Мікробіота пародонтальних кишень у пацієнтів з ішемічною хворобою серця та хронічним генералізованим пародонтитом

О. В. Скибчик

doi:10.11603/2311-9624.2021.2.12330

Автор(и)

О. В. Скибчик Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

DOI:

https://doi.org/10.11603/2311-9624.2021.2.12330

Ключові слова:

хронічний генералізований пародонтит, ішемічна хвороба серця, мікробіологічне дослідження, мікробіота, пародонтопатогени

Анотація

Резюме. Хронічний генералізований пародонтит (ХГП) визнаний одним із незалежних факторів ризику у виникненні ішемічної хвороби серця (ІХС). Існують припущення про те, що одним із основних пускових факторів розвитку атеросклеротичного ушкодження судин унаслідок ХГП виступає саме патогенна мікробіота пародонтальних кишень, яка спричиняє вивільнення прозапальних медіаторів, С-реактивного білка і, як наслідок, призводить до виникнення системного запалення та дисфункції ендотелію.

Мета дослідження – визначити склад мікробіоти пародонтальних кишень у пацієнтів з ішемічною хворобою серця та хронічним генералізованим пародонтитом.

Матеріали і методи. Проведено мікробіологічне дослідження вмісту пародонтальних кишень 84 хворих із ХГП початкового-І, ІІ та ІІІ ступенів тяжкості: 64 хворих із ХГП та ІХС основної групи (середній вік – (56,9±7,9) року) та 20 осіб із ХГП, не обтяжених ІХС, що склали групу порівняння (середній вік – (45,2±11,8) року).

Результати досліджень та їх обговорення. У результаті мікробіологічного дослідження вмісту пародонтальних кишень у всіх обстежених хворих на ІХС та ХГП було виявлено наявність патогенної мікробіоти, яка характеризувалася видовою різноманітністю та високим рівнем загального обсіменіння. У хворих основної групи простежувалося переважання стрептококів (Str. Mitis, Str. Salivarius, Str. Pyogenes) та коринебактерій (Corynebacterium spp.). За показниками частоти виявлення представників анаеробної ланки в основній групі зареєстровано переважання висівання A. actinomycetemcomitans, P. intermedia, B. melaninogenicus, Fusobacterium spp., Veillonella spp. та E. Corrodens., частота виявлення яких зростала із ступенем тяжкості патологічного процесу в тканинах пародонта.

Висновки. Результати аналізу проведених мікробіологічних досліджень показали зміни мікробіоти вмісту пародонтальних кишень, у тому числі аеробних та анаеробних мікроорганізмів у хворих із ХГП на тлі ІХС. Встановлено високий рівень колонізації патогенною пародонтальною мікробіотою, порівняно з групою осіб із ХГП, не обтяжених ІХС. Простежується перерозподіл між грамнегативною та грампозитивною мікробіотою: при ХГП ІІ ступеня та ХГП ІІІ ступеня частка грамнегативних анаеробів зростає та активності набирає більша кількість їх видів.

Посилання

Maliy, D.Yu., & Antonenko, M.Yu. (2013). Epidemiolohiia zakhvoriuvan parodonta: vikovyi aspect [Disease epidemiology periodont: age aspect]. Ukrainskyi naukovo-medychnyi molodizhnyi zhurnal – Ukrainian Scientific Medical Youth Journal, 4, 41-43 [in Ukrainian].

Sokolova, I.I. (2008). Osoblyvosti patohenezu, kliniky, diahnostyky i likuvannia heneralizovanoho parodontytu v osib zi spadkovoiu skhylnistiu do yoho rozvytku [Peculiarities of pathogenesis, clinic, diagnosis and treatment of generalized periodontitis in persons with a hereditary predisposition to its development]. Doctor᾽s thesis. Kyiv [in Ukrainian].

Kopchak, O.V., & Volinska, T.B. (2017). Mikrobiotsenoz parodontalnykh karmaniv pry heneralizovanomu parodontyti [Periodontal pocket microbiota in generalized periodontitis]. Visnyk problem biolohii i medytsyny – Bulletin of Problems of Biology and Medicine, 2 (136), 360-366 [in Ukrainian].

Skochko, O.V., & Mamontova, T.V. (2015). Vzaymosviaz zabolevanyi parodonta s faktoramy ryska razvytyia yshemycheskoi bolezny serdtsa [The relationship of periodontal disease to risk factors for the development of the ischemic heart disease]. Ukrainskyi kardiolohichnyi zhurnal – Ukrainian Journal of Cardiology, 2, 87-94 [in Russian].

Sukhovolets, O.I., & Matsko, N.V. (2014). Vplyv sertsevo-sudynnoi patolohii na perebih zapalno-dystrofichnykh zakhvoriuvan tkanyn parodontu [Impact of cardiovascular disease on the course of inflammatory and degenerative disease of the parodontium tissue]. Klinichna stomatolohiia – Clinical Dentistry, 4, 18-21 [in Ukrainian].

Gandziuk, V.A. (2017). Analiz zakhvoriuvanosti na ishemichnu khvorobu sertsia v Ukraini [Analysis of ischemic heart disease morbidity in Ukraine]. Ukrainskyi kardiolohichnyi zhurnal – Ukrainian Journal of Cardiology, 3, 45-52 [in Ukrainian].

Piepoli, M.F., Hoes, A.W., Agewall, S., Albus, C., Brotons, C., Catapano, A.L., …, & Binno, S. (2016). European Guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice. Eur. Heart J., 37 (29), 2315-2381. DOI: 10.1093/eurheartj/ehw106.

Desvarieux, M., Demmer, R.T., Jacobs, D.R., Papapanou, P.N., Sacco, R.L., & Rundek, T. (2013). Changes in clinical and microbiological periodontal profiles relate to progression of carotid intima-media thickness: the oral infections and vascular disease epidemiology study. J. Am. Heart Assoc., 2 (6), e000254. DOI: 10.1161/JAHA.113.000254.

Andriankaja, O., Trevisan, M., Falkner, K., Dorn, J., Hovey, K., Sarikonda, S., …, & Genco, R. (2011). Association between periodontal pathogens and risk of nonfatal myocardial infarction. Community Dent Oral Epidemiol., 39(2), 177-185. DOI: 10.1111/j.1600-0528.2010.00582.x.

Atarbashi-Moghadam, F., Havaei, S.R., Havaei, S.A., Hosseini, N.S., Behdadmehr, G., & Atarbashi-Moghadam, S. (2018). Periopathogens in atherosclerotic plaques of patients with both cardiovascular disease and chronic periodontitis. ARYA Atheroscler., 14 (2), 53-57. DOI: 10.22122/arya.v14i2.1504.

Schulz, S., Schlitt, A., Hofmann, B., Schaller, H., & Reichert, S. (2020). Periodontal pathogens and their role in cardiovascular outcome. J. Clin. Periodontol., 47 (2), 173-181. DOI: 10.1111/jcpe.13224.

Pietiäinen, M., Liljestrand, J.M., Kopra E., & Pussinen, P.J. (2018). Mediators between oral dysbiosis and cardiovascular diseases. Eur. J. Oral Sci., 126 (1), 26-36. DOI: 10.1111/eos.12423.

Kharchenko, N.L. (2012). Mikrobiolohichnyi monitorynh tranzytornoi bakteriiemii u stomatolohichnykh khvorykh [Microbiological monitoring of transient bacteremia in dental patients]. Sovremennaia stomatolohyia – Modern Dentistry, 1, 144 [in Ukrainian].

Mazur, I.P., Vitovsky, R.M., & Slobodyanyk, M.V. (2018). Poshyrenist parodontopatohennoi mikroflory v patsiientiv iz klapannoiu patolohiieiu sertsevo-sudynnoi systemy [Prevalence of parodontopathogenic microflora in patients with valvular pathology of the cardiovascular system]. Suchasna stomatolohiia – Modern Dentistry, 2, 24-30 [in Ukrainian].

Mäntylä, P., Buhlin, K., Paju, S., Persson, G.R., Nieminen, M.S., Sinisalo, J., …, Pussinen, P.J. (2013). Subgingival Aggregatibacter actinomycetemcomitans associates with the risk of coronary artery disease. J. Clin. Periodontol., 40 (6), 583-590. DOI: 10.1111/jcpe.12098.

Nonnenmacher, C., Stelzel, M., Susin, C., Sattler, A.M., Schaefer, J.R., Maisch, B., …, & Flores-de-Jacoby, L. (2007). Periodontal microbiota in patients with coronary artery disease measured by real-time polymerase chain reaction: a case–control study. J. Periodontol., 78 (9), 1724-1730. DOI: 10.1902/jop.2007.060345.

Spahr, A., Klein, E., Khuseyinova, N., Boeckh, C., & Kunze, M. et al. (2006). Periodontal infections and coronary heart disease: role of periodontal bacteria and importance of total pathogen burden in the Coronary Event and Periodontal Disease (CORODONT) study. Arch. Intern. Med., 166 (5), 554-559. DOI: 10.1001/archinte.166.5.554.