ОЦІНКА РІВНЯ ЗНАНЬ, ПРИХИЛЬНОСТІ ТА ПРАКТИКИ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЩОДО РОБОТИ ІЗ СУДИННИМИ КАТЕТЕРАМИ ТА ЗАПОБІГАННЯ ІНФЕКЦІЙНИМ УСКЛАДНЕННЯМ КАТЕТЕРИЗАЦІЇ СУДИН

Автор(и)

  • A. V. Berezhna Харківський національний медичний університет image/svg+xml
  • S. D. Novikov Харківський національний медичний університет image/svg+xml
  • T. O. Chumachenko Харківський національний медичний університет image/svg+xml

DOI:

https://doi.org/10.11603/1681-2727.2020.3.11553

Ключові слова:

поперечне дослідження, катетер-асоційовані інфекції кровоплину, інфекційний контроль, гігієна рук

Анотація

Мета роботи – вивчити рівень знань, прихильності та практики медичних працівників (МП) щодо роботи із судинними катетерами (СК) та запобігання інфекційним ускладненням  процедури катетеризації.

Пацієнти і методи. Проведено поперечне епідеміологічне дослідження серед 123 МП закладів охорони здоров’я України протягом вересня-листопада 2019 р. та січня 2020 р. з використанням авторського опитувальника. Опитувальник складався з трьох блоків і містив 48 питань. Статистична обробка даних проводилась з використанням методів описової статистики за допомогою програм Microsoft Excel 2007 та Epi Info™ for Windows version 7.2. Аналіз номінативних величин проводився з використанням критерію Пірсона χ2. Достовірно значущими вважалися відмінності при Р<0,05.

Результати досліджень та їх обговорення. Більшість респондентів (78,3 %) вказала на необхідність отримувати більше інформації про можливі ускладнення катетеризації судин, а 79,3 % опитаних потребують додаткової інформації щодо інфекційного контролю та профілактики інфекцій, пов’язаних з катетеризацією судин. Виявлено статистично достовірний зв’язок між потребою отримувати додаткову інформацію про ускладнення катетеризації судин і посадою, яку займає респондент (молодший спеціаліст з медичною освітою): χ2=7,9758, p=0,004741.

Виявлено недостатню обізнаність МП щодо груп і факторів ризику інфекційних ускладнень катетеризації судин. Майже третина опитаних (31,1 %) вважала, що медичний персонал має незначний вплив на рівень інфекційних ускладнень катетеризації судин. В середньому тільки 33,4 % респондентів знали, що рутинну заміну центральних венозних катетерів (ЦВК), периферично імплантованих ЦВК і катетерів для гемодіалізу для профілактики катетер-асоційованих інфекцій кровоплину застосовувати не доцільно. 99,2 % МП вважали, що перед будь-якою маніпуляцією із СК та після неї необхідно обов’язково проводити гігієнічну обробку рук із застосовуванням води з милом та спиртового антисептика. У рутинній практиці завжди користувались рукавичками під час маніпуляцій із СК 97,5 % респондентів. 11,6 % МП допускає, що використання рукавичок може замінити гігієнічну обробку рук при роботі із СК.

Встановлено, що найчастіше МП нехтували використанням рукавичок при роботі із СК через недостатню забезпеченість рукавичками (29,7 %). Чверть респондентів (25,0 %) замінювала рукавички процедурою гігієнічної обробки рук. Через виникнення алергічних реакцій або контактного дерматиту в результаті застосування рукавичок від їх використання відмовлялось 20,3 % опитаних.

Висновки. Виявлено недостатній рівень знань, прихильності та практики МП з питань епідеміології, інфекційного контролю та профілактики інфекційних ускладнень катетеризації судин.

Біографії авторів

  • автор A. V. Berezhna, афіліація Харківський національний медичний університет

    аспірант кафедри епідеміології Харківського національного медичного університету

  • автор S. D. Novikov, афіліація Харківський національний медичний університет

    студент Харківського національного медичного університету

  • автор T. O. Chumachenko, афіліація Харківський національний медичний університет

    д. мед. н., професор, завідувач кафедри епідеміології Харківського національного медичного університету

Посилання

European Centre for Disease Prevention and Control. (2019). Healthcare-associated infections in intensive care units. Annual Epidemiological Report for 2017. Stockholm. Retrieved from: https://www.ecdc.europa.eu/sites/default/files/documents/AER_for_2017-HAI.pdf.

Alkubati, S., Ahmed, N., Mohamed, O., Fayed, A., & Asfour, H. (2015). Health care workers’ knowledge and practices regarding the prevention of central venous catheter-related infection. American Journal of Infection Control, 43 (1), 26-30. DOI: 10.1016/j.ajic.2014.09.021. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ajic.2014.09.021

Bianco, A., Coscarelli, P., Nobile, C., Pileggi, C., & Pavia, M. (2013). The reduction of risk in central line-associated bloodstream infections: Knowledge, attitudes, and evidence-based practices in health care workers. American Journal of Infection Control, 41 (2), 107-112. DOI: 10.1016/j.ajic.2012.02.038. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ajic.2012.02.038

Kurian, R.N., & John, N. (2016). A study to assess the knowledge of staff nurses regarding central line associated blood stream infection (CLABSI) with a view to develop information-booklet on prevention of CLABSI in a selected hospital of Delhi. International Journal of Nursing and Midwifery Research, 3 (2&3), 17-20.

Chumachenko, T., Berezhna, A. (2019). Copyright certificate. Ukraine. Questionnaire «Using of intravascular catheters in clinical practice». 84621 [in Ukrainian].

Завантаження

Опубліковано

2020-12-03

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження

Як цитувати

ОЦІНКА РІВНЯ ЗНАНЬ, ПРИХИЛЬНОСТІ ТА ПРАКТИКИ МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЩОДО РОБОТИ ІЗ СУДИННИМИ КАТЕТЕРАМИ ТА ЗАПОБІГАННЯ ІНФЕКЦІЙНИМ УСКЛАДНЕННЯМ КАТЕТЕРИЗАЦІЇ СУДИН. (2020). Інфекційні хвороби, 3, 50-59. https://doi.org/10.11603/1681-2727.2020.3.11553