ФАРМАЦІЯ – ВЧОРА, СЬОГОДНІ, ЗАВТРА: СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ З ПОГЛЯДУ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ

Анотація

Метою статті є системний компаративний аналіз стану фармацевтичного сектору галузі охорони здоров’я (ФСГОЗ) України у ретроспективі (2009 рік) та сьогоденні (2026 рік) з оцінкою ключових ризиків у сферах державної політики, кадрового потенціалу, аптечного сегмента та доступності ЛЗ як критичних чинників фармацевтичної безпеки (ФБ), а також прогностичне моделювання стратегічних векторів розвитку професії фармацевта, нових аптечних послуг та магістерського рівня вищої фармацевтичної освіти в Україні на період до 2035 року.

Матеріали і методи. Методологія дослідження охоплює історико‑дидактичний, системно-структурний, компаративний та контент-аналіз, а також синтезоване прогностичне моделювання із застосуванням мультимодельного підходу на основі штучного інтелекту (Multi‑LLM: Google AI Mode, Gemini, Claude, Copilot, ChatGPT, Grok). Джерельну основу становили нормативно‑правові акти та наукові публікації.

Результати й обговорення. Встановлено, що з позиції ФБ державна політика щодо ФСГОЗ трансформувалася від інституційної пасивності до надмірного регулювання, що породжує ризики контрольованості та прозорості; фармацевтична освіта та кадровий потенціал – від девальвації професійної ідентичності фармацевта до глибокої кризи відтворення професійного потенціалу, яка знижує якість фармацевтичної допомоги; аптечна мережа – від відносної стабільності до турбулентності й трансформаційної кризи, що послаблює соціальну функцію аптек та гарантії ФБ; економічна доступність ліків – від низької купівельної спроможності до ризиків комодифікації; фізична доступність – від нестачі аптек у сільській місцевості до часткової компенсації цифровими, мобільними та мультиканальними рішеннями при збереженні «аптечних пустель». ШІ-прогнозування показало перехід професії фармацевта до моделі управління фармакотерапією з роллю клінічного експерта та рівноправного члена мультидисциплінарної команди. Високий потенціал інтеграції мають нові фармацевтичні послуги (lifestyle‑консультування, телефармація, вакцинація, POCT, MTM, фармакогенетичне консультування, персоналізований компаундинг, самостійне рецептурне призначення). Сценарії розвитку магістерської фармацевтичної освіти варіюють від оптимістичного (Україна як регіональний освітньо‑науковий хаб) до песимістичного (критична нестача кадрів і занепад освіти).

Висновки. Подальший розвиток ФСГОЗ визначається ефективністю тристороннього діалогу між державою, професійною спільнотою та суспільством, що має забезпечити сталу ФБ держави як невід’ємну складову національної безпеки України в умовах воєнних викликів та повоєнного відновлення.