КОРОВИЙ ЕНЦЕФАЛІТ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2006.2.1200Анотація
За 5 місяців 2006 р. рівень захворюваності на кір в Україні зріс, порівняно з аналогічним періодом минулого року, в 593 рази [1] і становив 62,07 випадку на 100 тис. населення. Зокрема, у Тернопільській області за перші 5 місяців 2006 р. було офіційно зареєстровано майже 1 000 захворювань на кір (85,9 на 100 тис. населення), у той час як за цей же період минулого року не було жодного, а за цілий 2005 р. - лише 3 випадки. Більшу частину хворих склали дорослі люди, передусім студенти.
Різке підвищення рівня зазначеної захворюваності значною мірою пов’язуємо з тим, що з 17.05.2005 р. вступив у дію наказ МОЗ України № 188 «Про затвердження інструкції щодо організації епідеміологічного нагляду за кором», згідно з яким усі спорадичні випадки кору вимагають обов’язкового лабораторного підтвердження (виявлення щонайменше чотириразового наростання титру антитіл у парних сироватках). Значна частина практикуючих лікарів сприйняла наказ як заборону діагностувати кір, підміняючи цей діагноз донедавна некерованою «Краснухою», неіснуючою «Коровою краснухою», а частіше виставляючи «ГРВІ», «Аденовірусна інфекція», «Пневмонія», або й взагалі неінфекційну групу алергічних дерматитів тощо. Відтак донедавна офіційний рівень захворюваності на кір був штучно різко занижений.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
