ФРАГМЕНТИ СПОГАДІВ ПРО ГЕНРІХА МОСІНГА І ЙОГО РИКЕТСІЙНУ ЛАБОРАТОРІЮ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2021.4.12844Ключові слова:
Генріх Мосінг, Рудольф Вейгль, висипний тиф, рикетсійна лабораторія, етикаАнотація
Наведено спогади про видатного епідеміолога Генріха Мосінга – учня і послідовника творця висипнотифозної вакцини Рудольфа Вейгля. Описані факти з особистого життя Генріха Станіславовича, описано його людські якості та етичні принципи, свідчення вдалого поєднання ним науково-дослідницької роботи з потребами практичної медицини, конкретний внесок в остаточну ліквідацію висипного тифу в Радянському Союзі й сусідніх східноєвропейських країнах.
Основне місце в розповіді відведено створенню Генріхом Мосінгом лабораторії дослідження рікетсійних інфекції та її діяльності. Описано цікаві факти з особистого життя і наукової діяльності Генріха Станіславовича до, під час і після Другої світової війни. Відзначено внесок працівників лабораторії у виробництво високоефективної вакцини проти висипного тифу і розробку специфічних методів його діагностики.
Наведено дані про рецидивну теорію спорадичного висипного тифу, яку розвинув і відстояв Генріх Мосінг, й критичне ставлення до неї деяких представників провідних наукових кіл держави. Немало з фактів викладено вперше, вони доповнюють наші знання про історію боротьби з висипним тифом і відображають високоетичні та духовні риси Генріха Станіславовича Мосінга, які запам’ятав автор статті.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Інфекційні хвороби
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
