JAUNDICE IN PREGNANT WOMEN
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2025.3.15597Keywords:
pregnancy, jaundice, differential diagnosisAbstract
SUMMARY. A modern view of jaundice in pregnant women and their differential diagnosis is presented. In some cases, jaundice can be induced by pregnancy (intrahepatic cholestasis of pregnant women, excessive vomiting of pregnant women, preeclampsia, eclampsia, HELLP-syndrome, acute fatty liver disease), in others – it manifests itself independently of it (infectious and toxic hepatitis, acute cholestasis due to gallstones’ disease or neoplasms, Budd-Chiari syndrome, autoimmune hepatitis, primary sclerosing cholangitis, liver cirrhosis, hemolytic jaundice of various genesis, etc.).
Adequate diagnosis enables timely ethiotropic, symptomatic or pathogenetic therapy, or premature delivery to prevent complications, to reduce risks for mother and child.
References
Дуда, А. К., Голеновский, О. В., Мамчич, В. И., & Чайка, М. А. (2017). Диференціальна діагностика жовтяниць у вагітних і необхідна хірургічна тактика. Сімейна Медицина, 6 (74), 17–21.
Gupta, V., Jain, S. (2018). Jaundice in Pregnancy. Journal, Indian Academy of Clinical Medicine, 19(1). 52-57.
Kumari, A., Sharma, T., & Singh, S. (2022). Liver Disorders in Pregnancy. A Retrospective Study. Journal Of Clinical And Diagnostic Research, 16(2), QC27-QC31. DOI: https://doi.org/10.7860/JCDR/2022/52250.16038
Horgan, R., Bitas, C., & Abuhamad, A. (2023). Intrahepatic cholestasis of pregnancy: a comparison of Society for Maternal-Fetal Medicine and the Royal College of Obstetricians and Gynaecologists’ guidelines. American Journal of Obstetrics & Gynecology MFM, 5(3), 100838. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ajogmf.2022.100838
Acog, A. (2004). American College of Obstetrics and Gynecology. Practice Bulletin: nausea and vomiting of pregnancy. Obstet Gynecol, 103, 803-14. DOI: https://doi.org/10.1097/00006250-200404000-00045
Tan, P. C., Khine, P. P., Vallikkannu, N., & Omar, S. Z. (2010). Promethazine compared with metoclopramide for hyperemesis gravidarum: a randomized controlled trial. Obstetrics & Gynecology, 115(5), 975-981. DOI: https://doi.org/10.1097/AOG.0b013e3181d99290
Jueckstock, J. K., Kaestner, R., & Mylonas, I. (2010). Managing hyperemesis gravidarum: a multimodal challenge. BMC medicine, 8, 1-12. DOI: https://doi.org/10.1186/1741-7015-8-46
Hay, J. E. (2008). Liver disease in pregnancy. Hepatology, 47(3), 1067-1076. DOI: https://doi.org/10.1002/hep.22130
Sonkusare, S. (2008). Hyperemesis gravidarum: a review. Med J Malaysia, 63(3), 272-6.
Giannubilo, S. R., Marzioni, D., Tossetta, G., & Ciavattini, A. (2024). HELLP syndrome and differential diagnosis with other thrombotic microangiopathies in pregnancy. Diagnostics, 14(4), 352. DOI: https://doi.org/10.3390/diagnostics14040352
White, M., Han, H., & Khungar, V. (2024). Acute fatty liver disease of pregnancy. Clinical Liver Disease, 23(1), e0145. DOI: https://doi.org/10.1097/CLD.0000000000000145
Kingham, J. G. (2010). Swansea criteria for diagnosis of acute fatty liver of pregnancy. Gut, gut-2010.
Rios, J., Aliasi-Sinai, L., Schmidt, N., & Kushner, T. (2024). Management of Hepatitis B in Pregnancy. Current Hepatology Reports, 23(2), 278-286. DOI: https://doi.org/10.1007/s11901-024-00659-2
Kamani, L., & Razzak, A. A. (2024). Hepatitis-C during Pregnancy: Antenatal period challenges, management and the way forward. Pakistan Journal of Medical Sciences, 40(1Part-I), 227. DOI: https://doi.org/10.12669/pjms.40.1.7578
Aisha, A., Abbas, S., Eed, E. M., Ahmed, D., Irfan, S., Rehman, F. U., ... & Naeem, M. (2024). Hepatitis E associated determinants and diagnostic biomarkers during pregnancy and its prenatal consequences in Multan, Punjab tertiary care setting (Pakistan). American Journal of Translational Research, 16(5), 2049. DOI: https://doi.org/10.62347/SLWM5449
Huang, D., Lai, H., Shi, X., Jiang, J., Zhu, Z., Peng, J., ... & Chen, J. (2024). Global Temporal Trends And Projections of Acute Hepatitis E Incidence Among Women of Childbearing Age: Age-Period-Cohort Analysis 2021. Journal of Infection, 106250. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jinf.2024.106250
Chen, C., Wang, M. L., Li, W. X., Qi, X., Li, Q., & Chen, L. (2024). Hepatitis E virus infection increases the risk of obstetric complications and perinatal adverse outcomes in pregnant women with chronic hepatitis B virus infection. European Review for Medical & Pharmacological Sciences, 28(5).
Brewer, G. J., Johnson, V. D., Dick, R. D., Hedera, P., Fink, J. K., & Kluin, K. J. (2000). Treatment of Wilson’s disease with zinc. XVII: treatment during pregnancy. Hepatology, 31(2), 364-370. DOI: https://doi.org/10.1002/hep.510310216
Merz, W. M., Rüland, A. M., Hippe, V., Poetzsch, B., Meyer, C., Pollok, J. M., ... & Trebicka, J. (2016). Pregnancy in Budd-Chiari syndrome: case report and proposed risk score. Medicine, 95(22), e3817. DOI: https://doi.org/10.1097/MD.0000000000003817
Braga, A., Vasconcelos, C., & Braga, J. (2020). Autoimmune hepatitis and pregnancy. Best Practice & Research Clinical Obstetrics & Gynaecology, 68, 23-31. DOI: https://doi.org/10.1016/j.bpobgyn.2020.03.007
Miller, H. M., & Westbrook, R. H. (2022). Pregnancy and Liver Disease. In Liver Disease in Clinical Practice (pp. 261-286). Cham: Springer International Publishing. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-031-10012-3_13
Panchbudhe, S. A., Parulekar, M., & Kudale, S. (2022). Liver Disease in Pregnancy: A Prospective Analysis of Maternal and Fetal Outcomes among 120 Patients at a Tertiary Care Center. Journal of South Asian Federation of Obstetrics and Gynaecology, 14(5), 551-556. DOI: https://doi.org/10.5005/jp-journals-10006-2137
Katke, R. D., Shah, B., Chinchoriya, S., Nawarange, S., Farogh, A., Syed, S., & Vashisth, P. (2021). A Successful Feto-Maternal Outcome In Pregnancy With Wilsons Disease: An Extremely Rare Case Report With Review Of Literature.
Downloads
Published
Issue
Section
License
Copyright (c) 2025 В. С. Копча
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
