Формування культури інфекційної безпеки медичного персоналу у відділенні гемодіалізу

Анотація

Вступ. Інфекційна безпека є важливою складовою функціонування системи охорони здоров’я в усіх країнах. У медичних закладах вона повинна гарантувати конституційне право кожного пацієнта на безпечне для життя і здоров’я медичне обслуговування.

Мета роботи – вивчити методи, інструменти та педагогічні технології формування культури інфекційної безпеки медичного персоналу і провести експериментальне дослідження вищеозначеної проб­леми на базі медичного центру ТОВ «Фрезеніус Медикал Кер Україна», що надає послуги з амбулаторного гемодіалізу пацієнтам із хронічною нирковою недостатністю V стадії, які потребують замісної терапії.

Основна частина. У статті розглянуто підходи до формування культури інфекційної безпеки медичного персоналу. Проаналізовано чинники, що зумовлюють виникнення та поширення інфекцій, пов’язаних з наданням медичної допомоги. Увагу авторів сфокусовано на особливостях забезпечення інфекційної безпеки в медичному центрі ТОВ «Фрезеніус Медикал Кер Україна». Проведено порівняльний аналіз національних моделей Німеччини та України для виявлення спільних і відмінних рис епідеміологічного нагляду при інфекціях, пов’язаних з наданням медичної допомоги. Наведено дані стосовно важливості профілактики інфекцій, пов’язаних з діалізним доступом через артеріовенозну фістулу, що є основним і найбільш безпечним видом судинного доступу, проте при недотриманні вимог асептики та антисептики він може стати джерелом локальних і системних інфекцій. Представлено результати анкетування медичних працівників центру. Результати проаналізовано згідно з розробленим Індексом культури гігієни рук, структурованим відповідно до рамкової моделі ВООЗ. Вони продемонстрували статистично значуще зростання загальногрупового індексу культури гігієни рук на 13 %, що засвідчує еволюцію рівня інфекційної безпеки у відділенні до генеративного рівня. Наведено приклади комунікативних бар’єрів, що вказують на страх конфлікту або порушення професійної ієрархії, а також складові спеціалізованого навчального тренінгу «Гігієна рук як базовий компонент культури інфекційної безпеки».

Висновки. Звернуто увагу на проблемні питання формування культури інфекційної безпеки, потребу в удосконаленні інструментів командної взаємодії. Обґрунтовано важливість проведення всестороннього аналізу інституційного клімату відділення. Визначено необхідність трансформації поведінкових установок персоналу. Сформульовано авторське визначення інфекційної безпеки.