ТОЛЕРАНТНІСТЬ ДО БЕНЗИЛПЕНІЦИЛІНУ CORYNEBACTERIUM DIPHTHERIAE
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2005.3.1419Анотація
Досліджено чутливість до бензилпеніциліну 47 штамів С. сіірпіпегіае, виділених у Львівській області у 1986-2004 рр., за допомогою методу розведень у живильному бульйоні з визначенням мінімальної пригнічуючої та мінімальної бактерицидної концентрацій (МПК і МБК) і методу паперових дисків. Всі штами були чутливі до пеніциліну за результатами традиційних для практики методів: зони затримки росту становили 20-30 мм, МПК - 0,035-0,5 мкг/мл. МБК пеніциліну перебувала в межах 0,07-16,0 мкг/мл. У 20 - (42,6±7,3) % - штамів співвідношення МБК/МПК складало > 32, що дозволило вважати їх толерантними до пеніциліну. Достовірної різниці в кількості пеніцилін-толерантних культур серед штамів різних біоварів і серед токсигенних й нетоксигенних штамів не виявлено. Близько половини - (46,8±7,3) % -штамів С. сіірпіпегіае характеризувались високими МБК пеніциліну (>4 мкг/мл). Отримані в ході роботи результати свідчать про необхідність зваженого ставлення до пеніциліну як препарату вибору при дифтерійній інфекції.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
