ОЦІНКА РІВНЯ СПРИЙНЯТТЯ СТРЕСУ ТА СТАНУ ТКАНИН ПАРОДОНТА У ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

Анотація

Наукові дослідження чітко вказують на двосторонній зв’язок між психоемоційним станом і соматичним здоров’ям. Стан ротової порожнини розглядається як чутливий індикатор загального здоров’я та психологічного навантаження. Провідним фактором, який впливає на великий ступінь захворюваності тканин пародонта серед військовослужбовців України, є її значна питома вага в загальній стоматологічній захворюваності під час часткової мобілізації. Під час проходження служби кількість людей, які потребують стоматологічної допомоги, значно збільшується. Мета дослідження – проведення комплексного аналізу та встановлення взаємозв’язку між рівнем сприйняття стресу та станом тканин пародонта у військовослужбовців Збройних Сил України. Матеріали та методи дослiдження. Для визначення негативних психічних станів військовослужбовців учасників бойових дій використано ряд психологічних опитувальників. Зокрема, застосовано шкалу оцінки рівня реактивної (ситуативної) та особистісної тривожності Ч. Д. Спілбергера – Ю. Л. Ханіна, коротку шкалу тривоги, депресії та ПТСР, а також первинний скринінг посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Гігієнічний стан порожнини рота оцінювали за допомогою гігієнічних індексів J. C. Green, J. R. Vermillion (ОНІ-S, 1964) та Федорова – Володкіної. Оцінку стану тканин пародонта проводили за допомогою індексу РМА в модифікації C. Parma. Результати. В опитаних військовослужбовців переважає середній рівень ситуативної тривожності (43,40% опитаних). Варто відмітити також значний показник високого рівня ситуативної тривожності (33,62% опитаних). Це вказує на те, що для зазначених осіб характерна висока інтенсивність емоційних переживань стосовно стресових ситуацій. Високий рівень особистісної тривожності виявлено у 21,70% військовослужбовців. У таких осіб тривога може проявлятися в будь- яких ситуаціях, навіть коли реальної небезпеки не існує. У 122 осіб виражені психічні прояви тривожності та депресії згідно з аналізом короткої шкали тривоги, депресії та ПТСР. За результатами первинного скринінг-тесту посттравматичного стресового розладу (ПТСР) відмічено, що у 124 осіб (52,76%) присутні проблеми, пов’язані з психологічною травмою. У 41 пацієнта (33% обстежених) середнє значення індексу РМА становило (19,61 ± 2,85)%, що відповідало легкому ступеню гінгівіту. У 52 пацієнтів (43 % обстежених) показники індексу РМА відповідали середньому ступеню гінгівіту ((37,08 ± 6,20)%). У 29 пацієнтів (24% обстежених) візуалізовано важкий ступінь гінгівіту. Середнє значення індексу РМА становило (58,86 ± 5,69)%. Висновки. За результатами проведеного дослідження можна константувати, що за підвищених показників рівнів тривожності та депресії спостерігається значне підвищення показників наявності запальних процесів у тканинах пародонта. Така тенденція сприяє розвитку запальних захворювань тканин пародонта або загострень їх хронічних форм.