ОСОБЛИВОСТІ АНТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ В ПАТОГЕНЕЗІ ПРОЯВІВ ТРАВМАТИЧНОЇ ХВОРОБИ ТА ЇХ КОРЕКЦІЯ

Abstract

Досліджено динаміку показників антиоксидантного захисту у відповідь на травму. Виявлено, що застосування тіотриазоліну в щурів при розвитку травматичної хвороби на пізніх етапах (з 14 до 28 доби) супроводжується меншими відхиленнями стосовно нелікованих тварин. Активність супероксиддисмутази, як і каталази, у печінці є нижчою вже на 14-тудобу, на 21-шу підвищується, залишаючись на цьому ж рівні на 28-му добу. їх величина у всі терміни спостереження менша від рівня нелікованих тварин. Вміст БН-груп у тканині печінки на 14-тудобу більший, ніж у нелікованих тварин, на 21-шу зростає з наступним зменшенням на 28-мудобу, проте в останній термін суттєво перевищує даний показник у групі нелікованих щурів. Вміст у сироватці крові церулоплазміну на 14-ту добу істотно перевищує рівень контролю і нелікованих тварин, проте в подальшому знижується і стає істотно меншим, ніж у групі, яка не отримувала тіотриазолін.