КЛІНІКО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ГАРЯЧКИ ЗАХІДНОГО НІЛУ В УКРАЇНІ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2022.1.12824Ключові слова:
гарячка Західного Нілу, клініко-епідеміологічна характеристикаАнотація
Гарячка Західного Нілу (ГЗН) – актуальне зооантропонозне природно-осередкове трансмісивне особливо небезпечне захворювання з планетарним поширенням, належить до пріоритетних проблем за медико-соціальними параметрами. Природні та антропургічні осередки ГЗН стабільні у часі. Їх структура та межі модифікуються під впливом багатьох природних і соціальних чинників. Клінічна маніфестація ГЗН у людей вкрай розмаїта зі значною часткою нейроінвазивних форм.
Україна належить до ендемічних територій щодо ГЗН від 2006 р., але в останні двадцять років епідеміологічний нагляд щодо ГЗН не здійснювали в належних стандартах.
З метою оцінки клініко-епідеміологічних характеристик ГЗН у західноукраїнському регіоні нами серологічно обстежено 816 стаціонарних інфекційних хворих на сезонні гарячкові захворювання невстановленої етіології. ГЗН верифіковано у (12,6±1,2) % обстежених пацієнтів. Хворіли люди усіх вікових груп: від 2 до 72 років (середній вік 38,6 року), найбільша частка припадала на вікові групи 41-60 і 26-40 років. Серед хворих на ГЗН переважали жителі міст та особи жіночої статі, а серед груп населення – пенсіонери, школярі й різноробочі. Сезон епідемічного ризику припадав на травень-липень, хоча спорадичні випадки реєструвалися і в інші місяці року.
Клінічна маніфестація ГЗН була розмаїта, з ураженням однієї або декількох систем на фоні гіпертермічного синдрому. У цілому переважали хворі із ГРВІ-синдромокомплексом – (28,2±4,4) %, симптомами ураження дихальної системи – (26,2±4,3 %), гепатобіліарної системи і травного каналу – (25,3±4,3 %). У групі хворих з ураженням ЦНС переважали діти. Рівень захворюваності населення у цілому становив 22,0 на 100 тис. населення.
За показниками захворюваності на ГЗН обстежений регіон належить до гіперендемічних територій.
Посилання
Roth, H., Kreß, J., Chudy, M., Blümel, J., Schmidt-Chanasit, J., Cadar, D., ... & Miskey, C. (2021). Genome Sequences of West Nile Virus Reference Materials. Microbiology Resource Announcements, 10 (43), e00740-21.
Young, J.J., Coulombier, D., Domanović, D., Zeller, H., Gossner, C.M., & European Union West Nile Fever Working Group. (2019). One Health approach for West Nile virus surveillance in the European Union: relevance of equine data for blood safety. Eurosurveillance, 24 (16), 1800349.
Chancey, C., Grinev, A., Volkova, E., & Rios, M. (2015). The global ecology and epidemiology of West Nile virus. BioMed Research International, 2015.
Chowdhury, P., & Khan, S.A. (2021). Global emergence of West Nile virus: Threat & preparedness in special perspective to India. The Indian Journal of Medical Research, 154 (1), 36.
Petersen, L.R. (2019). Epidemiology of West Nile virus in the United States: implications for arbovirology and public health. Journal of Medical Entomology, 56 (6), 1456-1462.
Aguilera-Sepúlveda, P., Napp, S., Llorente, F., Solano-Manrique, C., Molina-López, R., Obón, E., ... & Busquets, N. (2022). West Nile virus lineage 2 spreads westwards in Europe and overwinters in North-Eastern Spain (2017–2020). Viruses, 14 (3), 569.
Paz, S. (2021). Climate change impacts on vector-borne diseases in Europe: Risks, predictions and actions. The Lancet Regional Health-Europe, 1.
Rudolf, I., Betášová, L., Blažejová, H., Venclíková, K., Straková, P., Šebesta, O., ... & Hubálek, Z. (2017). West Nile virus in overwintering mosquitoes, central Europe. Parasites & vectors, 10 (1), 1-4.
Vynograd, N.O., Yurchenko, O.O., & Dubina, D.O. (2013). Arboviral infections of the North-Western Black Sea coast. Infektsiini khvoroby – Infectious Diseases, 3, 5-9 [in Ukrainian].
Ciota, A.T., & Kramer, L.D. (2013). Vector-virus interactions and transmission dynamics of West Nile virus. Viruses, 5 (12), 3021-3047.
García-Carrasco, J.M., Muñoz, A.R., Olivero, J., Segura, M., & Real, R. (2021). Predicting the spatio-temporal spread of West Nile virus in Europe. PLoS Neglected Tropical Diseases, 15 (1), e0009022.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Інфекційні хвороби
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
