ВИВЧЕННЯ УМОВ ЕКСТРАКЦІЇ ДЕКСТРОМЕТОРФАНУ ОРГАНІЧНИМИ РОЗЧИННИКАМИ З ВОДНИХ РОЗЧИНІВ
DOI:
https://doi.org/10.11603/2312-0967.2023.4.14364Ключові слова:
декстрометорфан, екстракція, органічний розчинник, електроліти-висолювачі, ступінь вилучення, рН розчинуАнотація
Мета роботи. Вивчити умови екстракції (ефективний екстрагент, рН середовища, сторонні електроліти) декстрометорфану з водних розчинів.
Матеріали і методи. Дослідження виконані із субстанцією декстрометорфану гідроброміду (серія № 6700-34-1, Fagron GmbH & Co. KG, Німеччина). У роботі використовували реактиви: хлороформ, діетиловий етер, гексан, натрію хлорид, амонію сульфат; 0,1 М розчини хлоридної кислоти і натрій гідроксиду. Спектрофотометричні вимірювання проводили на спектрофотометрі Lambda-25 (PerkinElmer, USA), вимірювання рН розчинів – на іономірі моделі АІ-123.
Результати й обговорення. Досліджено умови екстракції декстрометорфану з водного середовища (рН 3-12) різними органічними розчинниками. Встановлено, що найвищий ступінь вилучення декстрометорфану (82,64 %) досягається при екстрагуванні хлороформом з лужних водних розчинів (pH 10). Вилучення декстрометорфану з водного розчину гексаном спостерігається починаючи з рН 5. Це дозволяє використовувати гексан, як екстрагент для очищення органічних витяжок, отриманих при ізолюванні декстрометорфану з біологічного матеріалу. Додавання в екстракційну систему електролітів-висолювачів супроводжується підвищенням ступеня вилучення декстрометорфану з кислих розчинів хлороформом, діетиловим ефіром та гексаном і не впливає на ефективність його екстракції з лужних розчинів.
Висновки. Найбільш ефективним екстрагентом декстрометорфану з водних лужних розчинів (рН 10) є хлороформ. Гексан рекомендується використовувати для очищення органічних витяжок від домішок з слабко кислого середовища (рН 5). Застосування електролітів-висолювачів під час екстрагування декстрометорфану буде дещо підвищувати ступінь вилучення з слабко кислих розчинів і не впливатиме на ефективність вилучення з лужних.
Посилання
Kim E, Perlmutter MC, Zweber H, Resch JC. Bilateral nephrolithiasis following ingestion of guaifenesin and dextromethorphan. Urology Case Reports. 2023;50:102481. doi.org/10.1016/j.eucr.2023.102481
Ziaee V, Akbari Hamed E, Hoshmand A, Amini H, Kebriaeizadeh A, Saman K. Side effects of dextromethorphan abuse, a case series. Addictive Behaviors. 2005;30(8):1607–13. doi.org/10.1016/j.addbeh.2005.02.005
Silva AR, Dinis-Oliveira RJ. Pharmacokinetics and pharmacodynamics of dextromethorphan: clinical and forensic aspects. Drug Metabolism Reviews. 2020;52(2):258–82. doi.org/10.1080/03602532.2020.1758712
Okland T, Shirazi M, Rylander M, Holland J. A Case of Aggressive Psychosis in the Setting of Regular Dextromethorphan Abuse. Psychosomatics . 2016;6(57):655–6. doi.org/10.1016/j.psym.2016.06.002
Jasinski DR. Abuse Potential of Morphine/Dextromethorphan Combinations. Journal of Pain and Symptom Management. 2000;19(1):26–30. doi.org/10.1016/S0885-3924(99)00127-X
Zaremba M, Serafin P, Kleczkowska P. Antipsychotic Drugs Efficacy in Dextromethorphan-Induced Psychosis. Biomedicines. 2023;11(1):123. doi.org/10.3390/biomedicines11010123
Navarro A, Perry C, Bobo WV. A case of serotonin syndrome precipitated by abuse of the anticough remedy dextromethorphan in a bipolar patient treated with fluoxetine and lithium. General Hospital Psychiatry. 2006;28(1):78–80. doi.org/10.1016/j.genhosppsych.2005.06.008
Szymanik-Grzelak H, Sołtyski J. Ostre zatrucia dekstrometorfanem wśród nastolatków. Pediatria Polska. 2012;87(5):454–9. doi:10.1016/j.pepo.2012.08.004
Alan F. Schatzberg. Understanding the Efficacy and Mechanism of Action of a Dextromethorphan-Bupropion Combination: Where Does It Fit in the NMDA Versus mu-Opioid Story? Am J Psychiatry. 2022;179(7):448-0. doi.org/10.1176/appi.ajp.
Logan BK, Yeakel JK, Goldfogel G, Frost MP, Sandstrom G, Wickham DJ. Dextromethorphan Abuse Leading to Assault, Suicide, or Homicide. Journal of Forensic Sciences. 2012;57(5):1388–94. doi.org/10.1111/j.1556-4029.2012.02133.x
Journey JD, Agrawal S, Stern E. Dextromethorphan Toxicity. In: StatPearls. StatPearls Publishing, Treasure Island (FL); 2023. PMID: 30860737
Ritter D., Ouellette L., Sheets J.D., Riley B., Judge B., Cook A., Jones J.S. “Robo-tripping”: Dextromethorphan toxicity and abuse. The American Journal of Emergency Medicine. 2019;38(4):839–41. doi:10.1016/j.ajem.2019.10.001.
State Register of Medicinal Products of Ukraine. URL: http://www.drlz.com.ua.
Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated May 6, 2000 No. 770 On approval of the list of narcotic drugs, psychotropic substances and precursors URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/770-2000-п#Text
Order of the Ministry of Health of Ukraine dated August 17, 2007 N 490 On approval of the Lists of poisonous and potent medicinal products URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1007-07#Text
Darmohrai NM, Halkevych IY Investigation of condition of extraction of mirtazapine by organic solvents from aqueous solutions. Pharmaceutical review. 2012;1:37-9.
Osypchuk LI, Halkevych IJ Methods of sildenafil isolation from biological material. Clinical Pharmacy, Pharmacotherapy & Medical Standardization. 2013;3-4:42-5.
Davydovych SI, Halkevych, IY Comparative assessment and development of sertindole isolation methods from biological material. Coliection of scientific works of staff member of P. L. Shupyk NMAPE. 2016;26:327-32.
Mykhalkiv MM, Yatsyuk VM, Korobchuk VM, Dmytriv MI, Ivanusa IB. Study of dextromethorphan spectral characteristics. Pharmaceutical review. 2022;3:15-2. doi.org/10.11603/2312-0967.2022.3.13341
Nizhenkovska IV, Velchynska OV, Kucher MM. Toxicological chemistry: Textbook for medical (pharmacological) universities of IV levels of accreditation. Medicine Publishing House; 2020.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Фармацевтичний часопис
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі
. - Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
