Покази до планового хірургічного лікування вагітних при первинному симптомному хронічному захворюванню вен нижніх кінцівок, зовнішніх статевих органів, промежини або в їх поєднанні в умовах короткотермінового перебування в стаціонарі

Анотація

Мета роботи: розробити і впровадити суворо індивідуальні показання до безпечного як для матері, так і дитини, ефективного патогенетичного планового хірургічного лікування  вагітних із первинним симптомним хронічним захворюванням вен (ПСХЗВ) в умовах короткотермінового перебування в акушерському стаціонарі (до 72 год за термінологією IAAS).

Матеріали і методи. На базі комунального закладу «Обласний перинатальний центр» Рівненської обласної ради за період з початку  2013р.по перший квартал 2018р.  прооперовано 356 вагітних з ПСХЗВ С2s-C4s,Еp,Аs,p.Pr (basis СЕАР,2002). Показанями до планового оперативного втручання у 246 вагітних (69,1 %) – були наростання явищ хронічної венозної недостатності нижніх кінцівок, зовнішніх статевих органів, промежини не зважаючи на проведену консервативну терапію; у 84 пацієнток (23,6 %) з метою підготовки пологових шляхів до природних пологів при варикозному розширенні вен зовнішніх статевих органів та промежини, для зменшення ризиків кровотеч при можливому розриві варикозних вузлів та звужуючи покази до хірургічних пологів; у 26 хворих (7,3 %)  за їх побажанням зменшення косметичних проблем, які зумовлені варикозним розширенням вен зовнішніх статевих органів і/або  на відкритих частинах нижніх кінцівок. Всім оперованим вагітним виконано дуплексне сканування вен із картографуванням патологічних зон (рефлюкси, варикозні конгломерати), оцінку біофізичного профілю плода (БПП),  кардіотокографію (КТГ), вивчення згортаючої системи крові, кровотік у маткових, пуповинній, середньомозковій артеріях  як до, так і після операції.   

Результати досліджень та їх обговорення. Оперативні втручання виконували  тільки при згоді вагітних, при відсутності протипоказань до оперативного втручання як з боку соматичного,  так і акушерського статусів в умовах акушерського стаціонару. Всі оперативні втручання виконували без премедикації, для знеболення використовували тумесцентну анестезію і хірургічну методику за типом CHIVA при низхідному розвитку ПСХЗВ, а при висхідному – поєднання методик CHIVA і ASVAL. У 100 % вагітних під час оперативного втручання в післяопераційному періоді порушень соматичного статусу, тонусу матки у вагітних, серцебиття плода (дані КТГ, БПП) не зафіксовано. За суб’єктивною оцінкою вагітними, порушень кількості та якості рухів плода не зазначено, і вони у 98 % випадків вказали на позитивний клінічний результат хірургічного втручання. Оперовані у ІІ та на початку ІІІ триместрів у 85 % знаходились протягом 24 год, 10 % – на протягом 48 год в умовах стаціонару, після виписувались під спостереження акушера-гінеколога за місцем проживання, 5 % оперованих в кінці ІІІ триместру залишались в стаціонарі до пологів.