Вплив моделювання порушення термінів прорізування зубів на показники мікробіоценозу в слизовій оболонці порожнини рота експериментальних тварин

В. В. Гороховський; О. В. Дєньга

doi:10.11603/2311-9624.2024.1.13918

Автор(и)

В. В. Гороховський Одеський національний медичний університет
О. В. Дєньга Державна установа «Інститут стоматології та щелепно-лицевої хірургії Національної академії медичних наук України»

DOI:

https://doi.org/10.11603/2311-9624.2024.1.13918

Ключові слова:

прорізування зубів, гіпотиреоз, гіпертиреоз, антибіотики, слизова оболонки порожнини рота

Анотація

Резюме. Слизова оболонка порожнини рота є одним із найважливіших бар’єрів, що захищає організм від патогенних мікроорганізмів, механічного ушкодження та інших видів ендогенного та екзогенного впливів. Для ефективного функціонування слизової оболонки ротової порожнини необхідне дотримання багатьох умов. Серед них варто відмітити кислотно-лужну рівновагу, підтримку нормального біоценозу та дотримання визначеної активності ферментів, таких, як уреаза і лізоцим.

Мета дослідження – вивчити ступінь дисбіозу в щурів при моделюванні порушення термінів прорізування зубів шляхом визначення активності уреази та лізоциму.

Матеріали і методи. Експеримент виконано на 20 білих лабораторних щурах-самках та 37 щурятах. Починаючи з першого дня введення препаратів, до самок підсаджували самців. Залежно від використаних препаратів, тварин поділили на 4 групи: перша – інтактна (дієта віварію); друга – L-тироксин в дозі 10 мг/кг + дієта віварію; третя – антибіотики («Цефоперазон» 180 мг/кг – вагітність, «Амоксиклав» 135 мг/кг – лактація) + дієта віварію; четверта – «Мерказоліл» (20 мг/кг – вагітність), (50 мг/кг – лактація) + дієта віварію. Подальші дослідження проводили на щурятах, яких народили самки, що отримували ці препарати. Щурят виводили з експерименту під тіопенталовим наркозом (20 мг/кг) після періоду лактації приблизно у віці 35 діб. Загальна тривалість експерименту склала 56 діб. У щурів усіх груп проводили біохімічний аналіз ферментів слизової оболонки порожнини рота.

Результати досліджень та їх обговорення. У слизовій оболонці порожнини рота щурів другої групи (раннє прорізування) ступінь дисбіозу збільшився у 15,3 раза порівняно зі щурами інтактної групи. При моделюванні затримки прорізування зубів у щурів третьої групи (антибіотики) рівень дисбіозу збільшився у 17,8 раза порівняно зі щурами першої групи. У четвертій групі щурів, які отримували від самок, в яких у період вагітності й лактації був дефіцит тиреоїдних гормонів, рівень дисбіозу був у 30,2 рази більший за показники інтактної групи щурів.

Висновки. Отримані результати свідчать про дуже високий ступень дисбіозу в слизовій оболонці порожнини рота щурів, яким моделювали затримку та раннє прорізування зубів.

Посилання

Şenel, S. (2021). An Overview of Physical, Microbiological and Immune Barriers of Oral Mucosa. Int. J. Mol. Sci., 22(15), 7821.

Waasdorp, M., Krom, B.P., Bikker, F.J., van Zuij- len, P.P.M., Niessen, F.B., & Gibbs, S. (2021). The Bigger Picture: Why Oral Mucosa Heals Better Than Skin. Biomolecules, 6, 11(8), 1165.

Kaskova, L.F., & Pavlenkova, O.S. (2015). Pokaznyky lizotsymu ta ureazy rotovoyi ridyny ditey, yaki chasto khvoriyutʹ na HRVI [Indicators of lysozyme and urease in the oral fluid of children with frequent ARVI]. Molodyy vchenyy – Young scientist, 16(96), 71-73 [in Ukrainian].

Pelaez-Prestel, H.F., Sanchez-Trincado, J.L., Lafuen- te, E.M., & Reche, P.A. (2021). Immune Tolerance in the Oral Mucosa. Int. J. Mol. Sci., 10, 22(22), 12149.

Lin, D., Yang, L., Wen, L., Lu, H., Chen, Q., & Wang, Z. (2021). Crosstalk between the oral microbiota, mucosal immunity, and the epithelial barrier regulates oral mucosal disease pathogenesis. Mucosal Immunol, 14(6), 1247-1258.

Ptasiewicz, M., Grywalska, E., Mertowska, P., Korona-Głowniak, I., Poniewierska-Baran, A., Niedźwiedzka-Rystwej, P., & Chałas, R. (2022). Armed to the Teeth-The Oral Mucosa Immunity System and Microbiota. Int. J. Mol. Sci., 23(2), 882.

Moreno, C.M., Boeree, E., Freitas, C.M.T., & Weber, K.S. (2023). Immunomodulatory role of oral microbiota in inflammatory diseases and allergic conditions. Front. Allergy, 4, 1067483.

Idris, A., Hasnain S., Huat, L., & Koh, D. (2017). Human diseases, immunity and the oral microbiota-Insights gained, from metagenomic studies. Oral. Sci. Int., 14, 27-32.

Yamashita, Y., & Takeshita, T. (2017). The oral microbiome and human health. J. Oral. Sci, 59, 201-206.

Yee, J.K. (2016). Helicobacter pylori colonization of the oral cavity: A milestone discovery. World J. Gastroenterol., 14, 22(2), 641-648.

Graham, D.Y., & Miftahussurur, M. (2018). Helicobacter pylori urease for diagnosis of Helicobacter pylori infection: A mini review. J. Adv. Res., 31, 13, 51-57.

Kaskova, L.F., Amosova, L.I., & Karpenko, O.O. (2011). Profilaktyka stomatolohichnykh zakhvoryuvan [Prevention of dental diseases]. Kharkiv: Fact [in Ukrainian].

Melnyk, V.S., Gorzov, L.F., & Bilyschuk, L.M. (2017). Profilaktyka stomatolohichnykh zakhvoryuvan [Prevention of dental diseases]. Uzhhorod [in Ukrainian].

Ragland, S.A., & Criss, A.K. (2017). From bacterial killing to immune modulation: Recent insights into the functions of lysozyme. PLoS Pathog., 21, 13(9), e1006512.

Gajda, E., & Bugla-Płoskońska, G. (2014). Lizozym--występowanie w przyrodzie, właściwości biologiczne i możliwości zastosowań [Lysozyme--occurrence in nature, biological properties and possible applications]. Postepy Hig. Med. Dosw. (Online), 21, 68, 1501-1515.

Makarenko, O.A., Hromagina, L.M., Hodakov, I.V., Majkova, G.V., Mudrik, L.M., Kika, V.V., & Mogilevska, T.V. (2022). Metody doslidzhennya stanu kyshechnyku ta kistok u laboratornykh shchuriv. Dovidnyk [Methods of researching the state of intestines and bones in laboratory rats: a guide]. Odesa: vydavets S.L. Nazarchuk [in Ukrainian].