СТОМАТОЛОГІЧНІ КОМПОНЕНТИ ЕНДОГЕННОЇ ІНТОКСИКАЦІЇ В ПАТОГЕНЕЗІ ТА ЛІКУВАННІ ГЕНЕРАЛІЗОВАНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ПАРОДОНТА У ПАЦІЄНТІВ З РОЗЛАДАМИ ХАРЧОВОЇ ПОВЕДІНКИ

Анотація

Актуальність. Порушення структурної організації клітинних мембран, зокрема під впливом процесів вільнорадикального окислення, визначає основні патофізіологічні та клінічні прояви й декомпенсацію патологічного процесу в пародонті. Прогностичним для оцінки ендотоксикозу є клініко-біохімічний моніторинг параметрів антиоксидантної системи (АОС), зокрема пептидів середньої маси у пацієнтів із розладами харчової поведінки. Мета – визначити деякі стоматологічні маркери ендогенної інтоксикації у пацієнтів із генералізованими захворюваннями пародонта з розладами харчової поведінки. Матеріали та методи. Основна група – 60 пацієнтів (віком 19–44 роки) з ГЗП (генералізований пародонтит (ГП), початковий – II ступінь, хронічний перебіг) з РПХ. До групи порівняння увійшли 45 пацієнтів аналогічного віку, рівних за статтю, з ГЗП без розладів харчової поведінки та 35 осіб з РПХ без ГЗП, а також 30 практично здорових осіб з клінічно інтактним пародонтом. Використовували клініко-рентгенологічні, лабораторні (визначення пептидів середньої маси), а також статистичні методи дослідження. Результати дослідження. У пацієнтів основної групи концентрація середньомолекулярних пептидів, визначена в сироватці крові на довжині хвилі 254 нм (відповідні амінокислоти ланцюга), дорівнювала 0,067 ± 0,002 (опт. од.) ,на відміну від показника в порівняльних групах, який був встановлений на рівні 0,060 ± 0,001 (опт. од.) та 0,076 ± 0,002 (опт. од.) відповідно. У контрольній групі цей показник становив 0,053 ± 0,001 (опт. од.). У пацієнтів основної групи показник MMW280 дорівнював 0,064 ± 0,001 (опт. од.), на відміну від показника в порівняльних групах, який був встановлений на рівні 0,059 ± 0,001 (опт. од.) та 0,082 ± 0,001 (опт. од.) відповідно. У контрольній групі цей показник становив 0,049 ± 0,001 (опт. одиниць).Отже, максимум накопичення СМП у ротовій рідині у хворих із поєднаною патологією – ГП та РХП – є свідченням паралельних процесів потенціювання метаболічних порушень, характерних для цих патологічних станів. Висновки. Отримані дані підтверджують наявність вираженої взаємозалежності між рівнем ендогенної інтоксикації та ступенем тяжкості перебігу генералізованого пародонтиту в пацієнтів із розладами харчової поведінки, що свідчить про необхідність додавання до комплексного лікування засобів детоксикаційної дії – як загальносистемних, так і місцевих, у поєднанні з професійною та індивідуальною гігієною порожнини рота.