ПОШИРЕНІСТЬ АПІКАЛЬНОГО ПЕРІОДОНТИТУ СЕРЕД НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ЗА ДАНИМИ КЛІНІЧНИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ

Анотація

Мета. вивчити поширеність та клінічні особливості перебігу апікального періодонтиту. Матеріали і методи. Обстежено 66 пацієнтів віком від 18 до 60 років. Проведено клініко-рентгенологічне дослідження, оцінку ендодонтичного статусу та стану тканин пародонту (індекси PSR, PMA). Результати. Виявлено високу частоту незадовільної обтурації каналів (60,6 % – частково обтуровані), що корелює з наявністю деструктивних змін періапікальних тканин у 81,8 % випадків. Висновок. Клініко-рентгенологічний аналіз показав переважання активних запальних процесів при апікальному періодонтиті. Розвиток періапікальних уражень переважно пов’язаний з незадовільною обтурацією кореневих каналів та недостатньою герметичністю коронкового відновлення після ендодонтичного лікування.