ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ ДОПОМІЖНИХ РЕЧОВИН У РОЗРОБЦІ ГРАНУЛ НА ОСНОВІ ФІТОСУБСТАНЦІЇ ПИРІЮ ПОВЗУЧОГО ТРАВИ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2312-0967.2026.3.16351Ключові слова:
фармацевтичні фактори, гранули, фітосубстанція пирію повзучого трави, математичне планування, допоміжні речовиниАнотація
Мета роботи – вивчити вплив фармацевтичних факторів, а саме допоміжних речовин на технологічні властивості гранул, що містять фітосубстанцію трави пирію повзучого, та вибрати кращі для подальших досліджень.
Матеріали та методи. Об’єкт дослідження – гранули на основі фітосубстанції трави пирію повзучого, 9 допоміжних речовин, об’єднаних у 3 групи фармацевтичних факторів, які було використано в дослідженні. Для вивчення впливу допоміжних речовин на фармакотехнологічні властивості гранул на основі фітосубстанції трави пирію повзучого використовували метод математичного планування експерименту. Гранули отримували методом вологої грануляції.
Результати й обговорення. Вивчали вплив допоміжних речовин на фармакотехнологічні властивості гранул на основі фітосубстанції трави пирію повзучого. Було побудовано ранжовані ряди переваг щодо позитивного впливу 9 допоміжних речовин на такі показники, як: втрата маси під час висушування, насипний об’єм до і після усадки, текучість, розпадання та крихкість гранул, а також на узагальнюючий показник – функцію бажаності.
Висновки. На основі отриманих результатів обґрунтовано вибір допоміжних речовин, які найбільш позитивно впливали на фармако-технологічні властивості отриманих гранул на основі фітосубстанції трави пирію повзучого для подальших досліджень: МКЦ 200+ лактоза (1:1), крохмаль прежелатинізований, неуселін US 2.
Посилання
1. Kamarudin NA, Markom M, Latip J. Effects of solvents and extraction methods on herbal plants Phyllanthus niruri, Orthosiphon stamineus and Labisia pumila. Indian Journal of Science and Technology. 2016;9(21):1–5. https://doi.org/10.17485/ijst/2016/v9i21/95235. DOI: https://doi.org/10.17485/ijst/2016/v9i21/95235
2. Symonenko N, Shpychak O, Mishchenko O, Kyslychenko V, Shpychak T, Grashchenkova S. Antioxidant and anti-cytolytic activity of parsnip (Pastinaca sativa L.) herb thick extract in conditions of catecholamine myocardiodystrophy in rats. ScienceRise: Pharmaceutical Science. 2022;1(35):70–6. https://doi.org/10.15587/2519-4852.2022.253546. DOI: https://doi.org/10.15587/2519-4852.2022.253546
3. Ola M, Bhaskar R, Patil P. Dry syrup: an overview. Indian Journal of Pharmaceutical and Biological Research. 2018; 6(3): 30–8. https://doi.org/10.30750/ijpbr.6.3.5. DOI: https://doi.org/10.30750/ijpbr.6.3.5
4. Kim HI, Park SY, Park SJ, Lee J, Cho KH, Jee JP, Kim HC, Maeng HJ, Jang DJ. Development and evaluation of a reconstitutable dry suspension to improve the dissolution and oral absorption of poorly water-soluble celecoxib. Pharmaceutics. 2018;10(3):140. DOI: 10.3390/pharmaceutics10030140. DOI: https://doi.org/10.3390/pharmaceutics10030140
5. Tarapon KV, Hroshovyi TA. Development of the composition of granules for oral suspension based on nimesulide. Farmatsevtychnyi chasopys. 2022;3:4–14. https://doi.org/10.11603/2312-0967.2022.3.13237. DOI: https://doi.org/10.11603/2312-0967.2022.3.13237
6. Aulton ME. Powders, granules and granulation. In: Aulton ME, Taylor KMG, editors. Aulton’s pharmaceutics: the design and manufacture of medicines. 5th ed. International edition. Edinburgh: Elsevier; 2018. P. 476–97.
7. Kovalevska IV, Ruban OA. Prospects for the use of polymers as excipients in the production of solid dosage forms. ScienceRise. 2015;4(11):4–8. https://doi.org/10.15587/2313-8416.2015.54891. DOI: https://doi.org/10.15587/2313-8416.2015.54891
8. Ashok SA. Phytochemical and pharmacological screening of wheatgrass juice (Triticum aestivum L.). Int J Pharm Sci Rev Res. 2011;9(1):159–64.
9. Nayeem M, Chauhan K. A comparative study of anti-oxidative potentials of wheat grass, sorghum grass and barley grass juices and its anti-diabetic effectiveness. Int J Chem Stud. 2019;7(4):2336–41.
10. Das P, Mandal S, Gangopadhyay S, Das K, Ghosh Mitra A, Dasgupta S, Mukhopadhyay S, Mukhopadhyay A. Antioxidative and anticarcinogenic activities of methylpheophorbide a, isolated from wheat grass (Triticum aestivum Linn.). Nat Prod Res. 2016;30(4):474–7. https://doi.org/10.1080/14786419.2015.1022775. DOI: https://doi.org/10.1080/14786419.2015.1022775
11. Bar-Sela G, Cohen M, Ben-Arye E, Epelbaum R. The medical use of wheatgrass: review of the gap between basic and clinical applications. Mini Rev Med Chem. 2015;15(12):1002–10. https://doi.org/10.2174/138955751512150731112836. DOI: https://doi.org/10.2174/138955751512150731112836
12. Rajoria A, Mehta A, Mehta P, Ahirwal L, Shukla S, Bajpai VK. Evaluation of antiproliferative and hepatoprotective effects of wheat grass (Triticum aestivum). Acta Biol Hung. 2017;68(2):150–61. https://doi.org/10.1556/018.68.2017.2.3. DOI: https://doi.org/10.1556/018.68.2017.2.3
13. Kalushka OB, Marchyshyn SM. Polysaccharide complex of the underground and aboveground organs of couch grass (Agropyron repens (L.)) [Polisakharydnyi kompleks pidzemnykh i nadzemnykh orhaniv pyriiu povzuchoho (Agropyron repens (L.))]. Farmatsevtychnyi chasopys. 2009;9(3):22–4. https://doi.org/10.11603/2312-0967.2009.3.2989.
14. Sam S. Importance and effectiveness of herbal medicines. J Pharmacogn Phytochem. 2019;8(2):354–7.
15. Kozyr HR, Barna OM, Plaskonis YuYu, Karha AO. Study of the influence of pharmaceutical factors on the efficiency of extraction from a ground-ivy herb. Med Clin Chem. 2025;27(1):78–84. https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2025.i1.15428. DOI: https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2025.i1.15428
16. Method for obtaining a pharmacologically active substance from couch grass herb: Ukrainian patent 41203. Application No. 200814366; 2009 May 12.
17. Hroshovyi TA, Martseniuk VP, Kucherenko LI, Vronska LV, Hurieieva SM. Matematychne planuvannia eksperymentu pry provedenni naukovykh doslidzhen v farmatsii [Mathematical planning of an experiment in scientific research in pharmacy]. Ternopil: Ukrmedknyha; 2008. 368 p.
18. Hroshovyi TA, Demchuk MB, Belei NM, Naida YuV, Pavliuk BV. Dyzain eksperymentu pry provedenni doslidzhen iz stvorennia tabletovanykh likarskykh zasobiv. Povidomlennia 1. Dyzain eksperymentu pry doslidzhenni vplyvu yakisnykh faktoriv na etapi rozrobky tabletovanykh likarskykh zasobiv [Design of experiment in studies on the development of tablet medicinal products. Communication 1. Experimental design in studying the influence of qualitative factors at the stage of tablet dosage form development]. Farmatsevtychnyi chasopys. 2020;(2):101–10. https://doi.org/10.11603/2312-0967.2020.2.11204. DOI: https://doi.org/10.11603/2312-0967.2020.2.11204
19. Symonenko NA, Shpychak OS, Bezrukavyi YeA. Development of industrial technology of tablets with cardioprotective action based on cultivated parsnip herb thick extract. Current issues in pharmacy and medicine: science and practice. 2023;16(1):33–9. https://doi.org/10.14739/2409-2932.2023.1.264981. DOI: https://doi.org/10.14739/2409-2932.2023.1.264981
20. Symonenko NA, Shpychak OS, Kukhtenko OS, Bezrukavyi YeA, Yurieva HB. Justification of the choice of excipients during the development of the composition of “Pastinocard” tablets. Current issues in pharmacy and medicine: science and practice. 2023;16(3):236–43. https://doi.org/10.14739/2409-2932.2023.3.287001. DOI: https://doi.org/10.14739/2409-2932.2023.3.287001
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі
. - Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
