РОЛЬ ПРОЦЕСІВ ПЕРОКСИДНОГО ОКИСНЕННЯ ЛІПІДІВ І АНТИОКСИДАНТНОЇ СИСТЕМИ В МІОКАРДІ В ПАТОГЕНЕЗІ ФОРМУВАННЯ АДРЕНАЛІНОВОГО УШКОДЖЕННЯ МІОКАРДА
DOI:
https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2019.v0.i1.9997Ключові слова:
адреналінове ушкодження міокарда, пероксидне окиснення ліпідів, антиоксидантна системаАнотація
Вступ. Серцево-судинна патологія залишається актуальною проблемою сьогодення як одна з основних причин смертності та інвалідності людей працездатного віку. Зокрема, в останні десятиліття особливу увагу приділяють одному з важливих молекулярних механізмів ушкодження клітин, що охоплює процеси пероксидного окиснення ліпідів і антиоксидантну систему при адреналіновому ушкодженні міокарда (АУМ).
Мета дослідження – з’ясувати особливості зміни маркерів пероксидного окиснення ліпідів і антиоксидантної системи в міокарді в динаміці розвитку адреналінового ушкодження міокарда.
Методи дослідження. Досліди проведено на 45 білих щурах-самцях, яких поділили на 5 груп (по 9 тварин у кожній): 1-ша – контрольна; 2-га; 3-тя, 4-та, 5-та – тварини з АУМ, відповідно, на 1-шу, 7-му, 10-ту і 17-ту доби експерименту. Визначали вміст дієнових кон’югатів, малонового діальдегіду, церулоплазміну та активність супероксиддисмутази, каталази.
Результати й обговорення. За результатами біохімічних досліджень, на 1-шу, 7-му, 10-ту і 17-ту доби формування АУМ спостерігали зростання вмісту в міокарді дієнових кон’югатів. Визначення в міокарді іншого показника пер оксидного окиснення ліпідів – малонового діальдегіду показало аналогічний напрямок порушень. Встановлено, що на 1-шу добу активність супероксиддисмутази зростала, на 7-му – не зазнавала змін, на 10-ту і 17-ту – знижувалась. Аналогічно змінювалась активність каталази і церулоплазміну ЦП. Отже, при дослідженні показників прооксидантно-антиоксидантної системи в міокарді спостерігали постійне нагромадження продуктів ліпопероксидації на тлі виснаження як ензимних, так і неензимних ланок антиоксидантної системи в міокарді, що свідчило про порушення рівноваги між пероксидним окисненням ліпідів і антиоксидантною системою.
Висновок. Визначення маркерів вільнорадикального окиснення (дієнових кон’югатів, малонового діальдегіду) та антиоксидантної системи (супероксиддисмутази, каталази, церулоплазміну) в міокарді показало поступову стимуляцію процесів пер оксидного окиснення ліпідів і компенсаторне підвищення активності досліджуваних ензимів із наступною депресією антиоксидантного захисту, особливо на 10-ту і 17-ту доби формування адреналінового ушкодження міокарда.
Посилання
Ratmanova, A. (2009). Serdechno-sosudistaya zabolevayemost i smertnost – statistika po evropeyskim stranam [Cardiovascular morbidity and mortality –statistics on European countries]. Medicine Review, 1, 06-12 [in Russian].
Musienko, A.M. (2018). Zminy pokaznykiv kardiointervalografii pry adrenalinovo-kaltsiievii modeli urazhennia sertsia u tvaryn ta zastosuvanni dlia korektsii kvertsetynu [Changes of cardiointervalography indexes in adrenalin-calcium heart damage models in animals and application for quercetin correction]. Art of Medicine, 3 (7), 96-99 [in Ukrainian].
Markova, O.O. (1998). Miokardiodystrofiia i reaktyvnist orhanizmu [Myocardial dystrophy and reactivity of the body]. Ternopil: Ukrmedknyha [in Ukrainian].
Gavrilov, V.B., & Mishorudnaya, M.I. (1989). Spektrofotometricheskoye opredeleniye soderzhaniya gidroperekisey lipidov v plazme krovi. Laboratornaya diagnostika ishemicheskoy bolezni serdtsa [Spectrophotometric determination of the content of lipid hydroperoxides in blood plasma. Laboratory diagnosis of coronary heart disease]. Kyiv: Zdorovia [in Russian].
Korobeynikova, Ye.N. (1989). Modifikatsiya opredeleniya produktov POL v reaktsii s tiobarbiturovoy kislotoy [Modification of the definition of the products of the LPO in reaction with thiobarbituric acid]. Laboratornoye delo –Laboratory Case, 7, 8-10 [in Russian].
Fried, R. (1975). Enzymatik and non-enzymatic assay of superoxideifilii Biochemie, 57 (5), 657-660.
Holmes, R., & Masters, C. (1970). Epigenetic interconversions of the multiple forms of mouse liver catalase. FEBS Lett, 11 (11), 45-48.
Kolb, V.G., & Kamishnikov, V.S. (1982). Opredelenye aktivnosti tsereloplazmina v krovi. Spravochnik po klinicheskoy khimii [Determination of the activity of ceraloplasmin in the blood. Reference book on Clinical Chemistry]. Minsk: Belarus [in Russian].
