ПРОФЕСІЙНЕ ВИГОРАННЯ ФАРМАЦЕВТІВ: СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ ПРИЧИН ТА КОРЕКЦІЙНІ ПРОГРАМИ ПІДТРИМКИ

Анотація

Мета роботи. Провести науковий аналіз причин професійного вигорання фармацевтів в різних країнах, дослідити корекційні програми підтримки шляхом проведення комплексного бібліометричного аналізу в базі даних Scopus.

Матеріали та методи. Використано бібліометричний аналіз публікацій за ключовими словами «професійне вигоряння», «фармацевти», «система охорони здоров'я» у наукометричній базі даних Scopus. Відібрано та проаналізовано кількісні показники (динаміка публікацій, розподіл за галузями, географією, авторами) та бібліометричні метрики (CiteScore, SIR, SNIP).

Результати та обговорення. Результати дослідження засвідчують посилення уваги до проблеми професійного вигоряння фармацевта як важливої складової профілактичної медицини, освітніх стратегій та соціальних ініціатив. Бібліометричний аналіз публікацій у базі даних Scopus за 2016–2026 рр. виявив 265 наукових документів, що свідчить про поступове зростання наукового інтересу до проблеми професійного вигорання фармацевтичних працівників. Водночас найбільша кількість публікацій припадає на 2022–2025 рр., що відображає суттєву активізацію дослідницької діяльності у цій сфері. Публікаційна активність концентрується у провідних міжнародних фармацевтичних журналах з високими наукометричними показниками, а географічно домінують дослідження науковців США, що підтверджує значну роль американських академічних та клінічних центрів у вивченні цієї проблематики.

Аналіз наукових джерел показує, що професійне вигорання є поширеним явищем серед фармацевтів: понад половина фахівців повідомляють про його початкові прояви, а значна частка відзначає високий рівень стресу та емоційного виснаження. Основними чинниками ризику визначено надмірне робоче навантаження, кадровий дефіцит, інтенсивну комунікацію з пацієнтами, адміністративний тиск і дисбаланс між професійним та особистим життям. Наслідками цього є погіршення психоемоційного стану працівників, зниження задоволеності роботою, підвищення ризику професійних помилок та зростання плинності кадрів.

У міжнародній практиці для профілактики професійного вигорання впроваджуються різноманітні організаційні та психосоціальні програми підтримки персоналу, зокрема ініціативи благополуччя працівників, програми психологічної допомоги, тренінги усвідомленості, взаємопідтримки та організаційні зміни у роботі аптек. Такі підходи спрямовані на формування сприятливого робочого середовища, оптимізацію робочого навантаження та підвищення добробуту фармацевтичних працівників, що в перспективі сприяє покращенню якості фармацевтичної допомоги.

Висновки. Бібліометричний аналіз публікацій у базі даних Scopus засвідчив зростання наукового інтересу до проблеми професійного вигорання фармацевтичних працівників. Встановлено, що професійне вигорання є поширеним явищем серед фармацевтів і пов’язане з високим робочим навантаженням, кадровим дефіцитом та організаційними чинниками професійної діяльності. Світовий досвід демонструє ефективність організаційних і психосоціальних програм підтримки фармацевтичних працівників. Тому, проблема професійного вигоряння потребує уваги на рівні аптечних мереж, освітніх закладів, роботодавців і державної політики у сфері охорони здоров’я.