ПЕРСПЕКТИВИ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ РОЗРОБКИ ІНТРАНАЗАЛЬНОГО СПРЕЮ НА ОСНОВІ СИРОВИНИ БІОТЕХНОЛОГІЧНОГО ПОХОДЖЕННЯ

Анотація

Інтраназальні лікарські форми покращують біодоступність та всмоктування активних фармацевтичних інгредієнтів, зокрема рослинного походження, посилюючи їхню протизапальну, антиоксидантну, нейропротекторну та протиалергійну дію. Однак погана розчинність та стабільність деяких компонентів рослинного походження є проблемами, які можна пом’якшити за допомогою наноносіїв, ліпосом та інших передових систем доставки. Поєднання назальної доставки ліків із компонентами рослинного походження є перспективною стратегією для лікування захворювань носа, центральної нервової системи та хронічних захворювань, що потенційно підвищує клінічну ефективність та розширює терапевтичні можливості цих лікарських форм.

Мета роботи – визначити профіль інтраназального біопрепарату з компонентами рослинного походження на основі аналізу асортименту лікарських засобів, представлених на фармацевтичному ринку України, а також результатів опитування фахівців і пацієнтів, обґрунтувати перспективність фармацевтичної розробки інтраназальних лікарських засобів на основі сировини біотехнологічного походження.

Матеріали та методи. Дослідження базується на аналізі наукової літератури, інструкцій для медичного застосування інтраназальних ЛЗ, даних Державного реєстру ЛЗ України та інформаційного ресурсу Сompendium, а також на результатах соціологічного опитування респондентів (лікарів та фармацевтів). Застосовано системно-аналітичний та математико-статистичний методи.

Результати та обговорення. Останніми роками назальне введення ліків як неінвазивний шлях доставки лікарських засобів привертає до себе значну увагу. Традиційні методи введення – пероральний та ін’єкційний, незважаючи на їх широке застосування в клінічній практиці, мають певні недоліки, зокрема щодо швидкості всмоктування препарату, тривалості дії та супутніх побічних ефектів. На пероральне введення ліків впливають процеси травлення та всмоктування в шлунково-кишковому тракті, крім того, деякі активні інгредієнти піддаються печінковому метаболізму першого проходження, що знижує їхню терапевтичну ефективність. Ін’єкційне введення, хоч і оминає шлунково-кишковий тракт, пов’язане з болем, ризиком інфекції та зниженням дотримання пацієнтом режиму лікування. Натомість носова порожнина, яка слугує прямим шляхом до мозку та системного кровообігу, сприяє швидкому й ефективному всмоктуванню ліків, що робить її особливо придатною для лікування неврологічних та респіраторних захворювань.

Нами встановлено, що станом на 01 квітня 2026 на фармацевтичному ринку України зареєстровано 187 торговельних найменувань (ТН) ЛЗ, що належать до групи R01 «Засоби, що застосовуються при захворюваннях порожнини носа». Аналіз асортименту назальних ЛЗ, представлених на фармацевтичному ринку України, показав, що лише п’ять ЛЗ містять компоненти рослинного походження. У більшості ж препаратів вони поєднуються з деконгестантами (судинозвужувальними засобами) або виконують допоміжну функцію. В результаті аналізу складу ЛЗ групи R01 встановлено, що найпоширенішими компонентами рослинного походження є ментол (левоментол), камфора, евкаліптол, ефірна олія лаванди та тимол.

Це обґрунтовує наявність терапевтичної ніші та доцільність фармацевтичної розробки нових комбінованих ЛЗ, що поєднують активні фармацевтичні інгредієнти синтетичного та рослинного походження. До того ж проаналізовано можливість створення доступної вітчизняної сировини завдяки біотехнологічним методам отримання фітосубстанцій, що дозволяє подолати проблему імпортозалежності щодо цієї цінної лікарської сировини.

З метою визначення профілю інтраназального біопрепарату нами було проведено анонімне опитування 100 фахівців закладів охорони здоров’я різних форм власності. Анкета містила 15 питань, що стосувалися призначень інтраназальних лікарських засобів різних лікарських форм, поширених діагнозів, фармакотерапевтичних груп, критеріїв вибору засобів, побічних ефектів та очікуваних властивостей спрею комбінованої дії.

Фахівці зазначили, що найчастіше хворі звертаються з гострою респіраторною вірусною інфекцією (30%) та алергічним ринітом (25%). За результатами опитування у практиці консультування та призначення перевага надається судинозвужувальним або комбінованим препаратам. Основними критеріями вибору інтраназального лікарського засобу, згідно з опитуванням, є швидкість настання ефекту (33%), тривалість дії (14%) та зручність лікарської форми (13%). Найпоширенішою скаргою пацієнтів є звикання до деконгестантів (судинозвужувальних засобів) у разі тривалого застосування (55,3%). Встановлено, що фахівці найчастіше рекомендують назальні спреї (44%) та краплі (17%). Незважаючи на широкий асортимент лікарських засобів групи R01, залишаються незадоволеними потреби фахівців і пацієнтів щодо очікуваних властивостей інтраназальних препаратів, які були визначені в ході анкетування.

Висновки. Захворювання верхніх дихальних шляхів формують стабільно високий попит на інтраназальні ЛЗ. Як пацієнти (43%), так і фахівці (44%) віддають перевагу назальним спреям завдяки їхній зручності та точності дозування. Це обґрунтовує наявність терапевтичної ніші та доцільність фармацевтичної розробки нових комбінованих ЛЗ, що поєднують активні фармацевтичні інгредієнти синтетичного та рослинного походження. Проаналізовано можливість створення доступної вітчизняної сировини завдяки біотехнологічним методам отримання фітосубстанцій, що дозволяє подолати проблему імпортозалежності щодо цінної лікарської сировини.