ANTHRAX AS A BIOLOGICAL WEAPON: POSSIBILITIES OF APPLICATION DURING WAR
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2024.2.14614Keywords:
biological weapons, anthrax, genome editing, countermeasuresAbstract
SUMMARY. In the current war conditions, the temptation to use biological weapons by an aggressor, especially if it is possible to use them covertly under the guise of natural epidemics, is extremely great.
A detailed analysis of combat strains of the causative agent of anthrax – B. anthracis, features of epidemiology, pathogenesis, clinic, therapy and specific immunoprophylaxis caused by them is presented, which already allows us to take all possible measures and be fully prepared for the possible use of combat strains of B. antracis by the enemy.
In view of the threat of actual use of combat strains of B. antracis and/or other types of biological weapons, it is necessary to fully restore the destroyed sanitary and anti-epidemic service both in the civilian sector and in the structure of military and army units, as well as specialized army units for the prevention and control of results of the use of biological weapons as weapons of mass destruction.
References
Vonnegut, K. (2010). Cat’s cradle. M.: “AST”, 288 [in Russian].
Andreychyn, M. A., Kopcha, V. S. (2004). Biological weapons and bioterrorism. Zdorovya Ukrayiny – Health of Ukraine, 5(90), 40–41 [in Ukrainian].
Andreychyn, M. A., Kopcha, V. S. (2004). Medical problems of combating bioterrorism. Suchasni infektsiyi – Modern infections, 1, 94–108 [in Ukrainian].
Andreychyn, M. A., Kopcha, V. S. (2005). Bioterrorism: Medical countermeasures. Ternopil: Ukrmedknyha, 300 [in Ukrainian].
Andreychyn, M. A., Kopcha, V. S. (2011). Medical aspects of combating bioterrorism. SES profilaktychna medytsyna – SES preventive medicine, 2, 8–14 [in Ukrainian].
Darling, G., Noste, E. E., Chap, R. (2016). Future Biological and Chemical Weapons. Ciottone’s Disaster Medicine, 80, 489–498. DOI: https://doi.org/10.1016/B978-0-323-28665-7.00080-7
Nikolakakis, I., Michaleas, S. N., Panayiotakopoulos, G., Papaioannou, T. G., Karamanou, M., Michaleas, S., & Papaioannou, T. (2023). The History of Anthrax Weaponization in the Soviet Union. Cureus, 15(3). DOI: https://doi.org/10.7759/cureus.36800
Inglesby, T. V., O’Toole, T., Henderson, D. A., Bartlett, J. G., Ascher, M. S., Eitzen, E., ... & Working Group on Civilian Biodefense. (2002). Anthrax as a biological weapon, 2002: updated recommendations for management. Jama, 287(17), 2236-2252. DOI: https://doi.org/10.1001/jama.287.17.2236
Vozianova, Zh. I. (2002). Infectious and parasitic diseases: In 3 volumes. K: Health, Volume 3 [in Russian].
Johari, M. R. (2002). Anthrax-biological threat in the 21st century. The Malaysian Journal of Medical Sciences: MJMS, 9(1), 1.
Kemper, M. J. (2012). Outbreak of hemolytic uremic syndrome caused by E. coli O104: H4 in Germany: a pediatric perspective. Pediatric Nephrology, 27, 161-164. DOI: https://doi.org/10.1007/s00467-011-2067-7
Bower, W. A., Schiffer, J., Atmar, R. L., Keitel, W. A., Friedlander, A. M., Liu, L., ... & Hendricks, K. (2019). Use of anthrax vaccine in the United States: recommendations of the Advisory Committee on Immunization Practices, 2019. MMWR Recommendations and Reports, 68(4), 1. DOI: https://doi.org/10.15585/mmwr.rr6804a1
Wright, J. G., Quinn, C. P., Shadomy, S., Messonnier, N., & Centers for Disease Control and Prevention (CDC). (2010). Use of anthrax vaccine in the United States: recommendations of the Advisory Committee on Immunization Practices (ACIP), 2009. MMWR Recomm. Rep., 59(RR-6), 1-30.
Downloads
Published
Issue
Section
License
Copyright (c) 2024 А. М. Бондаренко
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
