Епідеміологічні ризики поширення патогенних біологічних агентів у трансплантології
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2026.3.16515Ключові слова:
ризики зараження, трансплантація, патогенні біологічні агенти, групи ризикуАнотація
Стрімкий розвиток трансплантології сприяє прогресу багатьох медико-біологічних наук, без яких неможливо успішно здійснювати пересадку клітин, тканин, органів. Посеред потенційних ризиків, які притаманні трансплантології, ймовірність виникнення інфекційних чи паразитарних захворювань внаслідок використання контамінованих трансплантатів залишається реальністю, що вимагає організації ретельного контролю безпеки використаних при цьому біологічних субстанцій. Додатковими ризиками є потенційні загрози поширення збудників інфекцій, пов’язаних з наданням медичної допомоги, у тому числі резистентних до протимікробних препаратів, а також реактивація ендогенних інфекцій у пацієнтів на тлі імуносупресивної терапії.
Удосконалення методів лабораторної діагностики і застосування їх для дослідження трансплантатів суттєво покращило виявлення широкого спектру потенційних патогенних і опортуністичних біологічних агентів: пріонів, вірусів, бактерій, грибів, найпростіших, які можуть спричинити ускладнення інфекційного генезу в реципієнтів. Запровадження алгоритмів обов’язкових обстежень донорів і трансплантатів зменшує ймовірність використання контамінованих субстанцій.
Запровадження стандартів інфекційного контролю, нових методів деконтамінації та контролю об’єктів лікарняного середовища сприяє зниженню ризиків екзогенного зараження пацієнтів збудниками інфекцій, що пов’язані з наданням медичної допомоги.
Посилання
1. World Health Organization. (2024, June 1). Increasing availability, ethical access and oversight of transplantation of human cells, tissues and organs (Resolution WHA77.4, Agenda item 11.2). Seventy-seventh World Health Assembly. https://apps.who.int/gb/ebwha/pdf_files/WHA77/A77_R4-en.pdf
2. Tobler, L. H., & Busch, M. P. (1997). History of post-transfusion hepatitis. Clinical Chemistry, 43(8 Pt 2), 1487–1493. DOI: https://doi.org/10.1093/clinchem/43.8.1487
3. Міністерство охорони здоров’я України. (2024, 6 серпня). Вимоги до якості та безпечності анатомічних матеріалів людини (Наказ № 1388).
4. Karch, A., Schindler, D., Kühn, S. A., Blaser, R., Kuhn, K. A., Sandmann, L., Sommerer, C., Guba, M., Heemann, U., Strohäker, J., Glöckner, S., Mikolajczyk, R., Busch, D. H., & Schulz, T. F. (2021). The transplant cohort of the German Center for Infection Research (DZIF Tx Cohort): Study design and baseline characteristics. European Journal of Epidemiology, 36(2), 233–241. https://doi.org/10.1007/s10654-020-00715-3 DOI: https://doi.org/10.1007/s10654-020-00715-3
5. Matevossian, E., Kern, H., Huser, N., & Doll, D. (2009). Surgeon Yurii Voronoy (1895–1961)—A pioneer in the history of clinical transplantation: In memoriam at the 75th anniversary of the first human kidney transplantation. Transplant International, 22(12), 1132–1139. https://doi.org/10.1111/j.1432-2277.2009.00986.x DOI: https://doi.org/10.1111/j.1432-2277.2009.00986.x
6. Merrill, J. P., Murray, J. E., Harrison, J. H., & Guild, W. R. (1956). Successful homotransplantation of the human kidney between identical twins. JAMA, 160(4), 277–282. DOI: https://doi.org/10.1001/jama.1956.02960390027008
7. Міністерство охорони здоров’я України. (2026, 17 травня). Про затвердження Стандарту медичної допомоги «Трансплантація гемопоетичних стовбурових клітин у дорослих та дітей» (Наказ № 519).
8. Martin, F., Carmona, M., Mahillo, B., Alvarez, M., Luengo, A., Chatzixiros, E., López-Fraga, M., Domínguez-Gil, B., & Tullius, S. G. (2026). Organ donation and transplantation worldwide: The Global Observatory on Donation and Transplantation 2024 report. Transplantation, 110(3), e655–e669. https://doi.org/10.1097/TP.0000000000005657 DOI: https://doi.org/10.1097/TP.0000000000005657
9. German Center for Infection Research. (2021, January 26). Avoiding risks of infection after transplantation [Press release]. https://www.dzif.de/en/avoiding-risks-infection-after-transplantation
10. Health Resources and Services Administration. (2026, April 24). Donation and transplantation statistics. Blood Stem Cell. https://bloodstemcell.hrsa.gov/data/donation-and-transplantation-statistics
11. Верховна Рада України. (2018, 17 травня). Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині (Закон України № 2427-VIII).
12. Кабінет Міністрів України. (2020, 23 грудня). Про затвердження Положення про Єдину державну інформаційну систему трансплантації органів та тканин (Постанова № 1366).
13. Міністерство охорони здоров’я України. (2026). 159 трансплантацій виконали в Україні від початку року — підсумки першого кварталу 2026 року. https://moz.gov.ua/uk/159-transplantacij-vikonali-v-ukrayini-vid-pochatku-roku-pidsumki-pershogo-kvartalu-2026-roku
14. Fishman, J. A. (2022). Infection in organ transplantation. American Journal of Transplantation, 22(Suppl. 4), 856–879. https://doi.org/10.1111/ajt.14208 DOI: https://doi.org/10.1111/ajt.14208
15. van Delden, C., Stampf, S., Hirsch, H. H., Manuel, O., Meylan, P., Cusini, A., Hirzel, C., Khanna, N., Weisser, M., & Garzoni, C. (2020). Burden and timeline of infectious diseases in the first year after solid organ transplantation in the Swiss Transplant Cohort Study. Clinical Infectious Diseases, 71(7), e159–e169. https://doi.org/10.1093/cid/ciz1113 DOI: https://doi.org/10.1093/cid/ciz1113
16. Meng, F., Gopalakrishnan, V., et al. (2024). Epidemiology and pathogen characteristics of infections following solid organ transplantation. Journal of Applied Microbiology, 135(12), lxae292. https://doi.org/10.1093/jambio/lxae292 DOI: https://doi.org/10.1093/jambio/lxae292
17. Danziger-Isakov, L., La Hoz, R. M., Wolfe, C. R., Blumberg, E., & Disease Transmission Advisory Committee. (2024). Donor-derived infections in the United States: Opportunities to learn from the Disease Transmission Advisory Committee’s experience. Transplant Infectious Disease, 26(Suppl. 1), e14316. https://doi.org/10.1111/tid.14316 DOI: https://doi.org/10.1111/tid.14316
18. Abad, C. L. R., & Razonable, R. R. (2024). Donor-derived endemic mycoses after solid organ transplantation: A review of reported cases. Clinical Transplantation, 38(1), e15199. https://doi.org/10.1111/ctr.15199 DOI: https://doi.org/10.1111/ctr.15199
19. Fernandez-Ruiz, M., Bezerra, K. C., Vieira, C. M., de Oliveira-Filho, E. F., & Oriá, R. B. (2024). Susceptibility of solid organ transplant recipients to viral pathogens with zoonotic potential. Brazilian Journal of Infectious Diseases, 28(2), 103742. https://doi.org/10.1016/j.bjid.2024.103742 DOI: https://doi.org/10.1016/j.bjid.2024.103742
20. Barreiros, A. P., Böhler, K., Mönch, K., Fischer-Fröhlich, C.-L., & Rahmel, A. (2024). Perspectives on donor-derived infections from Germany. Transplant Infectious Disease, 26(Suppl. 1), e14372. https://doi.org/10.1111/tid.14372 DOI: https://doi.org/10.1111/tid.14372
21. Hellenbrand, W., Meyer, C., Rasch, G., Steffens, I., & Ammon, A. (2005). E-alert 18 February: Cases of rabies in Germany following organ transplantation. Eurosurveillance, 10(8), 2917. https://doi.org/10.2807/esw.10.08.02917-en DOI: https://doi.org/10.2807/esw.10.08.02917-en
22. Eldin, C., Grossi, P. A., Manda, V., Kamar, N., Lortholary, O., Hirsch, H. H., Zahar, J.-R., Borderie, V. M., Parquin, F., & Epailly, E. (2025). Updates on donor-derived infection in solid organ transplantation: Report from the 2024 GTI (Infection and Transplantation Group) Annual Meeting. Transplant International, 38, Article 14237. https://doi.org/10.3389/ti.2025.14237 DOI: https://doi.org/10.3389/ti.2025.14237
23. Saha, A., Browning, C., Dandamudi, R., Barton, K., Graepel, K., Cullity, M., Abusalah, W., Du, C., Rossi, C., Drexler, N., Basavaraju, S. V., Annambhotla, P., Vazquez Guillamet, R., Eid, A. J., Maliakkal, J., Miller, A., Hugge, C., Kharnidharka, V., Kandula, P., & Moritz, M. J. (2022). Donor-derived ehrlichiosis: 2 clusters following solid organ transplantation. Clinical Infectious Diseases, 74(5), 918–923. https://doi.org/10.1093/cid/ciab667 DOI: https://doi.org/10.1093/cid/ciab667
24. European Society for Organ Transplantation. (2024). Rare and challenging infections in a globalised world: Focus on arboviruses. https://esot.org/esot-events/rare-challenging-infections-focus-on-arboviruses/
25. Earnest, R., Carter, K. K., Margrey, S. F., Wicker, V. V., Betz, R., Reik, R., Shiltz, E., Khalil, B., Palinski, B., Jordan, B., Dodson, D., Epson, E., Fritz, C. L., Stoltey, J., Sikola, A., Garcia, R., Roy, M., Annambhotla, P., Basavaraju, S. V., & Bonaparte, S. C. (2025). Human-to-human rabies transmission via solid organ transplantation from a donor with undiagnosed rabies—United States, October 2024–February 2025. MMWR. Morbidity and Mortality Weekly Report, 74(39), 600–605. http://dx.doi.org/10.15585/mmwr.mm7439a1 DOI: https://doi.org/10.15585/mmwr.mm7439a1
26. Lipowski, D., Popiel, M., Perlejewski, K., Nakamura, S., Bukowska-Ośko, I., Rzadkiewicz, E., Dzieciątkowski, T., Milecka, A., Wenski, W., Ciszek, M., Dębska-Ślizień, A., Ignacak, E., Caraballo Cortes, K., Pawełczyk, A., Horban, A., Radkowski, M., & Laskus, T. (2017). A cluster of fatal tick-borne encephalitis virus infection in organ transplant setting. The Journal of Infectious Diseases. https://doi.org/10.1093/infdis/jix040 DOI: https://doi.org/10.1093/infdis/jix040
27. Czarnowska, A., Groth, M., Okrzeja, J., Garkowski, A., Kristoferitsch, W., Kułakowska, A., & Zajkowska, J. (2024). A fatal case of tick-borne encephalitis in an immunocompromised patient: case report from Northeastern Poland and review of literature. Ticks and Tick-borne Diseases, 15(1), 102273. https://doi.org/10.1016/j.ttbdis.2023.102273 DOI: https://doi.org/10.1016/j.ttbdis.2023.102273
28. Phadke, V. K. (2024). Clinical approach to donor-derived infection in solid organ transplant recipients. Transplant Infectious Disease, 26(Suppl. 1), e14344. https://doi.org/10.1111/tid.14344 DOI: https://doi.org/10.1111/tid.14344
29. Mularoni, A., Cona, A., Campanella, M., Barbera, F., Medaglia, A. A., Cervo, A., Cuscino, N., Di Mento, G., Graziano, E., Dib El Jalbout, J., Alduino, R., Tuzzolino, F., Monaco, F., Cascio, A., Peghin, M., Gruttadauria, S., Bertani, A., Conaldi, P. G., Mikulska, M., & Grossi, P. A. (2024). Donor-derived carbapenem-resistant gram-negative bacterial infections in solid organ transplant recipients: Active surveillance enhances recipient safety. American Journal of Transplantation, 24(6), 1046–1056. https://doi.org/10.1016/j.ajt.2024.02.005 DOI: https://doi.org/10.1016/j.ajt.2024.02.005
30. Anesi, J. A., Blumberg, E. A., Han, J. H., Lee, D. H., Clauss, H., Hasz, R., Molnar, E., Alimenti, D., Motzer, A. R., West, S., Bilker, W. B., Tolomeo, P., & Lautenbach, E. (2022). Impact of donor multidrug-resistant organisms on solid organ transplant recipient outcomes. Transplant Infectious Disease, 24(1), e13783. https://doi.org/10.1111/tid.13783 DOI: https://doi.org/10.1111/tid.13783
31. Pouch, S. M., & Patel, G. (2019). Multidrug-resistant Gram-negative bacterial infections in solid organ transplant recipients—Guidelines from the American Society of Transplantation Infectious Diseases Community of Practice. Clinical Transplantation, 33(9), e13594. https://doi.org/10.1111/ctr.13594 DOI: https://doi.org/10.1111/ctr.13594
32. Ju, C., Xu, X., & Xue, W. (2026). Application of new antibiotics in the treatment of drug-resistant bacteria infections after solid organ transplantation. Organ Transplantation, 17(2), 182–191. https://doi.org/10.12464/j.issn.1674-7445.2026031
33. Grossi, P. A., Wolfe, C., & Peghin, M. (2024). Non-standard risk donors and risk of donor-derived infections: from evaluation to therapeutic management. Transplant International, 37, 12803. https://doi.org/10.3389/ti.2024.12803 DOI: https://doi.org/10.3389/ti.2024.12803
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Наталія Виноград
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
