ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНУ МІКРОЦИРКУЛЯЦІЇ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ЕЛЕКТРОКОАГУЛЯЦІЇ ТА МЕДИЧНОГО ЛАЗЕРА В ХІРУРГІЧНОМУ ЛІКУВАННІ ГОСТРОКІНЦЕВИХ КОНДИЛОМ АНОГЕНІТАЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ ЗА УМОВ ВИКОРИСТАННЯ ДОНАТОРІВ АЗОТУ

Анотація

Мета роботи: порівняльна характеристика впливу методів хірургічного лікування гострокінцевих кондилом аногенітальної ділянки (ГКАД) на стан мікроциркуляції у комплексній терапії в умовах використання донаторів азоту.

Матеріали і методи. Проведено обстеження та лікування 146 хворих на ГКАД, яких поділили на 3 групи: 1 група (n=0): хворі з множинними ГКАД – 47 (67,14 %); поодинокі – 21 (30,0 %); кондиломи Бушке – Левенштейна – 2 (2,86 %); 2 група (n=35): множинні – 19 (54,29 %); поодинокі – 15 (42,86 %); кондиломи Бушке – Левенштейна – 1 (2,86 %); 3 група (n=41): множинні – 21 (51,22 % ); поодинокі – 20 (48,78 %). Вивчали стан мікроциркуляції при первинному обстеженні, після передопераційної підготовки та в післяопераційному періоді на 3 та 10 доби за методом лазерної доплерівської флуометрії: М – середнє арифметичне значення показника мікроциркуляції (ПМ); σ («флакс», flax) – середнє квадратичне відхилення (СКВ) амплітуди коливань кровотоку від середнього значення М; К_v – коефіцієнт варіації – відношення між показником перфузії та її мінливістю: Кv = σ/М×100 %. Визначали характер мікроциркуляції та його зміни залежно від хірургічного методу та застосування аргініну аспартату. Хворим 1 та 3 груп перед операцією та в післяопераційному періоді проводили терапію аргініну аспартату. Хірургічне лікування в 1 та 2 групах виконували методом електрокоагуляції, у 3 – використовували хірургічний лазер.

Результати. В усіх групах початкові дані ПМ були репрезентативними з середніми значеннями у хворих на множинні ГКАД: М – (12,29±0,32) п?. ??. (?<0,05), ??? ? (0,66?0,03) ??. ??. (?<0,05), ?ф. од. (р<0,05), СКВ – (0,66±0,03) пф. од. (р<0,05), К_v – (5,52±0,22) % (р<0,05) (гіперемічний тип); на поодинокі: М – (4,60±0,06) пф. од. (р<0,05), СКВ – (0,56±0,03) пф. од. (р<0,05) і К_v – (12,23±0,58) % (р>0,05) (спастичний тип); на гігантські кондиломи Бушке – Левенштейна: М – (18,92±0,55) пф. од. (р<0,05), СКВ – (0,55±0,21) пф. од. (р<0,05), К_v – (2,95±1,17) % (р<0,05) (гіперемічний, застійно-стазичний). Після передопераційної підготовки у хворих на множинні ГКАД у 1-й та 3-й групах на тлі терапії аргініну аспартату спостерігалася зміна мікроциркуляції в бік нормалізації, що свідчить про усунення венозного компонента у вигляді сповільненого відтоку крові. В 2-й групі були менш вираженими, що можна пояснити відсутністю впливу донатора NO на ендотелій судин. У післяопераційному періоді у хворих із 1-ї та 2-ї груп була персистенція фази запалення ранового процесу, яка в 1-й групі нівелювалася за рахунок терапії аргініну аспартату. В групі хворих із застосуванням хірургічного лазера показники мікроциркуляції достовірно не змінювалися, та до 10 доби не відрізнялися від контрольних. У 1-й та 3-й групах хворих із поодинокими ГКАД після передопераційної підготовки відбувалися достовірні зсуви в бік нормотонічного варіанту мікроциркуляції. В 2-й групі позитивна динаміка була недостовірною у вигляді тенденції до нормалізації. На 3 добу післяопераційного періоду після електродеструкції спостерігалося уповільнення мікроциркуляції, як реакція на травму, більш значуще в 2-й групі з поступовою нормалізацією в 1-й групі на 10 добу. В 3-й групі показники достовірно не відрізнялися від таких у здорових. Стан ПМ у хворих із кондиломами Бушке – Левенштейна в 1-й групі в одному випадку мав тенденцію до поліпшення, але достовірно не змінився, що залежало від характеру розповсюдження та ускладнень.

Висновки. Застосування хірургічного лазера сприяє більш ранньому відновленню мікроциркуляції, ніж застосування електрокоагуляційного методу, внаслідок ранньої нормалізації мікроциркуляції та скорочення фази запалення. При застосуванні електрокоагуляційного методу використання аргініну аспартату сприяє оптимізації мікроциркуляції і нівелює наслідки посттравматичної реакції тканин.