КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЛЕТАЛЬНИХ ВИПАДКІВ ВІД ПАНДЕМІЧНОГО ГРИПУ А/H1N1 ПОРІВНЯНО З ТЯЖКИМИ ФОРМАМИ COVID-19
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2021.3.11432Ключові слова:
грип, пневмонія, COVID-19, діагностикаАнотація
У поточному епідемічному сезоні продовжується циркуляція вірусів грипу, зокрема А – A(H3N2) та A(H1N1)pdm09, а також вірусу грипу В, переважно (98 %) лінії B/Victoria. За даними центру Громадського здоров’я МОЗ України, рівень щеплення проти грипу залишається низьким, становлячи близько 0,6 % населення України, а серед груп професійного та епідемічного ризику – 22,8 %. У сучасних умовах одночасна циркуляція вірусів грипу та SARS-CoV-2 може призвести до труднощів диференційної діагностики та лікування.
Мета роботи – порівняння клініко-лабораторних особливостей тяжкого перебігу грипу, ускладненого пневмонією, спричиненого пандемічним вірусом грипу A(H1N1) pdm09 в епідемічному сезоні 2015/2016 років із COVID-19.
Пацієнти і методи. Проведено аналіз клінічних симптомів і даних лабораторного обстеження 19 хворих на грип, ускладнений негоспітальною пневмонією ІV клінічної групи, які перебували на лікуванні в ОКІЛ м. Харкова, та їх порівняння з такими у хворих на COVID-19 за даними літератури.
Результати досліджень та їх обговорення. Серед досліджених хворих переважали чоловіки – 12 осіб (63,2 %) віком (50,7±11,9) років. Більшість мала супутні захворювання. На початку захворювання переважали помірна слабкість, головний біль, фебрильна температура, незначні катаральні явища, у зв’язку з чим ушпиталення затримувалось. Із 3-4-ї доби недуги стан суттєво погіршувався, приєднувались задишка, ціаноз. Типовими початковими симптомами COVID-19 були гарячка різного ступеня (73 %), непродуктивний кашель (59 %) та задишка або відчуття нестачі повітря, що швидко прогресувало. Важливу роль у ранній діагностиці тяжких форм COVID-19 відіграє комп’ютерна томографія легень.
Висновки. У хворих на COVID-19 та тяжкий грип спостерігається здебільшого гострий початок захворювання, який супроводжувався помірною слабкістю, головним болем та гарячкою до 38 °С. Ураження верхніх дихальних шляхів характеризувалось симптомами фарингіту. При грипі відбувається затримка звернення за медичною допомогою та ушпиталення на (6,2±1,5) добу від початку захворювання. Тяжкість грипу зумовлена приєднанням негоспітальної пневмонії, на відміну від COVID-19, де типовими ознаками є дифузне, переважно субплевральне ураження легень. Для запобігання тяжкому ускладненому перебігу грипу, спричиненого пандемічним вірусом A/H1N1pdm в умовах пандемії COVID-19 необхідна вакцинація осіб із груп ризику до початку епідемічного сезону.
Посилання
European Centre for Disease Prevention and Control. 2020. Influenza Virus Characterisation, December 2019. [online] Retrieved from: <https://www.ecdc.europa.eu/en/publications-data/influenza-virus-characterisation-december-2019> [Accessed 11 October 2020].
Incidence of influenza and SARS in Ukraine [electronic resource]. (2020). Retrieved from: https://phc.org.ua/kontrol-zakhvoryuvan/inshi-infekciyni-zakhvoryuvannya/monitoring-i-ocinka/zakhvoryuvanist-na-grip-ta-grvi-v-ukraini [in Ukrainian].
Short, K.R., Kasper, J., van der Aa, S., Andeweg, A.C., Zaaraoui-Boutahar, F., Goeijenbier, M., Richard, M., Herold, S., Becker et al. (2016). Influenza virus damages the alveolar barrier by disrupting epithelial cell tight junctions. The European Respiratory Journal, 47 (3), 954-966. https://doi.org/10.1183/13993003.01282-2015
Influenza virus characterisation, December 2019. (2020). Retrieved 11 October 2020, from https://www.ecdc.europa.eu/en/publications-data/influenza-virus-characterisation-december-2019
Pérez-Carrasco, M., Lagunes, L., Antón, A., Gattarello, S., Laborda, C., Pumarola, T., Rello, J., & CRIPS investigators (2016). Influenza infection in the intensive care unit: Four years after the 2009 pandemic. Enfermedades Infecciosas y Microbiologia Clinica, 34 (3), 177-183. Retrieved from: https://doi.org/10.1016/j.eimc.2015.04.004
Andreychyn, M.A., Nychyk, N.A., Zavidniuk, N.A., & Iosyk, I.I. (2019). The problem of pandemic influenza A/H1N1. Infektsiini khvoroby – Infectious Diseases, 2, 45-57. Retrieved from: https://doi.org/10.11603/1681-2727.2019.2.10326 [in Ukrainian].
Perez-Padilla, R., de la Rosa-Zamboni, D., Ponce de Leon, S., Hernandez, M., Quiñones-Falconi, F., Bautista, E., Ramirez-Venegas, A., et al. & INER Working Group on Influenza (2009). Pneumonia and respiratory failure from swine-origin influenza A (H1N1) in Mexico. The New England Journal of Medicine, 361 (7), 680-689. Retrieved from: https://doi.org/10.1056/NEJMoa0904252
Katsapov, D., Kozko, V., & Bondarenko, A. (2011). Analysis of clinical and laboratory aspects of pandemic influenza A (H1N1) and its complications in the Kharkiv region. Epidemiology, ecology and hygiene: Proceedings of the Conference. Kharkiv: KNMU [in Ukrainian].
Shi, H., Han, X., Jiang, N., Cao, Y., Alwalid, O., Gu, J., Fan, Y., & Zheng, C. (2020). Radiological findings from 81 patients with COVID-19 pneumonia in Wuhan, China: a descriptive study. The Lancet. Infectious Diseases, 20 (4), 425-434. Retrieved from: https://doi.org/10.1016/S1473-3099(20)30086-4
Speth, M.M., Singer-Cornelius, T., Oberle, M., Gengler, I., Brockmeier, S.J., & Sedaghat, A.R. (2020). Olfactory dysfunction and sinonasal symptomatology in COVID-19: Prevalence, severity, timing, and associated characteristics. Otolaryngology – Head and Neck Surgery: Official Journal of American Academy of Otolaryngology-Head and Neck Surgery, 163 (1), 114-120. Retrieved from: https://doi.org/10.1177/0194599820929185
Qureshi, N.R., Hien, T.T., Farrar, J., & Gleeson, F.V. (2006). The radiologic manifestations of H5N1 avian influenza. Journal of Thoracic Imaging, 21 (4), 259-264. Retrieved from: https://doi.org/10.1097/01.rti.0000213573.94032.53
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Інфекційні хвороби
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
