АНАЛІЗ РІВНЯ КОРТИЗОЛУ В РОТОВІЙ РІДИНІ ПАЦІЄНТІВ НА ЕТАПАХ ОРТОДОНТИЧНОГО ЛІКУВАННЯ БРЕКЕТ-СИСТЕМАМИ З РІЗНИМ РІВНЕМ ОСОБИСТІСНОЇ ТРИВОЖНОСТІ

Анотація

Одним із найбільш поширених і ефективних сучасних методів є лікування за допомогою незнімних ортодонтичних конструкцій; окремі етапи такого лікування супроводжуються вираженим больовим синдромом; етапи ортодонтичного лікування індукують виражену реакцію загального адаптаційного стресу, що відображається підвищенням активності кортизолу. Водночас безпосереднє переміщення зубів не завжди супроводжується суттєвими змінами біохімічних маркерів болю та стресу, що підкреслює необхідність подальших досліджень для уточнення діагностичної цінності слинних біомаркерів у прогнозуванні індивідуальної реакції пацієнтів на ортодонтичне лікування
Мета дослідження. Проаналізувати залежності концентрації кортизолу в ротовій рідині пацієнтів на етапах ортодонтичного лікування брекет-системами та рівня особистісної тривожності.
Матеріали та методи дослідження. 60 пацієнтів ТОВ «Університетська стоматологічна поліклініка», м. Ужгород (27 чоловіків – 45 % та 33 жінки – 55 %), котрі проходили лікування ортодонтичної патології із застосуванням незнімної ортодонтичної апаратури, брекет-систем. Для оцінки рівня особистісної та реактивної тривожності застосована психологічна шкала тривожності Ч. Спілбергера в адаптації Л. Ханіна. У всіх пацієнтів після фіксації апаратів в терміни 1, 7 та 30 діб проводили визначення концентрації кортизолу в ротовій рідині методом імуноферментного аналізу.
Результати. У обстежених переважав високий рівень особистісної тривожності, його визначено у 63,3 % (38 осіб). Порівняльний аналіз між гендерними групами продемонстрував статистично достовірно вищу частоту високого рівня особистісної тривожності серед жінок порівняно з чоловіками (75,8 % та 48,2 % відповідно; р < 0,05). У всіх пацієнтів встановлено вірогідні відмінності рівнів кортизолу в ротовій рідині в динаміці, а саме зростання показників через 7 діб з подальшим зростанням через 30 діб у порівнянні з показниками через 1 добу після фіксації брекет-систем в загальному (P < 0,05), та в групах жінок (P < 0,05) та чоловіків (P < 0,05). Встановлено відмінності показників кортизолу в ротовій рідині групи жінок у порівнянні з групою чоловіків у всі терміни спостереження.

Висновки. Вивчення змін біомаркерів ротової рідини є цікавим перспективним напрямком прогностичної стоматології. Висока тривожність є маркером зростання рівня кортизолу в ротовій рідині пацієнтів, котрі перебувають на етапах ортодонтичного лікування незнімними брекет-конструкціями. Жіноча стать є предиктором зростання показників кортизолу в ротовій рідині на етапах ортодонтичного лікування незнімними конструкціями.