Ефективність використання антидисбіотичного гепатопротектора у комплексному лікуванні пацієнтів із запальними захворюваннями пародонта на тлі хронічного некалькульозного холециститу

Анотація

Резюме. Запальні захворювання пародонта залишаються однією з актуальних проблем у сучасній стоматології. Відомо, що існує тісний зв’язок між загальносоматичною патологією та захворюваннями порожнини рота. Патологія гепатобіліарної системи значно впливає на стан органів порожнини рота.

Мета дослідження – вивчити ефективність застосування антидисбіотичного гепатопротектора при комплексному лікуванні пацієнтів із запальними захворюваннями пародонта на тлі хронічного некалькульозного холециститу.

Матеріали і методи. Проведено клінічне та індексне дослідження стану тканин пародонта у 198 пацієнтів, в якому показано поширеність патології пародонта у хворих на хронічний некалькульозний холецистит. Обстежених пацієнтів було поділено на групи залежно від методу лікування, а результат оцінювали  до лікування, після лікування та через 3 та 6 місяців після лікування. До комплексної терапії включили  антидисбіотичний гепатопротектор.

Результати досліджень та їх обговорення. Проведені дослідження довели, що у хворих із гепатобіліарною патологією збільшується  ймовірність виникнення  захворювань пародонта, а після проведеного лікування пародонтологічні показники та індекс гігієни значно знижуються, особливо вірогідно у групі, де використовували запропоновану терапію, а віддалені результати були стійкими протягом півроку.

Висновки.  Клінічний перебіг запальних захворювань пародонта був набагато складнішим у цих хворих. Наявність патології в гепатобіліарній системі у пацієнтів підвищує ризик розвитку пародонтозу. Тому, щоб підвищити ефективність лікування, доцільно використовувати антидисбіотик «Леквін” у комплексному лікуванні, а результати, отримані через 3 і 6 місяців після лікування, свідчать про довготривалі позитивні ефекти.