Гранулоцитарний анаплазмоз людини крізь призму «Єдиного здоров’я» та екологічні впливи
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2026.2.16505Ключові слова:
гранулоцитарний анаплазмоз людини, Anaplasma phagocytophilum, іксодові кліщі, концепція єдиного здоров’я, екологічні аспекти, рослини-репелентиАнотація
Гранулоцитарний анаплазмоз людини (ГАЛ) – гостра бактерійна трансмісивна хвороба з ураженням гранулоцитів, збудником якої є Anaplasma phagocytophilum. Це зооноз, що передається через укуси кліщів Ixodes ricinus. Найчастішими симптомами є гарячка, нездужання, міалгія, біль у голові, анорексія. У значної частини пацієнтів ГАЛ маніфестує в поєднанні з іншими кліщовими інфекціями. Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) розглядається як основний специфічний метод для підтвердження діагнозу ГАЛ у гострому періоді захворювання. Хоча A. phagocytophilum чутлива до всіх тетрациклінів, у лікуванні препаратом вибору є доксициклін.
Потепління клімату є одним із ключових чинників, що сприяють розширенню ареалу іксодових кліщів і збільшенню тривалості їх сезонної активності. Найактивніші природні осередки інфекції поширені в лісових і лісостепових зонах. Все частіше виявляють заражених кліщів у міських парках. Важливу роль відіграють і фактори урбанізації та розростання міст, що призводить до більшого контакту міського населення з місцями проживання кліщів.
Комплексне розуміння профілактики ГАЛ та інших кліщових інфекцій органічно вписується у концептуальні рамки «Єдиного здоров’я» (One Health) й обґрунтовує складну взаємопов’язаність і взаємозалежність здоров’я людей, тварин і навколишнього середовища, а також необхідність усунення дисциплінарних і професійних бар’єрів у підходах до охорони здоров’я. Відповідно заходи профілактики, що охоплюють лише популяцію людей, є принципово недостатніми. Для реалізації підходу «Єдине здоров’я» необхідна координація зусиль фахівців із клінічної медицини, ветеринарії, санітарно-епідеміологічної служби та екології, а також формування інтегрованих систем епідеміологічного нагляду, що охоплюють популяції людей, тварин і навколишнє середовище. На поширення кліщів впливає рослинність, оскільки одні види сприяють росту і розмноженню їх, інші, навпаки, – пригнічують завдяки наявним компонентам з репелентними властивостями (полин лікувальний, гвоздика садова). Як доведено, корінь-трава, японський барбарис, жимолость створюють густі зарості із сприятливим мікрокліматом, що значно підвищує щільність популяції кліщів і тривалість їх життя. Стратегія екологічного управління включає також модифікацію рослинного покриву через усунення інвазивних чагарників і листопадового опаду, що обмежує виживання переносників.
Посилання
MacQueen, D., & Centellas, F. (2022). Human granulocytic anaplasmosis. Infectious Disease Clinics of North America, 36(3), 639–654. https://doi.org/10.1016/j.idc.2022.02.008 DOI: https://doi.org/10.1016/j.idc.2022.02.008
Dumic, I., Jevtic, D., Veselinovic, M., Nordstrom, C. W., Jovanovic, M., Mogulla, V., Veselinovic, E. M., Hudson, A., Simeunovic, G., Petcu, E., & Ramanan, P. (2022). Human granulocytic anaplasmosis: A systematic review of published cases. Microorganisms, 10(7), 1433. https://doi.org/10.3390/microorganisms10071433 DOI: https://doi.org/10.3390/microorganisms10071433
Ramanujam, D., Nasrullah, A., Bahr, M., Ashraf, O., & Malik, K. (2021). Human granulocytic anaplasmosis as a COVID-19 mimicker. European Journal of Case Reports in Internal Medicine, 8(12), 003047. https://doi.org/10.12890/2021_003047 DOI: https://doi.org/10.12890/2021_003047
Underwood, J., Harvey, C., Lohstroh, E., Pierce, B., Chambers, C., Guzman Valencia, S., & Oliva Chávez, A. S. (2022). Anaplasma phagocytophilum transmission activates immune pathways while repressing wound healing in the skin. Life, 12(12), 1965. https://doi.org/10.3390/life12121965 DOI: https://doi.org/10.3390/life12121965
Yan, Y., Lu, C., Gong, P., Pei, Z., Peng, Y., Jian, F., Wang, R., Zhang, L., Qi, M., & Ning, C. (2022). Molecular detection and phylogeny of Anaplasma spp. closely related to Anaplasma phagocytophilum in small ruminants from China. Ticks and Tick-Borne Diseases, 13(5), 101992. https://doi.org/10.1016/j.ttbdis.2022.101992 DOI: https://doi.org/10.1016/j.ttbdis.2022.101992
Gandy, S., Hansford, K., McGinley, L., Cull, B., Smith, R., Semper, A., Brooks, T., Fonville, M., Sprong, H., Phipps, P., Johnson, N., & Medlock, J. M. (2022). Prevalence of Anaplasma phagocytophilum in questing Ixodes ricinus nymphs across twenty recreational areas in England and Wales. Ticks and Tick-Borne Diseases, 13(4), 101965. https://doi.org/10.1016/j.ttbdis.2022.101965 DOI: https://doi.org/10.1016/j.ttbdis.2022.101965
Guru, S., Mahar, M., Guru, N., & Parent, L. (2025). A neurological manifestation of anaplasmosis: A case report. Cureus, 17(1), e77877. https://doi.org/10.7759/cureus.77877 DOI: https://doi.org/10.7759/cureus.77877
El Hamiani Khatat, S., Daminet, S., Duchateau, L., Elhachimi, L., Kachani, M., & Sahibi, H. (2021). Epidemiological and clinicopathological features of Anaplasma phagocytophilum infection in dogs: A systematic review. Frontiers in Veterinary Science, 8, 686644. https://doi.org/10.3389/fvets.2021.686644 DOI: https://doi.org/10.3389/fvets.2021.686644
James, J. A., Brown, M., Segal, S. M., & Gutierrez-Castillo, M. (2025). Relative bradycardia in a 61-year-old male with anaplasmosis: A case report. Cureus, 17(10), e94785. https://doi.org/10.7759/cureus.94785 DOI: https://doi.org/10.7759/cureus.94785
Stice, M. J., Bruen, C. A., & Grall, K. J. H. (2021). Anchoring on COVID-19: A case report of human granulocytic anaplasmosis masquerading as COVID-19. Clinical Practice and Cases in Emergency Medicine, 5(3), 328–331. https://doi.org/10.5811/cpcem.2021.4.51970 DOI: https://doi.org/10.5811/cpcem.2021.4.51970
Grassi, L., Franzo, G., Martini, M., Mondin, A., Cassini, R., Drigo, M., Pasotto, D., Vidorin, E., & Menandro, M. L. (2021). Ecotyping of Anaplasma phagocytophilum from wild ungulates and ticks shows circulation of zoonotic strains in northeastern Italy. Animals, 11(2), 310. https://doi.org/10.3390/ani11020310 DOI: https://doi.org/10.3390/ani11020310
Guzman, N., Yarrarapu, S. N. S., & Beidas, S. O. (2023). Anaplasma phagocytophilum. In StatPearls. StatPearls Publishing. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/30020713/
Sosa-Gutierrez, C. G., Cervantes-Castillo, M. A., Laguna-Gonzalez, R., Lopez-Echeverria, L. Y., Ojeda-Ramírez, D., & Oyervides, M. (2021). Serological and molecular evidence of patients infected with Anaplasma phagocytophilum in Mexico. Diseases, 9(2), 37. https://doi.org/10.3390/diseases9020037 DOI: https://doi.org/10.3390/diseases9020037
Almeida, H., Alonso-Sardón, M., Rodríguez-Alonso, B., López-Bernus, A., Romero-Alegría, Á., Velasco-Tirado, V., Muro, A., & Belhassen-García, M. (2025). Impact of human granulocytic anaplasmosis in Spain from 1997 to 2022. Tropical Medicine and Infectious Disease, 10(7), 183. https://doi.org/10.3390/tropicalmed10070183 DOI: https://doi.org/10.3390/tropicalmed10070183
Cheran, C. A., Iacob, D. G., Neagu, G., Panciu, A. M., & Hristea, A. (2025). Seroprevalence of Anaplasma phagocytophilum antibodies following tick bites: A serosurvey in a tertiary care hospital in Romania. Microorganisms, 13(8), 1758. https://doi.org/10.3390/microorganisms13081758 DOI: https://doi.org/10.3390/microorganisms13081758
Климнюк, С. І., Романюк, Л. Б., & Шкільна, М. І. (2017). Сучасні уявлення про гранулоцитарний анаплазмоз людини. Інфекційні хвороби, 3, 4–9. https://doi.org/10.11603/1681-2727.2017.3.8220 DOI: https://doi.org/10.11603/1681-2727.2017.3.8220
Kovryha, N., Tsyhankova, A., Zelenuchina, O., Mashchak, O., Terekhov, R., & Rogovskyy, A. S. (2021). Prevalence of Borrelia burgdorferi and Anaplasma phagocytophilum in ixodid ticks from southeastern Ukraine. Vector-Borne and Zoonotic Diseases, 21(4), 242–246. https://doi.org/10.1089/vbz.2020.2716 DOI: https://doi.org/10.1089/vbz.2020.2716
Ben, I., & Lozynskyi, I. (2019). Prevalence of Anaplasma phagocytophilum in Ixodes ricinus and Dermacentor reticulatus and coinfection with Borrelia burgdorferi and tick-borne encephalitis virus in western Ukraine. Vector-Borne and Zoonotic Diseases, 19(11), 793–801. https://doi.org/10.1089/vbz.2019.2450 DOI: https://doi.org/10.1089/vbz.2019.2450
Бень, І. І., Білецька, Г. В., Королюк, О. В., Морочковський, Р. С., & Шульган, А. М. (2013). Гранулоцитарний анаплазмоз людини у західному регіоні України: епідеміологічні та лабораторні дослідження. Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика, 22(2), 320–325.
Бень, І. І. (2019). Гранулоцитарний анаплазмоз людини: клініко-епідеміологічна характеристика та алгоритм діагностики (на прикладі Львівської та Волинської областей) [Автореферат дисертації]. Івано-Франківський національний медичний університет.
Ben, I., Zubach, O., & Zinchuk, A. (2023). Development of a model for preliminary diagnosis of human granulocytic anaplasmosis. Vector-Borne and Zoonotic Diseases, 23(10), 507–513. https://doi.org/10.1089/vbz.2023.0032 DOI: https://doi.org/10.1089/vbz.2023.0032
Cosiquien, R. J. S., Stojiljkovic, N., Nordstrom, C. W., Amadi, E., Lutwick, L., & Dumic, I. (2023). Anaplasma phagocytophilum encephalitis: A case report and literature review of neurologic manifestations of anaplasmosis. Infectious Disease Reports, 15(4), 354–359. https://doi.org/10.3390/idr15040035 DOI: https://doi.org/10.3390/idr15040035
Lind, M. C. H., Naimi, W. A., Chiarelli, T. J., Sparrer, T., Ghosh, M., Shapiro, L., & Carlyon, J. A. (2024). Anaplasma phagocytophilum invasin AipA interacts with CD13 to elicit Src kinase signaling that promotes infection. mBio, 15(10), e0156124. https://doi.org/10.1128/mbio.01561-24 DOI: https://doi.org/10.1128/mbio.01561-24
Luo, S., Bao, F., Wu, H., Ma, W., Zhu, L., Huang, X., Yang, R., Peng, L., Gao, L., Wu, X., Zhong, L., Dong, Y., Li, B., Ma, W., & Liu, A. (2024). Global prevalence of Borrelia burgdorferi and Anaplasma phagocytophilum coinfection in Ixodes tick populations: Protocol for a systematic review and meta-analysis. BMJ Open, 14(6), e083052. https://doi.org/10.1136/bmjopen-2023-083052 DOI: https://doi.org/10.1136/bmjopen-2023-083052
Andreychyn, M., Korda, M., Shkilna, M., & Ivakhiv, O. (2025). Lyme borreliosis. Nova Science Publishers. https://doi.org/10.52305/CCXD545 DOI: https://doi.org/10.52305/CCXD5454
Moniuszko-Malinowska, A., Dunaj, J., Andersson, M. O., Chmielewski, T., Czupryna, P., Groth, M., Grygorczuk, S., Zajkowska, J., Kondrusik, M., Kruszewska, E., & Pancewicz, S. (2021). Anaplasmosis in Poland: Analysis of 120 patients. Ticks and Tick-Borne Diseases, 12(5), 101763. https://doi.org/10.1016/j.ttbdis.2021.101763 DOI: https://doi.org/10.1016/j.ttbdis.2021.101763
Horowitz, H. W., Aguero-Rosenfeld, M. E., Holmgren, D., McKenna, D., Schwartz, I., Cox, M. E., & Wormser, G. P. (2013). Lyme disease and human granulocytic anaplasmosis coinfection: Impact of case definition on coinfection rates and illness severity. Clinical Infectious Diseases, 56(1), 93–99. https://doi.org/10.1093/cid/cis852 DOI: https://doi.org/10.1093/cid/cis852
Ssentongo, P., Venugopal, N., Zhang, Y., Chinchilli, V. M., & Ba, D. M. (2024). Beyond human babesiosis: Prevalence and association of Babesia coinfection with mortality in the United States, 2015–2022: A retrospective cohort study. Open Forum Infectious Diseases, 11(10), ofae504. https://doi.org/10.1093/ofid/ofae504 DOI: https://doi.org/10.1093/ofid/ofae504
Grant, L., Mohamedy, I., & Loertscher, L. (2021). One man, three tick-borne illnesses. BMJ Case Reports, 14(4), e241004. https://doi.org/10.1136/bcr-2020-241004 DOI: https://doi.org/10.1136/bcr-2020-241004
Porcelli, S., Deshuillers, P. L., Moutailler, S., & Lagrée, A. C. (2024). Meta-analysis of tick-borne and other pathogens: Co-infection or co-detection? That is the question. Current Research in Parasitology & Vector-Borne Diseases, 6, 100219. https://doi.org/10.1016/j.crpvbd.2024.100219 DOI: https://doi.org/10.1016/j.crpvbd.2024.100219
Gerber, V., Lemmet, T., Bonijoly, T., Hoellinger, B., Pachart, A., Woerly, A., De Briel, D., Talagrand-Reboul, E., Martinot, M., Boyer, P., & Hansmann, Y. (2025). Retrospective multicenter study of human granulocytic anaplasmosis, France, 2012–2024. Emerging Infectious Diseases, 31(12), 2225–2232. https://doi.org/10.3201/eid3112.250946 DOI: https://doi.org/10.3201/eid3112.250946
Ladha, D., Khalife, R., Hummel, B., & Purssell, A. (2022). Human granulocytic anaplasmosis complicated by hemophagocytic syndrome and coinfection. CMAJ, 194(49), E1685–E1688. https://doi.org/10.1503/cmaj.220638 DOI: https://doi.org/10.1503/cmaj.220638
Memon, A., Abdelghany, A., Abusuliman, M., Eldesouki, M., Fatima, M., Abdelhalim, O., & Abosheaishaa, H. (2023). Altered mental status on top of anaplasmosis-induced severe rhabdomyolysis: A rare clinical presentation. Cureus, 15(9), e45020. https://doi.org/10.7759/cureus.45020 DOI: https://doi.org/10.7759/cureus.45020
Mauri Pablo, J. D., Del Solar, J. J. C., Hinojosa Enciso, E. T., Polveiro, R. C., Vieira, D. D. S., Ramos Sanchez, E. M., Bardales Escalante, W., Maicelo Quintana, J. L., & Lopez Lapa, R. M. (2025). Anaplasmosis in the Amazon: Diagnostic challenges, persistence, and control of Anaplasma marginale and Anaplasma phagocytophilum. Frontiers in Veterinary Science, 12, 1571694. https://doi.org/10.3389/fvets.2025.1571694 DOI: https://doi.org/10.3389/fvets.2025.1571694
Андрейчин, М. А., Шкільна, М. І., & Гук, М. Т. (2023). Профілактика кліщових інфекцій: сучасний стан і перспектива. Інфекційні хвороби, 3, 4–11. https://doi.org/10.11603/1681-2727.2022.3.13471 DOI: https://doi.org/10.11603/1681-2727.2022.3.13471
Deshpande, G., Beetch, J. E., Heller, J. G., Naqvi, O. H., & Kuhn, K. G. (2023). Assessing the influence of climate change and environmental factors on the top tick-borne diseases in the United States: A systematic review. Microorganisms, 12(1), 50. https://doi.org/10.3390/microorganisms12010050 DOI: https://doi.org/10.3390/microorganisms12010050
Bouchard, C., Dumas, A., Baron, G., Bowser, N., Leighton, P. A., Lindsay, L. R., Milord, F., Ogden, N. H., & Aenishaenslin, C. (2023). Integrated human behavior and tick risk maps to prioritize Lyme disease interventions using a “One Health” approach. Ticks and Tick-Borne Diseases, 14(2), 102083. https://doi.org/10.1016/j.ttbdis.2022.102083 DOI: https://doi.org/10.1016/j.ttbdis.2022.102083
Johnson, N., Phipps, L. P., Hansford, K. M., Folly, A. J., Fooks, A. R., Medlock, J. M., & Mansfield, K. L. (2022). One Health approach to tick and tick-borne disease surveillance in the United Kingdom. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19(10), 5833. https://doi.org/10.3390/ijerph19105833 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph19105833
González-Cueto, E., de la Fuente, J., & López-Camacho, C. (2024). Potential of mRNA-based vaccines for the control of tick-borne pathogens in One Health perspective. Frontiers in Immunology, 15, 1384442. https://doi.org/10.3389/fimmu.2024.1384442 DOI: https://doi.org/10.3389/fimmu.2024.1384442
Linske, M. A., Stafford, K. C., III, Williams, S. C., Lubelczyk, C. B., Welch, M., & Henderson, E. F. (2019). Impacts of deciduous leaf litter and snow presence on nymphal Ixodes scapularis (Acari: Ixodidae) overwintering survival in coastal New England, USA. Insects, 10(8), 227. https://doi.org/10.3390/insects10080227 DOI: https://doi.org/10.3390/insects10080227
Macleod, J. (1936). Ixodes ricinus in relation to its physical environment: IV. An analysis of the ecological complexes controlling distribution and activities. Parasitology, 28(3), 295–319. https://doi.org/10.1017/S0031182000022502 DOI: https://doi.org/10.1017/S0031182000022502
Estrada-Peña, A. (2001). Distribution, abundance, and habitat preferences of Ixodes ricinus (Acari: Ixodidae) in northern Spain. Journal of Medical Entomology, 38(4), 561–570. https://doi.org/10.1603/0022-2585-38.4.561 DOI: https://doi.org/10.1603/0022-2585-38.3.361
Hurd, S. N., Kenefic, L. S., Leahy, J. E., Sponarski, C. C., & Gardner, A. M. (2024). Cascading impacts of overstory structure in managed forests on understory structure, microclimate conditions, and Ixodes scapularis (Acari: Ixodidae) densities. Journal of Medical Entomology, 61(3), 686–700. https://doi.org/10.1093/jme/tjae030 DOI: https://doi.org/10.1093/jme/tjae030
Tunón, H., Thorsell, W., Mikiver, A., & Malander, I. (2006). Arthropod repellency, especially tick (Ixodes ricinus), exerted by extract from Artemisia abrotanum and essential oil from flowers of Dianthus caryophyllum. Fitoterapia, 77(4), 257–261. https://doi.org/10.1016/j.fitote.2006.02.009 DOI: https://doi.org/10.1016/j.fitote.2006.02.009
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Maryna Yatsyuk, Tetiana Valivko, Viktoriia Kovalska
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
