ЕФЕКТИВНІСТЬ РІЗНИХ СХЕМ ПРОТИВІРУСНОЇ ТЕРАПІЇ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ГЕПАТИТ С, ІНФІКОВАНИХ 1-м ГЕНОТИПОМ ВІРУСУ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2019.2.10321Ключові слова:
хронічний гепатит С, противірусне лікування, софосбувір, омбітасвір, паритапревір, дасабувірАнотація
Мета роботи – проаналізувати ефективність різних схем противірусного лікування хворих на хронічний гепатит С (ХГС), інфікованих 1-м генотипом вірусу за результатами виконання Державної цільової програми в Запорізькій області.
Матеріали і методи – досліджено 113 хворих на ХГС, інфікованих 1-м генотипом вірусу, які лікувалися за різними схемами противірусної терапії (ПВТ) із застосуванням противірусних препаратів з прямим механізмом дії.
Результати досліджень та їх обговорення. Було встановлено формування стійкої вірусологічної відповіді після 12-тижневого лікування (СВВ 12) у більшості пацієнтів: у 86,5 % осіб після лікування пегільованим інтерфероном (peg IFN) + рибавірином (RBV) + софосбувіром (SOF) та у 93,4 % після терапії омбітасвіром/паритапревіром/ритонавіром + дасабувіром (OBV/PTV/r+DSV) ± RBV, при цьому частота досягнення СВВ 12 не залежала від ступеня фіброзу печінки. Встановлено, що динаміка активності АлАТ мала певні особливості залежно від схеми лікування. Застосування 3D-режиму приводило до нормалізації АлАТ на момент завершення лікування у 91,8 % пацієнтів, після чого цей показник залишався незмінним. Лікування хворих за схемою peg-IFN+SOF+RBV обумовлює нормалізацію активності АлАТ на момент завершення ПВТ тільки у 65,4 % хворих, що нижче (р<0,0001), ніж при застосуванні 3D-режиму. Проте в подальші 24 тиж після ПВТ за інтерферонвмісною схемою активність АлАТ продовжувала знижуватись, порівняно із завершенням ПВТ (р<0,01), та в кінцевому періоді спостереження статистично не відрізнялася у пацієнтів обох груп (р>0,05). ПВТ за схемою peg-IFN+SOF+RBV, порівняно із 3D-режимом, частіше супроводжувалася розвитком небажаних побічних явищ (76,9 % проти 42,6 %, р=0,0002) за рахунок інтерфероніндукованих грипоподібного синдрому (65,4 %) та нейтропенії (53,8 %), рибавіриніндукованої анемії (46,2 %). Частота розвитку тромбоцитопенії (44,2 % та 37,7 %) та свербежу шкіри (9,6 % та 3,3 %) статистично не відрізнялася у пацієнтів досліджуваних груп (р>0,05). Після завершення лікування за схемою OBV/PTV/r+DSV+RBV в окремих хворих з фіброзом печінки F4, на тлі стійкої негативації HCV-RNA у крові зафіксовано появу асциту.
Посилання
Lavanchy, D. (2009). The global burden of hepatitis C. Liver International, 29, 74-81. doi: 10.1111/j.1478-3231.2008.01934.x DOI: https://doi.org/10.1111/j.1478-3231.2008.01934.x
Gower, E., Estes, C., Blach, S., Razavi-Shearer, K., & Razavi, H. (2014). Global epidemiology and genotype distribution of the hepatitis C virus infection. Journal of Hepatology, 61(1), S45-S57. doi: 10.1016/j.jhep.2014.07.027 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jhep.2014.07.027
Golubovskaya, O.A. (2016). Primenenie kombinatsiy lekarstvennykh sredstv pri lechenii patsiyentov s khronicheskim gepatitom C: obzor klinicheskikh issledovaniy i osobennosti natsionalnykh standartov terapii [The use of combinations of drugs in the treatment of patients with chronic hepatitis C: a review of clinical trials and features of national standards of therapy]. Klinicheskaya infektologiya i parazitologiya – Clinical Infectology and Parasitology, 5 (3), 46-54 [in Russian]
Pryshlyak, O.Ya. (2016). Effektivnost lecheniya patsiyentov s khronicheskim gepatitom C s ispolzovaniem pegelirovannykh interferonov, ribavirina sofosbuvira [Effectiveness of treatment of patients with chronic hepatitis C using pegylated interferons, ribavirin and sofosbuvir]. Klinicheskaya infektologiya i parazitologiya – Clinical Infectology and Parasitology, 5 (3), 62-67 [in Russian].
Leventer-Roberts, M., Hammerman, A., Brufman, I., Hoshen, M., Braun, M., & Ashur, Y. (2017). Effectiveness of dasabuvir/ombitasvir/paritaprevir/ritonavir for hepatitis C virus in clinical practice: A population-based observational study. PLOS ONE, 12 (7), e0176858. doi: 10.1371/journal.pone.0176858 DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0176858
Nakaz MOZ Ukrainy №729 vid 18.07.2016 r. Unifikovanyi klinichnyi protokol pervynnoi, vtorynnoi (spetsializovanoi), tretynnoi (vysokospetsializovanoi) medychnoi dopomohy «Virusnyi hepatyt C u doroslykh» [Order of the Ministry of Health of Ukraine dated 07/18/2016 No. 729 Unified clinical protocol of primary, secondary (specialized), tertiary (highly specialized) medical aid viral hepatitis C in adults] [in Ukrainian].
Koff, R.S. (2014). Review article: the efficacy and safety of sofosbuvir, a novel, oral nucleotide NS5Bpolymerase inhibitor, in the treatment of chronic hepatitis C virus infection. Aliment. Pharmacol. Ther., 39, 478-487. DOI: https://doi.org/10.1111/apt.12601
Riabokon, Yu., Kalashnyk, K., & Riabokon, O. (2019). Vplyv polimorfizmu henu interleikinu-6 na efektyvnist protyvirusnoho likuvannia na khronichnyi hepatyt C [Influence of interleukin-6 gene polymorphism on the efficacy of antiviral treatment in patients with chronic hepatitis C]. Zaporozhskiy meditsinskiy zhurnal – Zaporizhzhia Medical Journal, 21 (1). doi: 10.14739/2310-1210.2019.1.155826 [in Ukrainian]. DOI: https://doi.org/10.14739/2310-1210.2019.1.155826
Nakamoto, S. (2014). Hepatitis C virus NS5A inhibitors and drug resistance mutations. World Journal of Gastroenterology, 20 (11), 2902. doi: 10.3748/wjg.v20.i11.2902 DOI: https://doi.org/10.3748/wjg.v20.i11.2902
Kumada, H., Chayama, K., Rodrigues, L., Suzuki, F., Ikeda, K., & Toyoda, H. et al. (2015). Randomized phase 3 trial of ombitasvir/paritaprevir/ritonavir for hepatitis C virus genotype 1b-infected Japanese patients with or without cirrhosis. Hepatology, 62 (4), 1037-1046. doi: 10.1002/hep.27972 DOI: https://doi.org/10.1002/hep.27972
Vasylieva, N.A., Ivakhiv, O.L., Vyshnevska, N.Yu., Yosyk, Ya.I., Herasymenko, O.A. (2017). Efektyvnist riznykh skhem protyvirusnoi terapii khronichnoho hepatytu C u Ternopilskii oblasti (za Derzhavnoiu prohramoiu) [Efficiency of different schemes of antiviral therapy of chronic hepatitis C in Ternopil region]. Epidemiolohichni ta klinichni uskladnennia infektsiinykh i parazytarnykh khvorob u suchasnykh umovakh: Materialy Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii i plenumu HO «Vseukrainska asotsiatsiia infektsionistiv». Zhytomyr (pp. 21-23) [in Ukrainian].
Moroz, L.V., Alkhazov, Yu., Abdullaieva, N., & Androsova, O.S. (2017). Dosvid zastosuvannia bezinterferonovykh skhem likuvannia khronichnoho hepatytu C [Experience of non-interferon treatment regimens for chronic hepatitis C]. Epidemiolohichni ta klinichni uskladnennia infektsiinykh i parazytarnykh khvorob u suchasnykh umovakh: Materialy Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii i plenumu HO «Vseukrainska asotsiatsiia infektsionistiv». Zhytomyr, (pp. 97-99) [in Ukrainian].
Suk-Fong Lok, A. (2013). HCV NS5A Inhibitors in development. Clinics in Liver Disease, 17(1), 111-121. doi: 10.1016/j.cld.2012.09.006 DOI: https://doi.org/10.1016/j.cld.2012.09.006
Andreone, P., Colombo, M., Enejosa, J., Koksal, I., Ferenci, P., & Maieron, A. et al. (2014). ABT-450, Ritonavir, Ombitasvir, and Dasabuvir achieves 97 % and 100 % sustained virologic response with or without ribavirin in treatment-experienced patients with HCV genotype 1b infection. Gastroenterology, 147 (2), 359-365.e1. doi: 10.1053/j.gastro.2014.04.045 DOI: https://doi.org/10.1053/j.gastro.2014.04.045
Chen, J., Zeng, Z., Zhang, X., Zhang, Y., Zhang, R., & Wang, S. (2017). Efficacy and safety of combined directly acting antivirals for treatment of Chinese chronic hepatitis C patients in a real-world setting. World Journal of Gastroenterology, 23 (22), 4072. doi: 10.3748/wjg.v23.i22.4072 DOI: https://doi.org/10.3748/wjg.v23.i22.4072
Preda, C., Popescu, C., Baicus, C., Voiosu, T., Manuc, M., & Pop, C. (2017). Real-world efficacy and safety of ombitasvir, paritaprevir/r+dasabuvir+ribavirin in genotype 1b patients with hepatitis C virus cirrhosis. Liver International, 38 (4), 602-610. doi: 10.1111/liv.13550 DOI: https://doi.org/10.1111/liv.13550
Sulima, D.L., Lioznov, D.A., Larionov, V.A., Gavrilenko, A.N., Mikhailov, A.M., Gorchakova, O.V., & Mikitenko, E.V. (2018). Pervyy v Rossii opyt primeneniya 3D-terapii OBV/PTV/r + DSV u patsiyenta s HCV genotipa 1b, tcirrozom pecheni klassa A po Chaildu–Piu i mnozhestvennoy mielomoy G kappa (klinicheskiy sluchay) [First experience of using 3D-therapy OBV/PTV/r + DSV in treating a patient with HCV 1b, liver cirrhosis Child-Pugh A and multiple myeloma in Russia (case report)]. Infektsionnye bolezni: Novosti. Mneniya. Obuchenie – Infectious Diseases: News. Opinions. Education, 7 (2 (25)), 133-139. doi: 10.24411/2305-3496-2018-12017. [in Russian]
Muñoz-Gómez, R., Rincón, D., Ahumada, A., Hernández, E., Devesa, M., & Izquierdo, S. (2017). Therapy with ombitasvir/paritaprevir/ritonavir plus dasabuvir is effective and safe for the treatment of genotypes 1 and 4 hepatitis C virus (HCV) infection in patients with severe renal impairment: A multicentre experience. Journal of Viral Hepatitis, 24 (6), 464-471. doi: 10.1111/jvh.12664 DOI: https://doi.org/10.1111/jvh.12664
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
