19(6):e1004003. doi: https://doi.org/10.1371/journal.pmed.1004003. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pmed.1004003
9. Barco S, Valerio L, Gallo A, et al. Global reporting of pulmonary embolism-related deaths in the World Health Organization mortality database: vital registration data from 123 countries. Res Pract Thromb Haemost. 2021;5. doi: https://doi.org/10.1002/rth2.12520. DOI: https://doi.org/10.1002/rth2.12520
10. Hagiya H, Harada K, Nishimura Y, Yamamoto M, Nishimura S, Yamamoto M, et al. Global trends in mortality related to pulmonary embolism: an epidemiological analysis of data from the World Health Organization mortality database from 2001 to 2023. EClinicalMedicine. 2025;86:103389. doi: https://doi.org/10.1016/j.eclinm.2025.103389. DOI: https://doi.org/10.1016/j.eclinm.2025.103389
11. Wolf S, Barco S, Di Nisio M, Mahan CE, Christodoulou KC, ter Haar S, et al. Epidemiology of deep vein thrombosis. Vasa. 2024;53(5):298–307. doi: https://doi.org/10.1024/0301-1526/a001145. DOI: https://doi.org/10.1024/0301-1526/a001145
12. Aday AW, Matsushita K. Epidemiology of peripheral artery disease and polyvascular disease. Circ Res. 2021;128(12):1818–1832. doi: https://doi.org/10.1161/CIRCRESAHA.121.318535. DOI: https://doi.org/10.1161/CIRCRESAHA.121.318535
13. Patel SK, Surowiec SM. Intermittent Claudication. In: Stat-Pearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2026. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK430778/
14. Dobesh PP, Fanikos J. Direct oral anticoagulants for the prevention of stroke in patients with nonvalvular atrial fibrillation:
understanding differences and similarities. Drugs. 2015;75(14):1627–1644. doi: https://doi.org/10.1007/s40265-015-0452-4. DOI: https://doi.org/10.1007/s40265-015-0452-4
15. Steffel J, Collins R, Antz M, Cornu P, Desteghe L, Haeusler KG, et al. 2021 European Heart Rhythm Association Practical Guide on the use of non-vitamin K antagonist oral anticoagulants in patients with atrial fibrillation. Europace. 2021;23(10):1612–1676. doi: https://doi.org/10.1093/europace/euab065. DOI: https://doi.org/10.1093/europace/euab157
16. Horokh RI, Hromovyk BP. Tendentsii vitchyznianoho rynku novykh peroralnyh antykoahuliantiv: analitychnyi ohliad [Trends of the domestic market of novel oral anticoagulants: an analytical review]. Farmatsevtychnyi chasopys. 2025;(2). doi: https://doi.org/10.11603/2312-0967.2025.2.15437 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.11603/2312-0967.2025.2.15437
17. Bezditko NV. Farmakoekonomichni aspekty vykorystannia varfarynu ta novykh oralnykh antykoahuliantiv dlia profilaktyky tromboembolichnykh uskladnen u patsiientiv iz fibryliatsiieiu peredserd [Pharmacoeconomic aspects of warfarin and new oral anticoagulants use for prevention of thromboembolic complications in patients with atrial fibrillation]. Ukr Kardiol Zh. 2020;27(4):45–53. doi: https://doi.org/10.31928/1608-635X-2020.4.4553 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.31928/1608-635X-2020.4.4553
18. El-Bardissy A, Elewa H, Mohammed S, Shible A, Imanullah R, Mohammed AM. A survey on the awareness and attitude of physicians on direct oral anticoagulants in Qatar. Clin Appl Thromb Hemost. 2018;24(9 Suppl):255S–260S. doi: https://doi.org/10.1177/1076029618807575. DOI: https://doi.org/10.1177/1076029618807575
19. Patton MQ. Qualitative research and evaluation methods: integrating theory and practice. 4th ed. Thousand Oaks, CA: SAGE Publications; 2015. 1245 p. Available from: https://us.sagepub.com/en-us/nam/qualitative-research-evaluation-methods
20. Palinkas LA, Horwitz SM, Green CA, Wisdom JP, Duan N, Hoagwood K. Purposeful sampling for qualitative data collection and analysis in mixed method implementation research. Adm Policy Ment Health. 2015;42(5):533–544. doi: https://doi.org/10.1007/s10488-013-0528-y. DOI: https://doi.org/10.1007/s10488-013-0528-y
21. Paliienko IA, Karpenko OV. Zastosuvannia priamykh oralnykh antykoahuliantiv pry zakhvoriuvanniakh nyrok [Use of direct oral anticoagulants in kidney diseases]. Kidneys. 2025;14(1):77–90. doi: https://doi.org/10.22141/2307-125 7.14.1.2025.507 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.22141/2307-1257.14.1.2025.507
22. Nazarkina VM, Nemchenko AS, Liadenko AV. Otsinka dostupnosti preparativ ryvaroksabanu v Ukraini [Assessment of rivaroxaban availability in Ukraine]. In: Materialy XI Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii «Sotsialna farmatsiia: stan, problemy ta perspektyvy » [Proceedings of the XI International Scientific and Practical Conference “Social Pharmacy: State, Problems and Prospects”]; 2026 Apr 30; Kharkiv. Kharkiv: NFaU; 2026. Available from: https://nuph.edu.ua/wp-content/uploads/2026/05/30.04.26_prohrama-sf.pdf [in Ukrainian].
23. Ministerstvo okhorony zdorovia Ukrainy [Ministry of Health of Ukraine]. Nakaz vid 16.03.2026 № 324 «Pro zatverdzhennia Perelikiv likarskykh zasobiv i medychnykh vyrobiv, yaki pidliahaiut reimburatsii za prohramoiu derzhavnykh harantii medychnoho obsluhovuvannia naselennia, stanom na 05 bereznia 2026 roku» [Order No. 324 dated 16.03.2026 “On approval of the Lists of medicinal products and medical devices subject to reimbursement under the state medical guarantee programme, as of 05 March 2026”]. Kyiv: MOZ Ukrainy; 2026. Available from: https://backend.nszu.gov.ua/storage/application/26/07/17/frQ9Y5u4749wdh2MgAlOVpCal9fJtf9utTFWmCku.pdf [in Ukrainian].
24. Natsionalna sluzhba zdorovia Ukrainy [National Health Service of Ukraine]. Onovlenyi Perelik likarskykh zasobiv dlia reimburatsii za Prohramy medychnykh harantii, stanom na 30.04.2026 [Updated List of medicinal products for reimbursement under the Medical Guarantees Programme, as of 30.04.2026]. Kyiv: NSZhU; 2026. Available from: https://nszu.gov.ua/news/z-4-travnia-2026-roku-nabere-chynnosti-onovlenyi-per [in Ukrainian].
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі
. - Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
