АНТИОКСИДАНТНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПРИРОДНИХ ФЛАВОНОЇДІВ: МОЛЕКУЛЯРНІ МЕХАНІЗМИ ТА ФАРМАКОЛОГІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2312-0967.2026.3.16475Ключові слова:
природні флавоноїди, антиоксидантна активність, оксидативний стрес, молекулярні механізми, біодоступність, клінічне застосуванняАнотація
Мета роботи – узагальнення та структуризація сучасних наукових даних щодо антиоксидантного потенціалу природних флавоноїдів, зокрема аналіз їх хімічної структури, молекулярних механізмів дії, впливу на сигнальні шляхи клітинної відповіді на оксидативний стрес, а також оцінка клінічного значення й перспектив застосування у профілактиці та терапії оксидативно-зумовлених захворювань.
Матеріали і методи. Інформаційно-аналітичну основу роботи сформовано шляхом систематизованого пошуку наукових публікацій у міжнародних базах даних Scopus, Web of Science Core Collection, PubMed/MEDLINE та Google Scholar за 2016–2026 рр. із пріоритетом досліджень на останні 5 років. До аналізу включали повнотекстові оригінальні дослідження, присвячені вивченню антиоксидантних властивостей природних флавоноїдів, їх молекулярних механізмів дії, впливу на маркери оксидативного стресу та потенційного клінічного застосування у разі різних патологічних станів. Узагальнення здійснювали із застосуванням порівняльного та контент-аналізу.
Результати й обговорення. Аналіз сучасних наукових даних показав, що антиоксидантна активність природних флавоноїдів реалізується за рахунок комплексу взаємопов’язаних механізмів, зокрема прямого нейтралізування вільних радикалів, інгібування перекисного окислення ліпідів, хелатування каталітичних іонів металів та модулювання сигнальних шляхів, пов’язаних із клітинною відповіддю на оксидативний стрес. Встановлено, що біологічна активність флавоноїдів значною мірою залежить від їх структурних особливостей, а практичне використання обмежується низькою та варіабельною біодоступністю, особливостями метаболізму та недостатньою кількістю масштабних клінічних досліджень. Узагальнення даних свідчить про значний потенціал природних флавоноїдів у профілактиці та комплексному підході до терапії серцево-судинних, онкологічних, нейродегенеративних і метаболічних захворювань, однак потребує подальшого підтвердження у стандартизованих клінічних дослідженнях.
Висновки. Сформульовано ключові перспективи та напрями подальших досліджень антиоксидантного потенціалу природних флавоноїдів, зокрема необхідність підвищення їх біодоступності, стандартизації підходів до оцінки ефективності та впровадження сучасних фармацевтичних технологій створення лікарських форм. Огляд формує наукове підґрунтя для подальшої розробки флавоноїд-вмісних фармакологічних і нутрицевтичних засобів та їх інтеграції у сучасні стратегії профілактики й терапії оксидативно зумовлених захворювань.
Посилання
1. Kibel A, Lukinac AM, Dambic V, Juric I, Selthofer-Relatic K. Oxidative stress in ischemic heart disease. Oxid Med Cell Longev. 2020; 6627144. https://doi.org/10.1155/2020/6627144.
2. Jomova K, Raptova R, Alomar SY, Alwasel SH, Nepovimova E, Kuca K, Valko M. Reactive oxygen species, toxicity, oxidative stress, and antioxidants: Chronic diseases and aging. Arch Toxicol. 2023; 97(10):2499–574. https://doi.org/10.1007/s00204-023-03562-9.
3. Chaudhary P, Janmeda P, Docea AO, Yeskaliyeva B, Razis AFA, Modu B, Calina D, Sharifi-Rad J. Oxidative stress, free radicals and antioxidants: potential crosstalk in the pathophysiology of human diseases. Front Chem. 2023; 11: 1158198. https://doi.org/10.3389/fchem.2023.1158198.
4. Jomova K, Alomar SY, Valko R, Liska J, Nepovimova E, Kuca K, Valko M. Flavonoids and their role in oxidative stress, inflammation, and human diseases. Chem Biol Interact. 2025; 413:111489. https://doi.org/10.1016/j.cbi.2025.
5. Li G, Ding K, Qiao Y, Zhang L, Zheng L, Pan T, Zhang L. Flavonoids regulate inflammation and oxidative stress in cancer. Molecules 2020; 25(23):5628. https://doi.org/10.3390/molecules25235628.
6. Chu C, Du Y, Yu X, Shi J, Yuan X, Liu X, Liu Y, Zhang H, Zhang Z, Yan N. Dynamics of antioxidant activities, metabolites, phenolic acids, flavonoids, and phenolic biosynthetic genes in germinating Chinese wild rice (Zizania latifolia). Food Chem. 2020; 318:126483. https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2020.126483.
7. Jan R, Aaqil KM, Asaf S, Lubna, Park JR, Lee IJ, Kim KM. Flavonone 3-hydroxylase relieves bacterial leaf blight stress in rice via overaccumulation of antioxidant flavonoids and induction of defense genes and hormones. Int J Mol Sci. 2021; 22(11):6152. https://doi.org/10.3390/ijms22116152.
8. Vazhappilly CG, Amararathna M, Cyril AC, Linger R, Matar R, Merheb M, Ramadan WS, Radhakrishnan R, Rupasinghe HPV. Current methodologies to refine bioavailability, delivery, and therapeutic efficacy of plant flavonoids in cancer treatment. J Nutr Biochem. 2021; 94:108623. https://doi.org/10.1016/j.jnutbio.2021.
9. Dilshad E, Zafar S, Ismail H, Waheed MT, Cusido RM, Palazon J, Mirza B. Effect of rol genes on polyphenols biosynthesis in Artemisia annua and their effect on antioxidant and cytotoxic potential of the plant. Appl Biochem Biotechnol. 2016; 179(8):1456–68. https://doi.org/10.1007/s12010-016-2077-9.
10. Shen N, Wang T, Gan Q, Liu S, Wang L, Jin B. Plant flavonoids: Classification, distribution, biosynthesis, and antioxidant activity. Food Chem. 2022; 383:132531. https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2022.132531.
11. Chen S, Wang X, Cheng Y, Gao H, Chen X. A review of classification, biosynthesis, biological activities and potential applications of flavonoids. Molecules 2023; 28(13):4982. https://doi.org/10.3390/molecules28134982.
12. Tang S, Wang B, Liu X, Xi W., Yue Y, Tan X, Bai J, Huang L. Structural insights and biological activities of flavonoids: Implications for novel applications. Food Front. 2025; 6:218–47. https://doi.org/10.1002/fft2.494.
13. Xu K, Ren X, Wang J, Zhang Q, Fu X, Zhang P-C. Clinical development and informatics analysis of natural and semisynthetic flavonoid drugs: A critical review. J Adv Res. 2024; 63:269–84. https://doi.org/10.1016/j.jare.2023.11.007.
14. Stachelska MA, Karpiński P, Kruszewski B. A comprehensive review of biological properties of flavonoids and their role in the prevention of metabolic, cancer and neurodegenerative diseases. Appl Sci. 2025; 15(19):10840. https://doi.org/10.3390/app151910840.
15. Chagas MSS, Behrens MD, Moragas-Tellis CJ, Penedo GXM, Silva AR, Gonçalves-de-Albuquerque CF. Flavonols and flavones as potential anti-inflammatory, antioxidant, and antibacterial compounds. Oxid Med Cell Longev. 2022; 9966750. https://doi.org/10.1155/2022/9966750.
16. Zhong R, Miao L, Zhang H, Tan L, Zhao Y, Tu Y, Prieto MA, Simal-Gandara J, Chen L, He C, Cao H. Anti-inflammatory activity of flavonols via inhibiting MAPK and NF-κB signaling pathways in RAW264. 7 macrophages. Curr Res Food Sci. 2022; 5:1176–84. https://doi.org/10.1016/j.crfs.2022.07.007.
17. Acquaviva A, Di Simone SC, Ferrante C, Menghini L. Chapter 1 – Natural sources of chalcones. Chalkones. Academic Press, 2026; 3–23. https://doi.org/10.1016/B978-0-443-43812-7.00013-7.
18. Samota MK, Yadav DK, Koli P, Kaur M, Kaur M, Rani H, Selvan SS, Mahala P, Tripathi K, Kumar S. Exploring natural chalcones: Innovative extraction techniques, bioactivities, and health potential. Sustainable Food Technol. 2024; 2(5):1155–1156. https://doi.org/10.1039/D4FB90015D.
19. Nakai S, Fujita M, Kamei Y. Health promotion effects of soy isoflavones. J Nutr Sci Vitaminol. 2020; 66(6):502–7. https://doi.org/10.3177/jnsv.66.502.
20. Mao T, Wei W, Chen B, Chen Y, Liang S, Chen G, Liu Z, Wu X, Wu L, Li X, Watanabe N, Mayo KH, Pathak JL, Li J. Salivary gland protective and antiinflammatory effects of genistein in Sjögren’s syndrome by inhibiting Xist/ACSL4-mediated ferroptosis following binding to estrogen receptor-alpha. Cell Mol Biol Lett. 2024; 29(1):147. https://doi.org/10.1186/s11658-024-00667-6.
21. Ma X, Jin Z, Rao Z, Zheng L. Health benefits of anthocyanins against age-related diseases. Front Nutr. 2025; 12:1618072. https://doi.org/10.3389/fnut.2025.1618072.
22. Zhao Y, Fang C, Jin C, Bao Z, Yang G, Jin Y. Catechin from green tea had the potential to decrease the chlorpyrifos induced oxidative stress in larval zebrafish (Danio rerio). Pestic Biochem Physiol. 2022; 182:105028. https://doi.org/10.1016/j.pestbp.2021.105028.
23. Narita Z, Nozaki S, Shikimoto R, Hori H, Kim Y, Mimura M, Tsugane S, Sawada N. Association between vegetable, fruit, and flavonoid-rich fruit consumption in midlife and major depressive disorder in later life: The JPHC Saku Mental Health Study. Transl Psychiatry. 2022; 12(1):412. https://doi.org/10.1038/s41398-022-02166-8.
24. Gontijo DC, Brandão GC, Gontijo PC, de Oliveira AB, Diaz MAN, Fietto LG, Leite JPV. Identification of phenolic compounds and biologically related activities from Ocotea odorifera aqueous extract leaves. Food Chem. 2017; 230:618–26. https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2017.03.087.
25. Li Y, Chen Y, Chen J, Shen C. Flavonoid metabolites in tea plant (Camellia sinensis) stress response: Insights from bibliometric analysis. Plant Physiol Biochem. 2023; 202:107934. https://doi.org/10.1016/j.plaphy.2023.107934.
26. Hao J, Lou P, Han Y, Zheng L, Lu J, Chen Z, Ni J, Yang Y, Xu M. Ultraviolet-B irradiation increases antioxidant capacity of pakchoi (Brassica rapa L.) by inducing flavonoid biosynthesis. Plants 2022; 11(6):766. https://doi.org/10.3390/plants11060766.
27. Hodges JK, Sasaki GY, Vodovotz Y, Bruno RS. Gallation and B-ring dihydroxylation increase green tea catechin residence time in plasma by differentially affecting tissuespecific trafficking: Compartmental model of catechin kinetics in healthy adults. Nutrients 2023; 15(18):4021. https://doi.org/10.3390/nu15184021.
28. Wen L, Jiang Y, Yang J, Zhao Y, Tian M, Yang B. Structure, bioactivity, and synthesis of methylated flavonoids. Ann N Y Acad Sci. 2017; 1398(1):120–9. https://doi.org/10.1111/nyas.13350.
29. Abboud S, Ammar N, Ouni A, Jellali M, Tlili D, Ben Abdelwaheb S, Bchir A, Dbara S. Multilevel agrophysiological and biochemical alleviation of salt stress in Olea europaea via phenolic-rich extracts from olive mill waste. J Biotechnol. 2026; 411:116–29. https://doi.org/10.1016/j.jbiotec.2026.01.013.
30. Li Z, Zhang M, Haenen GRMM, Vervoort L, Moalin M. Flavonoids seen through the energy perspective.Int J Mol Sci. 2021; 23(1):187. https://doi.org/10.3390/ijms23010187.
31. Olla S, Siguri C, Fais A, Era B, Fantini MC, Di Petrillo A. Inhibitory effect of quercetin on oxidative endogen enzymes: A focus on putative binding modes. Int J Mol Sci. 2023; 24(20):15391. https://doi.org/10.3390/ijms242015391.
32. Gur C, Kandemir O, Kandemir FM. Investigation of the effects of hesperidin administration on abamectininduced testicular toxicity in rats through oxidative stress, endoplasmic reticulum stress, inflammation, apoptosis, autophagy, and JAK2/STAT3 pathways. Environ Toxicol. 2022; 37(3):401–12. https://doi.org/10.1002/tox.23406.
33. Halliwell B, Tang RMY, Cheah IK. Diet-derived antioxidants: The special case of ergothioneine. Annu Rev Food Sci Technol. 2023; 14:323–45. https://doi.org/10.1146/annurev-food-060822-122236.
34. Teschke R, Eickhoff A. Wilson disease: Copper-mediated cuproptosis, iron-related ferroptosis, and clinical highlights, with comprehensive and critical analysis update. Int J Mol Sci. 2024; 25(9):4753. https://doi.org/10.3390/ijms25094753.
35. Rodríguez-Arce E, Saldías M. Antioxidant properties of flavonoid metal complexes and their potential inclusion in the development of novel strategies for the treatment against neurodegenerative diseases. Biomed Pharmacother. 2021; 143:112236. https://doi.org/10.1016/j.biopha.2021.112236.
36. Sestito S, Wang S, Chen Q, Lu J, Bertini S, Pomelli C, Chiellini G, He X, Pi R, Rapposelli S. Multi-targeted ChEIcopper chelating molecules as neuroprotective agents. Eur J Med Chem. 2019;174:216–25. https://doi.org/10.1016/j.ejmech.2019.04.060.
37. Caruso F, Incerpi S, Pedersen J, Belli S, Kaur S, Rossi M. Aromatic polyphenol π-π interactions with superoxide radicals contribute to radical scavenging and can make polyphenols mimic superoxide dismutase activity. Curr Iss Mol Biol. 2022; 44(11):5209–20. https://doi.org/10.3390/cimb44110354.
38. Zhao D, Shah NP. Concomitant ingestion of lactic acid bacteria and black tea synergistically enhances flavonoid bioavailability and attenuates d-galactose-induced oxidative stress in mice via modulating glutathione antioxidant system. J Nutr Biochem. 2016; 38:116–24. https://doi.org/10.1016/j.jnutbio.2016.09.005.
39. Gao J, Ma C, Xia D, Chen N, Zhang J, Xu F, Li F, He Y, Gong Q. Icariside II preconditioning evokes robust neuroprotection against ischaemic stroke, by targeting Nrf2 and the OXPHOS/NF-κB/ferroptosis pathway. Br J Pharmacol. 2023; 180(3):308–29. https://doi.org/10.1111/bph.15961.
40. Murata T, Ishiwa S, Lin X, Nakazawa Y, Tago K, Funakoshi-Tago M. The citrus flavonoid, nobiletin inhibits neuronal inflammation by preventing the activation of NF-κB. Neurochem Int. 2023; 171:105613. https://doi.org/10.1016/j.neuint.2023.105613.
41. Yang BQ, Tang CY, Zhi TT, He TT, Luo HL, Shi ZM, Yang SY, Tang J. Anti-inflammatory properties of Dendrobium: A systematic review of pharmacological mechanisms. J Ethnopharmacol. 2026; 362:121234. https://doi.org/10.1016/j.jep.2026.121234.
42. Zhu X, Ding G., Ren S, Xi J, Liu K. The bioavailability, absorption, metabolism, and regulation of glucolipid metabolism disorders by quercetin and its important glycosides: A review. Food Chem. 2024; 458:140262. https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2024.140262.
43. Jihwaprani MC, Rizky WC, Mushtaq M. Pharmacokinetics of Quercetin. In: Quercetin – Effects on Human Health. IntechOpen; 2023. https://doi.org/10.5772/intechopen.1003172.
44. Badshah SL, Faisal S, Muhammad A, Poulson BG, Emwas AH, Jaremko M. Antiviral activities of flavonoids. Biomed Pharmacother. 2021; 140:111596. https://doi.org/10.1016/j.biopha.2021.111596.
45. Shen W, Hu X, Niu Y, Lu Y, Wang B, Wang H. Bioaccessibility and absorption of flavonoid C-glycosides from Abrus mollis using simulated digestion, Caco-2 cell, and in situ single-pass perfusion models. Planta Med. 2021; 87(7):570–80. https://doi.org/10.1055/a-1363-2088.
46. Bell W, Jennings A, Thompson AS, Bondonno NP, Tresserra-Rimbau A, Kühn T, Cassidy A. A flavonoid-rich diet is associated with lower risk and improved imaging biomarkers of nonalcoholic fatty liver disease: A prospective cohort study. Am J Clin Nutr. 2024; 120(6):1325–34. https://doi.org/10.1016/j.ajcnut.2024.09.022.
47. Dabeek WM, Marra MV. Dietary quercetin and kaempferol: Bioavailability and potential cardiovascular-related bioactivity in humans. Nutrients 2019; 11(10):2288. https://doi.org/10.3390/nu11102288.
48. Chow J, Yang X, Hu J, Yu Q, Zhong Y, Hu X, Liang J, Zhu C, Yan S, Li L, Liu H, Wang T, Wang Z, Gao L, Ma G. Gastrointestinal absorption and its regulation of hawthorn leaves flavonoids. Sci Rep. 2025; 15(1):658. https://doi.org/10.1038/s41598-024-81823-y.
49. Rudin L, Kneubühler J, Dubey BN, Ahmad S, Bornstein MM, Shyp V. Inhibitory effect of plant flavonoid cyanidin on oral microbial biofilm. Microbiol Spectr. 2025; 13(6):e0284824. https://doi.org/10.1128/spectrum.02848-24.
50. Oh KK, Gupta H, Min BH, Ganesan R, Sharma SP, Won SM, Jeong JJ, Lee SB, Cha MG, Kwon GH, Jeong MK, Hyun JY, Eom JA, Park HJ, Yoon SJ, Choi MR, Kim DJ, Suk KT. Elucidation of prebiotics, probiotics, postbiotics, and target from gut microbiota to alleviate obesity via network pharmacology study. Cells 2022; 11(18):2903. https://doi.org/10.3390/cells11182903.
51. Oggero J, Gasser FB, Zacarías SM, Burns P, Baravalle ME, Renna MS, Ortega HH, Vaillard SE, Vaillard VA. PEGylation of chrysin improves Its water solubility while preserving the in vitro biological activity. J Agric Food Chem. 2023; 71(49):19817–31. https://doi.org/10.1021/acs.jafc.3c06357.
52. Varesi A, Campagnoli LIM, Chirumbolo S, Candiano B, Carrara A, Ricevuti G, Esposito C, Pascale A. The braingut-microbiota interplay in depression: A key to design innovative therapeutic approaches. Pharmacol Res. 2023; 192:106799. https://doi.org/10.1016/j.phrs.2023.106799.
53. Peng X, McClements DJ, Liu X, Liu F. EGCG-based nanoparticles: synthesis, properties, and applications. Crit Rev Food Sci Nutr. 2025; 65(12):2177–98. https://doi.org/10.1080/10408398.2024.2328184.
54. Goswami M, Kityania S, Nath R, Nath P, Nath D, Das S, Sharma BK, Talukdar AD. Genistein – A broad-spectrum bioactive compound with diverse pharmacological potential: A systematic review. Curr Mol Med. 2025; Epub ahead of print. https://doi.org/10.2174/0115665240377727250703130718.
55. Qiu C, Zhang Y, Fan Y, Li S, Gao J, He X, Zhao X. Solid dispersions of genistein via solvent rotary evaporation for improving solubility, bioavailability, and amelioration effect in HFD-induced obesity mice. Pharmaceutics. 2024; 16(3):306. https://doi.org/10.3390/pharmaceutics16030306.
56. Iqbal FM, Rodriguez-Nogales C, Boulens N, Delie F. Formulation and optimization of transferrinmodified genistein nanocrystals: In vitro anti-cancer assessment and pharmacokinetic evaluation. Int J Pharm. 2024; 667(Pt A):124863. https://doi.org/10.1016/j.ijpharm.2024.124863.
57. Zhang S, Mao B, Cui S, Zhang Q, Zhao J, Tang X, Chen W. Absorption, metabolism, bioactivity, and biotransformation of epigallocatechin gallate. Crit Rev Food Sci Nutr. 2024; 64(16):6546–6566. https://doi.org/10.1080/10408398.2023.2170972.
58. Song B, Hao M, Zhang S, Niu W, Li Y, Chen Q, Li S, Tong C. Comprehensive review of Hesperetin: Advancements in pharmacokinetics, pharmacological effects, and novel formulations. Fitoterapia. 2024; Epub 2024 Sep 8. https://doi.org/10.1016/j.fitote.2024.106206.
59. Zhang Y, Fu K, Wang C, Ma C, Gong L, Zhou H, Xue X, Peng C, Li Y. Protective effects of dietary quercetin on cerebral ischemic injury: Pharmacology, pharmacokinetics and bioavailability-enhancing nanoformulations. Food Funct. 2023; 14(10):4470–4489. https://doi.org/10.1039/d2fo03122a.
60. Hasnat H, Shompa SA, Islam MdM, Alam S, Richi FT, Emon NU, Ashrafi S, Ahmed NU, Chowhury MdNR, Fatema N, Hossain MdS, Ghoch A, Ahmed F. Flavonoids: A treasure house of prospective pharmacological potentials. Heliyon. 2024; 10(6):e27533. https://doi.org/10.1016/j.heliyon.2024.e27533.
61. Mattioli R, Francioso A, Mosca L, Silva P. Anthocyanins: A comprehensive review of their chemical properties and health effects on cardiovascular and neurodegenerative diseases. Molecules 2020; 25(17):3809. https://doi.org/10.3390/molecules25173809.
62. de Araujo AM, Cerqueira SVS, Menezes-Filho JER, Heimfarth L, Matos KKOG, Mota KO, Conceição MRL, Marques LP, Roman-Campos D, Santos-Neto AGD, Albuquerque-Júnior RLC, Santos VCO, Vasconcelos CML. Naringin improves post-ischemic myocardial injury by activation of KATP channels. Eur J Pharmacol. 2023; 958:176069. https://doi.org/10.1016/j.ejphar.2023.176069.
63. Duan Y, Guo F, Li C, Xiang D, Gong M, Yi H, Chen L, Yan L, Zhang D, Dai L, Liu X, Wang Z. Aqueous extract of fermented Eucommia ulmoides leaves alleviates hyperlipidemia by maintaining gut homeostasis and modulating metabolism in high-fat diet fed rats. Phytomedicine 2024; 128:155291. https://doi.org/10.1016/j.phymed.2023.155291.
64. Slika H, Mansour H, Wehbe N, Nasser SA, Iratni R, Nasrallah G, Shaito A, Ghaddar T, Kobeissy F, Eid AH. Therapeutic potential of flavonoids in cancer: ROS-mediated mechanisms. Biomed Pharmacother. 2022; 146:112442. https://doi.org/10.1016/j.biopha.2021.112442.
65. Maneesai P, Potue P, Khamseekaew J, Sangartit W, Rattanakanokchai S, Poasakate A, Pakdeechote P. Kaempferol protects against cardiovascular abnormalities induced by nitric oxide deficiency in rats by suppressing the TNF-α pathway. Eur J Pharmacol. 2023; 960:176112. https://doi.org/10.1016/j.ejphar.2023.176112.
66. Evans JA, Mendonca P, Soliman KFA. Neuroprotective effects and therapeutic potential of the citrus flavonoid hesperetin in neurodegenerative diseases. Nutrients 2022; 14(11):2228. https://doi.org/10.3390/nu14112228.
67. Wood E, Hein S, Mesnage R, Fernandes F, Abhayaratne N, Xu Y, Zhang Z, Bell L, Williams C, Rodriguez-Mateos A. Wild blueberry (poly)phenols can improve vascular function and cognitive performance in healthy older individuals: A double-blind randomized controlled trial. Am J Clin Nutr. 2023; 117(6):1306–19. https://doi.org/10.1016/j.ajcnut.2023.03.017.
68. Rohm TV, Meier DT, Olefsky JM, Donath MY. Inflammation in obesity, diabetes, and related disorders. Immunity 2022; 55(1):31–55. https://doi.org/10.1016/j.immuni.2021.12.013.
69. Liu Z, Shang Q, Zuo H, Li H, Fang D, Zhang J, Huang HD, Granato D, Chen J, Chen J. Cynomorium songaricum: UHPLC/ESI-LTQ-Orbitrap-MS analysis and mechanistic study on insulin sensitivity of a flavonoid-enriched fraction. Phytomedicine 2024; 132:155862. https://doi.org/10.1016/j.phymed.2024.155862.
70. Asmara AP, Chen H, Ung AT. Preventing adipogenesis and preserving mitochondria and GLUT-4 functions by extracts and isolated compounds of australian Acacia saligna. Molecules 2023; 28(18):6677. https://doi.org/10.3390/molecules28186677.
71. Speisky H, Shahidi F, Costa de Camargo A, Fuentes J. Revisiting the oxidation of flavonoids: Loss, conservation or enhancement of their antioxidant properties. Antioxidants 2022; 11(1):133. https://doi.org/10.3390/antiox11010133.
72. Yang L, Jia L, Li X, Zhang K, Wang X, He Y, Hao M, Rayman MP, Zhang J. Prooxidant activity-based guideline for a beneficial combination of (−)-epigallocatechin-3-gallate and chlorogenic acid. Food Chem. 2022; 386:132812. https://doi.org/10.1016/j.foodchem.2022.132812.
73. Hirao Y, Kobayashi H, Mori Y, Kato S, Kawanishi S, Murata M, Oikawa S. Myricetin causes site-specific DNA damage via reactive oxygen species generation by redox interactions with copper ions. Mutat Res Genet Toxicol Environ Mutagen. 2023; 891:503694. https://doi.org/10.1016/j.mrgentox.2023.503694.
74. Farhan M, Rizvi A. Understanding the prooxidant action of plant polyphenols in the cellular microenvironment of malignant cells: Role of copper and therapeutic implications. Front Pharmacol. 2022; 13:929853. https://doi.org/10.3389/fphar.2022.929853.
75. Li S, Duan F, Li S, Lu B. Administration of silymarin in NAFLD/NASH: A systematic review and meta-analysis.Ann Hepatol. 2024; 29(2):101174. https://doi.org/10.1016/j.aohep.2023.101174.
76. Intharuksa A, Arunotayanun W, Na Takuathung M, Chaichit S, Prasansuklab A, Chaikhong K, Sirichanchuen B, Chupradit S, Koonrungsesomboon N. Daidzein and Genistein: Natural phytoestrogens with potential applications in hormone replacement therapy. Int J Mol Sci. 2025; 26(14):6973. https://doi.org/10.3390/ijms26146973.
77. Li X, Miao F, Xin R, Tai Z, Pan H, Huang H, Yu J, Chen Z, Zhu Q. Combining network pharmacology, molecular docking, molecular dynamics simulation, and experimental verification to examine the efficacy and immunoregulation mechanism of FHB granules on vitiligo. Front Immunol. 2023; 14:1194823. https://doi.org/10.3389/fimmu.2023.1194823.
78. Wang X, Sharma A, Liu Y, Wang X, Kumari D, Kainth R. Evaluation of flavonoid-rich fraction on Portulaca Grandiflora aerial part extract in atherogenic diet-induced atherosclerosis. Comb Chem High Throughput Screen 2024; 27(9):1394–402. https://doi.org/10.2174/0113862073267025230925062407.
79. Wang M, Zhang S, Li R, Zhao Q. Unraveling the specialized metabolic pathways in medicinal plant genomes: a review. Front Plant Sci. 2024; 15:1459533. https://doi.org/10.3389/fpls.2024.1459533.
80. Song M, Liu Y, Li T, Liu X, Hao Z, Ding S, Panichayupakaranant P, Zhu K, Shen J. Plant natural flavonoids against multidrug resistant pathogens. Adv Sci. 2021; 8(15):e2100749. https://doi.org/10.1002/advs.202100749.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі
. - Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
