РОЛЬ CAPNOCYTOPHAGA SPP. У РОЗВИТКУ ІНФЕКЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ
DOI:
https://doi.org/10.11603/1681-2727.2026.1.16168Ключові слова:
Capnocytophaga spp., тонзиліт, субфебрилітет, вагітність, невиношуванняАнотація
Рід Capnocytophaga об’єднує понад дев’ять видів грамнегативних факультативно анаеробних бактерій, які є коменсалами ротової порожнини людини та тварин. За певних умов, зокрема при імунодефіцитних станах, ці мікроорганізми можуть проявляти патогенні властивості, зумовлюючи тяжкі інфекційні процеси – сепсис, менінгіт, ендокардит, бактеріємію, хоріоамніоніт, викидні та передчасні пологи. Однак роль Capnocytophaga spp. у розвитку патологічних станів ротоглотки та репродуктивних розладів у імунокомпетентних осіб залишається маловивченою.
Мета роботи – представити клінічний випадок тривалого субфебрилітету та клінічних проявів тонзиліту з виділенням Capnocytophaga spp. у пацієнтки 38 років; проаналізувати можливий зв’язок цієї інфекції з репродуктивними втратами та іншими патологічними станами.
Клінічний випадок. Пацієнтка О., 38 років, звернулася до репродуктолога зі скаргами на безпліддя протягом семи років і втрату двох вагітностей в малому терміні. Під час обстеження виявлено тривалий субфебрилітет (37,2–37,6 °C), явища тонзиліту, гіперемію мигдаликів із мереживоподібним нальотом. При бактеріологічному дослідження слизу з мигдаликів виділено грамнегативні палички, ідентифіковані системою Vitek-2 як Capnocytophaga spp. Враховуючи результати антибіотикограми, призначено лікування левофлоксацином. Температура тіла нормалізувалася на 8-й день лікування, клінічні прояви тонзиліту зникли. Через два місяці після лікування тонзиліту, у зв’язку з тривалим безпліддям, втратами двох вагітностей, зниженням оваріального резерву, ендометріозом яєчника, була запліднена методом in vitro. Вагітність перебігала без ускладнень і завершилась вчасними пологами. В анамнезі у пацієнтки також відзначалася нижньочасткова пневмонія невідомої етіології, що могла бути пов’язана з персистенцією Capnocytophaga spp. Через два роки після епізоду тонзиліту у жінки був діагностований рак мигдалика, однак пряма етіологічна роль Capnocytophaga spp. у цьому процесі не доведена.
Висновок. Представлений випадок демонструє можливість розвитку тонзиліту, асоційованого з Capnocytophaga spp., в імунокомпетентної пацієнтки, а також потенційний зв’язок цієї інфекції з невиношуванням вагітності та, можливо, іншими хронічними патологічними процесами. З огляду на труднощі мікробіологічної ідентифікації та широкий спектр клінічних проявів, Capnocytophaga spp. слід розглядати як можливий етіологічний чинник при затяжних субфебрилітетах, нез’ясованих тонзилітах, а також у випадках репродуктивних втрат чи пневмоній невідомого генезу.
Посилання
Zangenah, S., Abbasi, N., Andersson, A. F., & Bergman, P. (2016). Whole genome sequencing identifies a novel species of the genus Capnocytophaga isolated from dog and cat bite wounds in humans. Scientific reports, 6, 22919. https://doi.org/10.1038/srep22919 DOI: https://doi.org/10.1038/srep22919
Ciantar, M., Spratt, D. A., Newman, H. N., & Wilson, M. (2001). Assessment of five culture media for the growth and isolation of Capnocytophaga spp. Clinical microbiology and infection : the official publication of the European Society of Clinical Microbiology and Infectious Diseases, 7(3), 158–160. https://doi.org/10.1046/j.1469-0691.2001.00215.x DOI: https://doi.org/10.1046/j.1469-0691.2001.00215.x
Chesdachai, S., Tai, D. B. G., Yetmar, Z. A., Misra, A., Ough, N., & Abu Saleh, O. (2021). The Characteristics of Capnocytophaga Infection: 10 Years of Experience. Open forum infectious diseases, 8(7), ofab175. https://doi.org/10.1093/ofid/ofab175 DOI: https://doi.org/10.1093/ofid/ofab175
Idate, U., Bhat, K., Kotrashetti, V., Kugaji, M., & Kumbar, V. (2020). Molecular identification of Capnocytophaga species from the oral cavity of patients with chronic periodontitis and healthy individuals. Journal of oral and maxillofacial pathology : JOMFP, 24(2), 397. https://doi.org/10.4103/jomfp.JOMFP_33_20 DOI: https://doi.org/10.4103/jomfp.JOMFP_33_20
Woźniak, P., Szymczak, R., & Piotrowska, A. (2020). A case of fulminant sepsis caused by Capnocytophaga canimorsus after a dog bite. IDCases, 21, e00798. https://doi.org/10.1016/j.idcr.2020.e00798 DOI: https://doi.org/10.1016/j.idcr.2020.e00798
Hopkins, A. M., Desravines, N., Stringer, E. M., Zahn, K., Webster, C. M., Krajick, K., & Vora, N. L. (2019). Capnocytophaga bacteremia precipitating severe thrombocytopenia and preterm labor in an asplenic host. Infectious disease reports, 11(3), 8272. https://doi.org/10.4081/idr.2019.8272 DOI: https://doi.org/10.4081/idr.2019.8272
Hansen, M., & Crum-Cianflone, N. F. (2019). Capnocytophaga canimorsus Meningitis: Diagnosis Using Polymerase Chain Reaction Testing and Systematic Review of the Literature. Infectious diseases and therapy, 8(1), 119–136. https://doi.org/10.1007/s40121-019-0233-6 DOI: https://doi.org/10.1007/s40121-019-0233-6
Sandoe J. A. T. (2004). Capnocytophaga canimorsus endocarditis. Journal of medical microbiology, 53(Pt 3), 245–248. https://doi.org/10.1099/jmm.0.05274-0 DOI: https://doi.org/10.1099/jmm.0.05274-0
Alanen, A., & Laurikainen, E. (1999). Second-trimester abortion caused by Capnocytophaga sputigena: case report. American journal of perinatology, 16(4), 181–183. https://doi.org/10.1055/s-2007-993854 DOI: https://doi.org/10.1055/s-2007-993854
Felix, L., Rosenberg, A., Caraballo, K. A., Taborga, D. P., & Hamula, C. (2019). Capnocytophaga spp. infection causing chorioamnionitis: an unusual suspect. Anaerobe, 59, 115–117. https://doi.org/10.1016/j.anaerobe.2018.07.006 DOI: https://doi.org/10.1016/j.anaerobe.2018.07.006
Lopez, E., Raymond, J., Patkai, J., El Ayoubi, M., Schmitz, T., Moriette, G., & Jarreau, P. H. (2010). Capnocytophaga species and preterm birth: case series and review of the literature. Clinical microbiology and infection : the official publication of the European Society of Clinical Microbiology and Infectious Diseases, 16(10), 1539–1543. https://doi.org/10.1111/j.1469-0691.2009.03151.x DOI: https://doi.org/10.1111/j.1469-0691.2010.03151.x
Heh, E., Allen, J. C., Raynor, M., Hock, R. A., & Peralta, D. P. (2024). Capnocytophaga sputigena Tonsillitis in a Patient With Acute Myeloid Leukemia. Cureus, 16(3), e56551. https://doi.org/10.7759/cureus.56551 DOI: https://doi.org/10.7759/cureus.56551
Bonatti, H., Rossboth, D. W., Nachbaur, D., Fille, M., Aspöck, C., Hend, I., Hourmont, K., White, L., Malnick, H., & Allerberger, F. J. (2003). A series of infections due to Capnocytophaga spp in immunosuppressed and immunocompetent patients. Clinical microbiology and infection : the official publication of the European Society of Clinical Microbiology and Infectious Diseases, 9(5), 380–387. https://doi.org/10.1046/j.1469-0691.2003.00538.x DOI: https://doi.org/10.1046/j.1469-0691.2003.00538.x
Howlett, A. A., Mailman, T. L., & Ganapathy, V. (2007). Early cystic lung disease in a premature neonate with perinatally acquired capnocytophaga. Journal of perinatology : official journal of the California Perinatal Association, 27(1), 68–70. https://doi.org/10.1038/sj.jp.7211627 DOI: https://doi.org/10.1038/sj.jp.7211627
Pratap Singh, R., Kumari, N., Gupta, S., Jaiswal, R., Mehrotra, D., Singh, S., Mukherjee, S., & Kumar, R. (2023). Intratumoral Microbiota Changes with Tumor Stage and Influences the Immune Signature of Oral Squamous Cell Carcinoma. Microbiology spectrum, 11(4), e0459622. https://doi.org/10.1128/spectrum.04596-22 DOI: https://doi.org/10.1128/spectrum.04596-22
Zhu, W., Shen, W., Wang, J., Xu, Y., Zhai, R., Zhang, J., Wang, M., Wang, M., & Liu, L. (2024). Capnocytophaga gingivalis is a potential tumor promotor in oral cancer. Oral diseases, 30(2), 353–362. https://doi.org/10.1111/odi.14376 DOI: https://doi.org/10.1111/odi.14376
Hansen, L. M., Dorsey, T. A., Batzer, F. A., & Donnenfeld, A. E. (1996). Capnocytophaga chorioamnionitis after oral sex. Obstetrics and gynecology, 88(4 Pt 2), 731. https://doi.org/10.1016/0029-7844(96)00104-4 DOI: https://doi.org/10.1016/0029-7844(96)00104-4
Algahawi, A., Harju, I., Könönen, E., Rantakokko-Jalava, K., & Gürsoy, M. (2024). Factors affecting the quality and reproducibility of MALDI-TOF MS identification for human Capnocytophaga species. Journal of microbiological methods, 220, 106911. https://doi.org/10.1016/j.mimet.2024.106911 DOI: https://doi.org/10.1016/j.mimet.2024.106911
Martins-Baltar, A., Meyer, S., Barraud, O., Garnier, F., Ploy, M. C., Vignon, P., & François, B. (2022). Routine use of 16S rRNA PCR and subsequent sequencing from blood samples in septic shock: about two case reports of Capnocytophaga canimorsus infection in immunocompetent patients. BMC infectious diseases, 22(1), 355. https://doi.org/10.1186/s12879-022-07328-z DOI: https://doi.org/10.1186/s12879-022-07328-z
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 O. V. Prokopiv, L. I. Segedii, S. A. Lyshenyuk
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
##plugins.generic.dates.accepted## 2026-04-18
##plugins.generic.dates.published## 2026-04-20
