РОЗРОБКА МЕТОДИК ІДЕНТИФІКАЦІЇ ТА КІЛЬКІСНОГО ВИЗНАЧЕННЯ ФЛАВОНОЇДІВ У ПЛОДАХ СОФОРИ ЯПОНСЬКОЇ (SOPHORA JAPONICA L.)

Автор(и)

  • О. Ю. Галкін
  • А. Г. Котов

DOI:

https://doi.org/10.11603/2312-0967.2011.4.2753

Анотація

Проведено розробку методик ідентифікації та кількісного визначення флавоноїдів у плодах софори японської. Для проведення якісного аналізу сировини проводили ідентифікацію флавоноїдів методом тонкошарової хроматографії. Для кількісного аналізу плодів софори проводили визначення суми флавоноїдів у перерахунку на рутин. Вивчені валідаційні характеристики методики кількісного визначення (специфічність, діапазон застосування, лінійність і прецизійність) виявилися цілком задовільними для даного виду аналізу. На основі отриманих даних можливе формування відповідних розділів АНД на сировину.

##submission.downloads##

Опубліковано

2014-03-26

Як цитувати

Галкін, О. Ю., & Котов, А. Г. (2014). РОЗРОБКА МЕТОДИК ІДЕНТИФІКАЦІЇ ТА КІЛЬКІСНОГО ВИЗНАЧЕННЯ ФЛАВОНОЇДІВ У ПЛОДАХ СОФОРИ ЯПОНСЬКОЇ (SOPHORA JAPONICA L.). Фармацевтичний часопис, (4). https://doi.org/10.11603/2312-0967.2011.4.2753

Номер

№ 4 (2011)

Розділ

АНАЛІЗ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  • Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі Результат пошуку зображень за запитом "CC-BY logo".
  • Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).