МЕДСЕСТРИНСЬКИЙ НАГЛЯД ЗА ХВОРИМИ НА ГЕНІТАЛЬНИЙ ПРОЛАПС ТА ОЖИРІННЯ

Анотація

Актуальність генітального пролапсу (ГП) зумовлена його високою частотою (20–50 % випадків), з них матковий пролапс спостерігають у 14–16 %, цистоцеле – в 30–35 %, ректоцеле – у 18–20 % пацієн­ток. Досить часто відзначають комбінацію ГП із ожирінням, що погіршує перебіг основного захво­рювання. Ефективність лікування генітального пролапсу більшою мірою залежить від якісного після­операційного догляду, в якому велику роль відіграє медсестринський нагляд, особливо у пацієнток із ожирінням та генітальним пролапсом. Основним завданням медсестри є чітке виконання вказівок лікаря. У післяопераційний період дозволено вставання із ліжка у звичайному режимі на наступну добу після операції, із мінімізацією навантаження на промежину. Сечовий катетер встановлюють після операції на одну добу, призначають електростимуляцію сечового міхура. Шляхом катетеризації або ультразвукового дослідження сечового міхура визначають кількість залишкової сечі після 1-ї доби, яка повинна бути не більше 100 мл, у цьому випадку катетер залишають на 2–3 доби із додатковим призначенням електростимуляції сечового міхура та внутрішньовенним введенням 1 мл 0,05 % роз­чину прозерину 1 раз на добу. Режим харчування – звичайний. Призначають низькомолекулярні гепарини через 6–12 год після операції. З 1-ї до 14-ї доби після операції хворим призначають вагінальні супозиторії з бетадином, а з 15 до 28 доби – вагінальні супозиторії з гіалуроновою кислотою. Отримано такі результати оперативного лікування: рецидиви, інфекційні ускладнення, диспареунія та тазовий біль в досліджуваних жінок протягом року після оперативного втручання не спостерігали.

Мета дослідження - визначити особливості надання медсестринської допомоги жінкам з ГП та ожирінням в післяопераційному періоді.

Матеріали та методи. Матеріалами слугували результати лікування 45 пацієнток, з яких 20 хворих мали ГП та ожиріння та 25 — ГП без ожиріння. Ступінь ГП визначалася за допомогою системи кількісної оцінки ГП (РОР-Q). Хворим виконано хірургічне лікування генітального пролапсу шляхом пластики місцевими тканинами, сакроспінальної кольпопексії, трансвагінальної екстирпації матки з використанням сітчастого протезу POLYMESH.

Результати. Основним завданням медсестри є чітке виконання вказівок лікаря. У післяопераційний період дозволяється вставання із ліжка у звичайному режимі на наступну добу після операції, із мінімізацією навантаження на промежину. Сечовий катетер встановлюють після операції 1 добу, призначають електростимуляцію сечового міхура. Шляхом катетерізації або УЗД сечового міхура визначається кількість залишкової сечі після першої доби, яка повинна бути не більше 100 мл, у цьому випадку катетер залишають на 2-3 доби із додатковим призначенням електростимуляції сечового міхура та внутрішньовенним введенням 1 мл 0,05% розчину прозеріну 1 раз на добу. Режим харчування — звичайний. Призначають низькомолекулярні гепарини через 6-12 годин після операції. З 1 по 14 день після операції хворим призначаються вагінальні супозиторії з бетадином, а з 15 по 28 день — вагінальні супозиторії з гіалуроновою кислотою. Аналізуючи результати оперативного лікування, були отримані наступні результати: рецидиви, інфекційні ускладнення, диспареунія та тазові болі в досліджуваних жінок протягом року після оперативного втручання не відмічалися.

Висновки. Медсестринський нагляд у жінок з ожирінням, які перенесли хірургічне лікування генітального пролапсу якісний медсестринський нагляд підвищує результатівність його лікування.