Гострий холодовий респіраторний синдром як альтернатива вірус-центричної концепції простудних захворювань
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2026.3.16772Ключові слова:
гострі захворювання верхніх дихальних шляхів, гострий холодовий респіраторний синдром, патогенетичний фактор, нейрорефлекторна реакціяАнотація
Нині є певна невідповідність між клінічними уявленнями про «простудні» захворювання та їх відображенням у сучасній класифікації гострих захворювань верхніх дихальних шляхів. Традиційно значну частину цих станів розглядають у контексті респіраторних вірусних інфекцій.
Автори пропонують концепцію гострого холодового респіраторного синдрому (ГХРС) як потенційно окремого холод-індукованого клініко-патофізіологічного фенотипу. У межах цієї концепції холодова експозиція розглядається як можливий самостійний тригер нейрорефлекторних і гомеостатичних змін слизової оболонки носа та верхніх дихальних шляхів. Обговорюється роль термосенсорних TRP-каналів, нейрогенного запалення, мукоциліарного кліренсу та локальних захисних механізмів. Автори також висувають гіпотезу, що в частині клінічних випадків, які традиційно відносять до «застуди», холодовий вплив може бути первинним пусковим чинником, тоді як виявлення вірусів може мати різне біологічне значення та потребує контекстної інтерпретації. Запропонована концепція і критерії ГХРС мають розглядатися як гіпотеза, що потребує проспективної клінічної та лабораторної валідації.
Посилання
1. Hendaus, M. A. (2026). Molecular pattern of acquiring upper respiratory infection. Frontiers in Medicine, 13, 1768374. https://doi.org/10.3389/fmed.2026.1768374 DOI: https://doi.org/10.3389/fmed.2026.1768374
2. Cui, C., Timbrook, T. T., Polacek, C., Heins, Z., & Rosenthal, N. A. (2024). Disease burden and high-risk populations for complications in patients with acute respiratory infections: A scoping review. Frontiers in Medicine, 11, 1325236. https://doi.org/10.3389/fmed.2024.1325236 DOI: https://doi.org/10.3389/fmed.2024.1325236
3. World Health Organization. (2025, May 30). WHO outlines recommendations to protect infants against RSV – respiratory syncytial virus. https://www.who.int/news/item/30-05-2025-who-outlines-recommendations-to-protect-infants-against-rsv-respiratory-syncytial-virus
4. Маменко, М. Є. (n.d.). Острые респираторные инфекции: Рациональный антибактериальный старт в эпоху антибиотикорезистентности. Ukrainian Medical Journal. https://umj.com.ua/en/publication-126420-ostrye-respiratornye-infektsii-ratsionalnyj-antibakterialnyj-start-v-epohu-antibiotikorezistentnost
5. European Lung Foundation. (n.d.). Acute lower respiratory infections. https://europeanlung.org/en/information-hub/lung-conditions/acute-lower-respiratory-infections/
6. World Health Organization. (2025, May 30). WHO position paper on immunization to protect infants against respiratory syncytial virus disease, May 2025. Weekly Epidemiological Record, 100(22), 193–218. https://www.who.int/publications/i/item/who-wer-10022-193-218
7. Eccles, R. (2002). An explanation for the seasonality of acute upper respiratory tract viral infections. Acta Oto-Laryngologica, 122(2), 183–191. https://doi.org/10.1080/00016480252814207 DOI: https://doi.org/10.1080/00016480252814207
8. Analitis, A., Katsouyanni, K., Biggeri, A., Baccini, M., Forsberg, B., Bisanti, L., Kirchmayer, U., Ballester, F., Cadum, E., Goodman, P. G., Hojs, A., Sunyer, J., Tiittanen, P., & Michelozzi, P. (2008). Effects of cold weather on mortality: Results from 15 European cities within the PHEWE project. American Journal of Epidemiology, 168(12), 1397–1408. https://doi.org/10.1093/aje/kwn266 DOI: https://doi.org/10.1093/aje/kwn266
9. Giesbrecht, G. G. (1995). The respiratory system in a cold environment. Aviation, Space, and Environmental Medicine, 66(9), 890–902.
10. Ikäheimo, T. M., Jokelainen, J., Näyhä, S., Laatikainen, T., Jousilahti, P., Laukkanen, J., & Jaakkola, J. J. K. (2020). Cold weather-related cardiorespiratory symptoms predict higher morbidity and mortality. Environmental Research, 191, 110108. https://doi.org/10.1016/j.envres.2020.110108 DOI: https://doi.org/10.1016/j.envres.2020.110108
11. Feng, Z.-C., Chen, S.-Y., Ye, Q.-Q., Jiang, S.-P., Chen, Z.-F., Zhou, M., Chen, Z.-G., Wang, L., & Peng, Y. (2026). Impact of common environmental exposures on airway cilia biology: Insights into structure, function, and signaling mechanisms. International Archives of Allergy and Immunology, 187(2), 168–178. https://doi.org/10.1159/000546009 DOI: https://doi.org/10.1159/000546009
12. Näyhä, S., Hassi, J., Jousilahti, P., Laatikainen, T., & Ikäheimo, T. M. (2011). Cold-related symptoms among the healthy and sick of the general population: National FINRISK Study data, 2002. Public Health, 125(6), 380–388. https://doi.org/10.1016/j.puhe.2011.02.014 DOI: https://doi.org/10.1016/j.puhe.2011.02.014
13. Ishmatov, A. (2024). Age, gender, race: Disparities in COVID-19 mortality linked to nose’s protective functionality against cold, dry, polluted, and infected air. Preprints.org. https://doi.org/10.20944/preprints202408.0541.v1 DOI: https://doi.org/10.20944/preprints202408.0541.v1
14. The Eurowinter Group. (1997). Cold exposure and winter mortality from ischaemic heart disease, cerebrovascular disease, respiratory disease, and all causes in warm and cold regions of Europe. The Lancet, 349(9062), 1341–1346. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(96)12338-2 DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(96)12338-2
15. Rocklöv, J., & Forsberg, B. (2008). The effect of temperature on mortality in Stockholm 1998–2003: A study of lag structures and heatwave effects. Scandinavian Journal of Public Health, 36(5), 516–523. https://doi.org/10.1177/1403494807088458 DOI: https://doi.org/10.1177/1403494807088458
16. McCormack, M. C., Paulin, L. M., Gummerson, C. E., Peng, R. D., Diette, G. B., & Hansel, N. N. (2017). Colder temperature is associated with increased COPD morbidity. European Respiratory Journal, 49(6), 1601501. https://doi.org/10.1183/13993003.01501-2016 DOI: https://doi.org/10.1183/13993003.01501-2016
17. Backaert, W., Steelant, B., Wils, T., Qian, Z., Dilissen, E., Jonckheere, A.-C., Boonen, B., Jorissen, M., Schrijvers, R., Bullens, D. M. A., Talavera, K., Hellings, P. W., & Van Gerven, L. (2024). Nasal hyperreactivity in allergic rhinitis and chronic rhinosinusitis with polyps: A role for neuronal pathways. Rhinology, 62(3), 299–309. https://doi.org/10.4193/Rhin23.287
18. Tekulapally, K. R., Lee, J. Y., Kim, D. S., Rahman, M. M., Park, C.-K., & Kim, Y. H. (2024). Dual role of transient receptor potential ankyrin 1 in respiratory and gastrointestinal physiology: From molecular mechanisms to therapeutic targets. Frontiers in Physiology, 15, 1413902. https://doi.org/10.3389/fphys.2024.1413902 DOI: https://doi.org/10.3389/fphys.2024.1413902
19. Stjernbrandt, A., Stenfors, N., & Liljelind, I. (2021). Occupational cold exposure is associated with increased reporting of airway symptoms. International Archives of Occupational and Environmental Health, 94(8), 1945–1952. https://doi.org/10.1007/s00420-021-01694-y DOI: https://doi.org/10.1007/s00420-021-01694-y
20. Bernstein, J. A., & Singh, U. (2015). Neural abnormalities in nonallergic rhinitis. Current Allergy and Asthma Reports, 15(4), 18. https://doi.org/10.1007/s11882-015-0511-7 DOI: https://doi.org/10.1007/s11882-015-0511-7
21. Hooper, J. S., & Taylor-Clark, T. E. (2023). Irritant-evoked reflex tachyarrhythmia in spontaneously hypertensive rats is reduced by inhalation of TRPM8 agonists L-menthol and WS-12. Journal of Applied Physiology, 135(5), 1049–1058. https://doi.org/10.1152/japplphysiol.00495.2022 DOI: https://doi.org/10.1152/japplphysiol.00495.2022
22. Mihara, S., & Shibamoto, T. (2015). The role of flavor and fragrance chemicals in TRPA1 activity associated with allergies. Allergy, Asthma & Clinical Immunology, 11, 11. https://doi.org/10.1186/s13223-015-0074-0 DOI: https://doi.org/10.1186/s13223-015-0074-0
23. Bessac, B. F., & Jordt, S. E. (2008). Breathtaking TRP channels: TRPA1 and TRPV1 in airway chemosensation and reflex control. Physiology, 23(6), 360–370. https://doi.org/10.1152/physiol.00026.2008 DOI: https://doi.org/10.1152/physiol.00026.2008
24. Chung, K. F., & Mazzone, S. B. (2025). Chronic cough hypersensitivity as a neuropathic disorder: Implications for management and new treatments. Annual Review of Medicine, 76, 273–287. https://doi.org/10.1146/annurev-med-050224-124414 DOI: https://doi.org/10.1146/annurev-med-050224-124414
25. Poliacek, I. (2020). Sensory pathways and neural modulation of cough. In Cough: Pathophysiology, diagnosis and treatment (pp. 25–68). Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-030-48571-9_2 DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-030-48571-9_2
26. 26. Vašek, D. (2025). The effect of thermogenic stimuli on the immune system [Master’s thesis, Charles University]. Charles University Repository.
27. Backaert, W., Steelant, B., Wils, T., Qian, Z., Dilissen, E., Jonckheere, A.-C., Boonen, B., Jorissen, M., Schrijvers, R., Bullens, D. M. A., Talavera, K., Hellings, P. W., & Van Gerven, L. (2024). Nasal hyperreactivity in allergic rhinitis and chronic rhinosinusitis with polyps: A role for neuronal pathways. Rhinology, 62(3), 299–309. https://doi.org/10.4193/Rhin23.287 DOI: https://doi.org/10.4193/Rhin23.287
28. Gozhenko, A., Zukow, W., Biryukov, V., & Vitiukov, O. (2026). Acute cold respiratory syndrome: A narrative review of pathophysiological mechanisms beyond viral etiology. Pedagogy and Psychology of Sport, 31, 69792. https://doi.org/10.12775/PPS.2026.31.69792 DOI: https://doi.org/10.12775/PPS.2026.31.69792
29. Gozhenko, A., Biryukov, V., Popovych, I., Gozhenko, O., Vitiukov, O., & Zukow, W. (2026). Exploring the viral paradigm—Acute cold respiratory syndrome: A comparative pathophysiological analysis and rationale for nosological differentiation in ICD-11 in accordance with WHO classification reform. Pedagogy and Psychology of Sport, 32, 70332. https://doi.org/10.12775/PPS.2026.32.70332 DOI: https://doi.org/10.12775/PPS.2026.32.70332
30. Nurmukhamedova, H., Egamberdieva, F., & Khamdamov, J. (2023). Vasomotor rhinitis in children. In Medicine and pharmacy (November 19–20, 2023). https://doi.org/10.51582/interconf.19-20.11.2023.033 DOI: https://doi.org/10.51582/interconf.19-20.11.2023.033
31. Greiwe, J. C., & Bernstein, J. A. (2019). Allergic and mixed rhinitis: Diagnosis and natural evolution. Journal of Clinical Medicine, 8(11), 2019. https://doi.org/10.3390/jcm8112019 DOI: https://doi.org/10.3390/jcm8112019
32. Leader, P., & Geiger, Z. (2026). Vasomotor rhinitis. In StatPearls. StatPearls Publishing. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK547704/
33. Aldawas, G., & Bhat, I. N. (2025). Vasomotor rhinitis: Current concepts and emerging therapies. Cureus, 17(10), e95631. https://doi.org/10.7759/cureus.95631 DOI: https://doi.org/10.7759/cureus.95631
34. Chang, M. T., Song, S., & Hwang, P. H. (2020). Cryosurgical ablation for treatment of rhinitis: A prospective multicenter study. The Laryngoscope, 130(8), 1877–1884. https://doi.org/10.1002/lary.28301 DOI: https://doi.org/10.1002/lary.28301
35. Hwang, P. H., Lin, B., Weiss, R., Atkins, J., & Johnson, J. (2017). Cryosurgical posterior nasal tissue ablation for the treatment of rhinitis. International Forum of Allergy & Rhinology, 7(10), 952–956. https://doi.org/10.1002/alr.21991 DOI: https://doi.org/10.1002/alr.21991
36. Joshi, S. V., Rawool, J. S., Shaikh, A., Telang, R. A., Sonawale, S., Roy, C., & Thakur, R. T. (2022). Posterior nasal nerve resection—A novel and effective way to surgically treat refractory allergic and vasomotor rhinitis. Indian Journal of Otolaryngology and Head & Neck Surgery, 74, 1556–1561. https://doi.org/10.1007/s12070-021-02690-x DOI: https://doi.org/10.1007/s12070-021-02690-x
37. Stolovitzky, J. P., Ow, R. A., Silvers, S. L., Bikhazi, N. B., Johnson, C. D., & Takashima, M. (2021). Effect of radiofrequency neurolysis on the symptoms of chronic rhinitis: A randomized controlled trial. OTO Open, 5(3), 2473974X211041124. https://doi.org/10.1177/2473974X211041124 DOI: https://doi.org/10.1177/2473974X211041124
38. Del Signore, A. G., Greene, J. B., Russell, J. L., Yen, D. M., O’Malley, E. M., & Schlosser, R. J. (2022). Cryotherapy for treatment of chronic rhinitis: 3-month outcomes of a randomized, sham-controlled trial. International Forum of Allergy & Rhinology, 12(1), 51–61. https://doi.org/10.1002/alr.22868 DOI: https://doi.org/10.1002/alr.22868
39. Abed, Y., & Boivin, G. (2006). Treatment of respiratory virus infections. Antiviral Research, 70(2), 1–16. https://doi.org/10.1016/j.antiviral.2006.01.006 DOI: https://doi.org/10.1016/j.antiviral.2006.01.006
40. Centers for Disease Control and Prevention. (2025, August 18). Treatment of respiratory viruses. https://www.cdc.gov/respiratory-viruses/treatment/index.html
41. Arslanoğlu, A., Sünnetci, G., et al. (2025). Оптимизация респираторной защиты от вирусных угроз. Medical Research Archives, 13(11). https://doi.org/10.18103/mra.v13i11.7030 DOI: https://doi.org/10.18103/mra.v13i11.7030
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Віктор Бірюков, Анатолій Гоженко, Валерій Жуков
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
