РОЛЬ РОДИНИ Й СІМЕЙНОГО ВИХОВАННЯ В ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ НІМЕЧЧИНИ І ФРАНЦІЇ: ІСТОРІЯ ТА ДОСВІД

N. O. Fedchyshyn; O. H. Permyakova

doi:10.11603/me.2414-5998.2019.1.10134

Автор(и)

N. O. Fedchyshyn ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України”,
O. H. Permyakova Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка

DOI:

https://doi.org/10.11603/me.2414-5998.2019.1.10134

Ключові слова:

гербартіанство, сімейне виховання, родина, Німеччина, Франція, виховний процес

Анотація

Мета роботи – з’ясувати вплив родини й сімейного виховання на навчально-виховний процес у Німеччині та Франції в історичному аспекті.

Основна частина. Інноваційні технології не можуть замінити виховання людини, і важливість родини поступово зростає: усвідомлюється роль виховання підростаючого покоління (формування громадянина). Вивчення історичного досвіду Німеччини та Франції щодо сімейного виховання, у виховному процесі яких втілено передові ідеї європейської педагогічної думки і які займають лідерські позиції у навчально-виховному процесі, є сьогодні актуальним. З педагогічної точки зору на основні принципи і засади теорії шкільної організації, педагогічні спільноти Німеччини та Франції констатували першочергове право родини на виховання дитини.

Висновки. Гербартіанство забезпечило у Німеччині всі належні передумови для освітньої політики й практики, де поєднані: сімейне виховання, креативне навчання, належний відпочинок, релігійне осмислення сенсу життя. У Франції для підтримки сімей та всіх, хто займається вихованням й освітою дітей, створені асоціації сімейної освіти, які підтримуються державою та місцевими органами влади, благодійними спільнотами й чисельними партнерами.

Посилання

Derzhavna simeina polityka v krainakh Zakhidnoi Yevropy [State family policy in Western European countries]. Retrieved from: http://shev.gov.ua/index.php? option=com_content&task=view&id=6882&Itemid=479 [in Ukrainian].

Klaryn, V.M., & Dzhurynskyy, A.N. (Comp.). (1987). Komenskyi Ya.A., Lokk D., Russo Zh.-Zh., Pestalotsy I.G. Pedagogicheskoe nasledye [Komenskyi Ya.A., Lokk D., Russo Zh.-Zh., Pestalotsy I.G. Pedagogical heritage]. Moscow: Pedagogika [in Russian].

Salyha, N. (2014). Istoriia doshkilnoi pedahohiky: navchalno-metodychnyi posibnyk do kursu [History of pre-school pedagogy: study guide to the course]. Ivano-Frankivsk: NAIR [in Ukrainian].

Sukhomlynskyi, V.O. Batkivska pedahohika [Parent pedagogy]. Retrieved from: http://teacher.at.ua/publ/v_o_sukhomlinskij_batkivska_pedagogika/38-1-0-5089 [in Ukrainian].

Denis, Peiron. Pour les Français, la famille estl’acteur clé de l’éducation. Retrieved from: https://www.la-croix.com/Famille/Education/Pour-Francais-famille-lacteur-leducation-2016-11-06-1200801163.

Dörpfeld, F.W. (1863). Die freie Schulgemeinde und ihre Anstalten auf dem Boden der freien Kirche im freien Staate. Beiträge zur Theorie des Schulwesens. Gütersloh: C. Bertelsmann.

Dörpfeld, F.W. (1899). Ein Beitrag zur Leidensgeschichte der Volksschule nebst Vorschlägen zur Reform der Schulverwaltung. C. Bertelsmann. 4. Aufl.

Education et accueil des jeunes enfants. Rapport préalable à la visite des experts en France., mai 2003. – OCDE. Retrieved from: http://www.oecd.org/fr/education/scolaire/34402477.pdf.

Rein, W. (1912). Pädagogik in systematischer Darstellung. 3. Bd. C.: Methodologie. Die Lehre von den Mitteln der Erziehung.2. Aufl. Beyer & Söhne, Langensalza.

Rein, W., Pickel, & EduardScheller (1881). Theorie und Praxis des Volksschulunterrichts nach Herbartschen Grundsätzen. Ein theoretisch-praktischer Lehrgang für Lehrer und Lehrerinnen sowie zum Gebrauch in Seminaren. 4 Bde. [4 Bde in einem Buch]. 2. Aufl. Dresden: Bleyl&Kaemmerer.=