Контроль антибіотикорезистентності: інтегрована п’ятивимірна модель для системи охорони здоров’я України
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2026.2.16500Ключові слова:
антибіотикорезистентність, антимікробний стюардшип, мікробіом кишечника, AWaRe, таргетована деградація білків, PROTAC, Україна, резилієнтність системи охорони здоров’яАнотація
Антибіотикорезистентність (АБР) призводить до 1,14 млн смертей щороку та є глобальною надзвичайною ситуацією. Моніторинг МОЗ України (2025) підтвердив критичний розрив між нормативом і практикою: антибіотики класу Watch призначаються у 29 % випадків первинної допомоги (норма <5 %), класу Reserve – у 17,8 % стаціонарів (норма – виняткові випадки); бактеріологічне дослідження до початку антибіотикотерапії здійснюється лише у 33 % госпіталізованих.
Мета дослідження – розробити інтегровану п’ятивимірну модель контролю АБР із доказовими практичними рекомендаціями для систем охорони здоров’я, передусім України.
Методи. Систематичний огляд (PubMed/Scopus/Nature Medicine, 2024–2026; n=21); аналіз звітів ВООЗ, Quadripartite AMR та даних моніторингу МОЗ України 2025 р.; синтез авторських досліджень.
Результати. Глобальний індекс управління антибіотикорезистентністю зріс із 30,7 до 44,5/100 у 2017–2022 рр., проте реалізація національних планів дій (НПД) відстає від їх розробки, а позитивний ефект стає помітним лише через приблизно 5 років. Програми Antimicrobial Stewardship (AMS) є клінічно та економічно ефективними, однак дані МОЗ України за 2025 р. демонструють системний розрив між нормативними вимогами та реальною практикою призначення антибіотиків в Україні. Таргетована деградація білків (TPD/PROTACs) визначена як перспективна нова стратегія з потенціалом подолання резистентності до антибіотиків останньої лінії.
Висновки. П’ятивимірна інтеграція є необхідною умовою досягнення цілі ООН: зниження АБР-смертності на 10 % до 2030 р.
Посилання
GBD 2021 Antimicrobial Resistance Collaborators. (2024). Global burden of bacterial antimicrobial resistance 1990–2021: A systematic analysis with forecasts to 2050. The Lancet, 404(10459), 1199–1226. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(24)01867-1 DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(24)01867-1
Krishnaprasad, V. H., Nayak, V., & Kumar, S. (2025). WHO’s bacterial pathogen priority list (BPPL) 2024 to combat global AMR crisis. Journal of Antimicrobial Chemotherapy, 80(8), 2061–2069. https://doi.org/10.1093/jac/dkaf167 DOI: https://doi.org/10.1093/jac/dkaf167
World Health Organization. (2025). Global call to action to address antimicrobial resistance. WHO. https://www.who.int
World Health Organization. (2026, February). Attacks on Ukraine’s health care increased by 20% in 2025. WHO. https://www.who.int/news/item/23-02-2026-attacks-on-ukraine-s-health-care-increased-by-20-in-2025
Міністерство охорони здоров’я України, & Центр громадського здоров’я МОЗ України. (2026, April). Антимікробна резистентність: Результати моніторингу застосування антибіотиків у медзакладах за 2025 рік. МОЗ України / ЦГЗ МОЗ. https://phc.org.ua/news/rezultati-monitoringu-zastosuvannya-antibiotikiv-u-medzakladah-za-2025-rik
Грицко, Р. Ю. (2026). Подолання дисбалансу: Мультидисциплінарний погляд на справедливість у доступі до мікробіологічної діагностики як основи ефективного громадського здоров’я та контролю антибіотикорезистентності. Грааль науки, 61, 998–1011. DOI: https://doi.org/10.36074/grail-of-science.23.01.2026.122
Грицко, Р. Ю. (2026). Мікробіом кишечника: Ключовий модулятор інфекційних захворювань, ефективності ліків та нова терапевтична мішень. In SCIENTIA (pp. 252–262). International Center of Scientific Research.
Грицко, Р. Ю. (2026). Резилієнтність системи охорони здоров’я України в умовах біологічних загроз: Управлінські дефіцити та алгоритми проактивного реагування. Modern Aspects of Science, 67, 32–44. https://doi.org/10.52058/67-2026 DOI: https://doi.org/10.52058/67-2026
World Health Organization. (2025). Global antimicrobial resistance and use surveillance system (GLASS) report 2025. WHO.
Davis, K., Limato, R., Monga, M., Egid, B., Paul, S., Okioma, S., et al. (2025). Antimicrobial resistance, equity and justice in low- and middle-income countries: An intersectional critical interpretive synthesis. Nature Communications, 16, 9078. https://doi.org/10.1038/s41467-025-64137-z DOI: https://doi.org/10.1038/s41467-025-64137-z
Dongre, D. S., Saha, U. B., & Saroj, S. D. (2025). Exploring the role of gut microbiota in antibiotic resistance and prevention. Annals of Medicine, 57(1), Article 2478317. https://doi.org/10.1080/07853890.2025.2478317 DOI: https://doi.org/10.1080/07853890.2025.2478317
Pallett, S. J. C., Morkowska, A., Woolley, S. D., Potochilova, V. V., Rudnjeva, K. L., Iungin, O. S., Sgro, V., Boyd, S. E., Reece, N., Lambert, Z. L., Tan, N. K., Mughal, N., Moshynets, O. V., Moore, L. S. P., & O’Shea, M. K. (2025). Evolving antimicrobial resistance of extensively drug-resistant Gram-negative severe infections associated with conflict wounds in Ukraine: An observational study. The Lancet Regional Health – Europe, 52, Article 101274. https://doi.org/10.1016/j.lanepe.2025.101274 DOI: https://doi.org/10.1016/j.lanepe.2025.101274
Vliex, L. M. M., Penders, J., Nauta, A., Zoetendal, E. G., & Blaak, E. E. (2024). The individual response to antibiotics and diet–insights into gut microbial resilience and host metabolism. Nature Reviews Endocrinology, 20(7), 387–398. https://doi.org/10.1038/s41574-024-00966-0 DOI: https://doi.org/10.1038/s41574-024-00966-0
Davido, B., Merrick, B., Kuijper, E., Benech, N., Biehl, L. M., Corcione, S., & ESGHAMI. (2025). How can the gut microbiome be targeted to fight multidrug-resistant organisms? The Lancet Microbe, 6(8), Article 101063. https://doi.org/10.1016/j.lanmic.2024.101063 DOI: https://doi.org/10.1016/j.lanmic.2024.101063
Chen, W., Zeng, Y., Zheng, J., Wang, J., Gu, W., Li, M., et al. (2026). Evaluation of antimicrobial resistance governance across 193 countries to inform the 2026 Global Action Plan update. Nature Medicine, 1–12. https://doi.org/10.1038/s41591-026-04257-1 DOI: https://doi.org/10.1038/s41591-026-04257-1
Krishnamoorthy, Y., Govindan, D., Karunakaran, M., Parveen, M., Manohar, A., & Al-Tawfiq, J. A. (2025). Global impact of antimicrobial stewardship programs in healthcare: An umbrella review of effectiveness, cost-efficiency, and implementation strategies. Journal of Infection and Chemotherapy, 31(8), Article 102753. https://doi.org/10.1016/j.jiac.2025.102753 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jiac.2025.102753
Pauwels, I., Versporten, A., Ashiru-Oredope, D., Costa, S. F., Maldonado, H., Porto, A. P. M., et al. (2025). Implementation of hospital antimicrobial stewardship programmes in low- and middle-income countries: A qualitative study from a multi-professional perspective in the Global-PPS network. Antimicrobial Resistance & Infection Control, 14(1), 26. https://doi.org/10.1186/s13756-025-01541-6 DOI: https://doi.org/10.1186/s13756-025-01541-6
Sarwan, D. N., Khedekar, P. B., Bhole, R. P., & Chikhale, R. V. (2025). Evolution of proteolysis-targeting chimeras (PROTAC) technology to overcome challenges of antimicrobial resistance. npj Antimicrobials and Resistance, 3(1), 94. https://doi.org/10.1038/s44259-025-00136-w DOI: https://doi.org/10.1038/s44259-025-00136-w
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Роман Грицко
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
