ЗМІНИ ГЕМОПОЕЗУ В КІСТКОВОМУ МОЗКУ ТА СЕЛЕЗІНЦІ ЩУРІВ WISTARHAN ЯК МЕХАНІЗМ ГЕМАТОТОКСИЧНОЇ ДІЇ ТЕБУКОНАЗОЛУ

T. V. Usenko; V. G. Shulyak; M. G. Prodanchuk

doi:10.11603/mcch.2410-681X.2018.v0.i3.9563

Автор(и)

T. V. Usenko НАУКОВИЙ ЦЕНТР ПРЕВЕНТИВНОЇ ТОКСИКОЛОГІЇ, ХАРЧОВОЇ ТА ХІМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ІМЕНІ АКАДЕМІКА Л. І. МЕДВЕДЯ МОЗ УКРАЇНИ, КИЇВ
V. G. Shulyak НАУКОВИЙ ЦЕНТР ПРЕВЕНТИВНОЇ ТОКСИКОЛОГІЇ, ХАРЧОВОЇ ТА ХІМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ІМЕНІ АКАДЕМІКА Л. І. МЕДВЕДЯ МОЗ УКРАЇНИ, КИЇВ
M. G. Prodanchuk НАУКОВИЙ ЦЕНТР ПРЕВЕНТИВНОЇ ТОКСИКОЛОГІЇ, ХАРЧОВОЇ ТА ХІМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ІМЕНІ АКАДЕМІКА Л. І. МЕДВЕДЯ МОЗ УКРАЇНИ, КИЇВ

DOI:

https://doi.org/10.11603/mcch.2410-681X.2018.v0.i3.9563

Ключові слова:

гемопоез, мієлограма, спленограма, екстрамедулярний еритропоез, тебуконазол, гематотоксичність

Анотація

Вступ. Однією з найбільш застосовуваних діючих речовин фунгіцидів триазольної групи є тебуконазол. Проведені раніше дослідження периферичної крові показали його гематотоксичну дію.

Мета дослідження – вивчити процеси кровотворення в кістковому мозку та селезінці щурів-самців WistarHan при гострій інтоксикації тебуконазолом технічним, 97 %.

Методи дослідження. Статевозрілим щурам-самцям WistarHan, поділеним на контрольну
(0 мг/кг) та 2 експериментальні групи, одноразово внутрішньошлунково через зонд було введено токсичну дозу тебуконазолу – 1700 мг/кг маси тіла (1/2 від ЛД₅₀). Периферичну кров досліджували на 0, 1, 3, 7 та 14 постекспозиційні доби. Вивчали гематологічні показники: кількісний вміст еритроцитів та ретикулоцитів, концентрацію гемоглобіну, рівень гематокриту, еритроцитарні індекси, кількість лейкоцитів і тромбоцитів. Гемограму з морфологічною оцінкою клітин крові аналізували в мазках периферичної крові. Гемопоез у кістковому мозку (мієлограма) та селезінці (спленограма) досліджували на 7 і 14 постекспозиційні доби.

Результати й обговорення. Встановлено анемізуючу дію, ретикулоцитопенію та появу макрофагів у периферичній крові. У кістковому мозку відмічено пригнічення еритропоезу з порушенням процесів гемоглобіноутворення в нормоцитах, у селезінці розвинулось екстрамедулярне кровотворення. Встановлено супресивну дію на клітини еозинофільного та базофільного рядів. Спостерігали компенсаторну активізацію нейтрофілопоезу, лімфоцитопоезу та моноцитопоезу в кістковому мозку.

Висновок. Встановлено декілька механізмів гематотоксичної дії тебуконазолу технічного, 97 %: порушення гемоглобіноутворення, депресію еритропоезу з патологічною регенерацією, розвиток екстрамедулярного кровотворення в селезінці та вплив на деякі ланки імунітету.

Посилання

Mykhailenko, O.H. (2016). Analiz svitovoho rynku silskohospodarskoi produktsii riznykh vydiv vyrobnytstva v konteksti vymoh kontseptsii staloho rozvytku. Ahrosvit, (4), 43-52 [in Ukrainian].

Cunningham, M. (2015). Use of pesticides: benefits and problems associated with pesticides. Food and Chemical Toxicology, 43 (2), 261-269. Retrieved from: www.study.com/academy vegetables for high lipophilic organochlorine pesticide (OCP) residues.

Li, Z., & Jennings, A. (2017). Worldwide regulations of standard values of pesticides for human health risk control: A review. International Journal of Environmental Research and Public Health, 14 (7), 826.

EUROSTAT “Agri-environmental indicator – consumption of pesticides”. Retrieved from: http://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/index.php.

Lebid L. Posyliuiemo zakhyst [We enhance protection]. Retrieved from: http://a7d.com.ua/agropoltika/34852-posilyuyemo-zahist.html [in Ukrainian].

Perelik pestytsydiv i ahrokhimikativ, dozvolenykh do vykorystannia v Ukraini [List of pesticides and agrochemicals authorized for use in Ukraine]. Retrieved from: https://agroscience.com.ua [in Ukrainian].

Usenko, T., Shulyak, V., Nedopytanska, N., & Prodanchuk, M. (2017). Hematotoxic effects of generic triazole fungicides tebuconazole on Wistar Hannover rats. Haematologica, 102, 830-830.

Usenko, T., & Shulyak V. (2018). Study of acute hematotoxic action of tebuconazole on Wistar Hannover rats. Actual Problems of Transport Medicine, 1 (51), 113-121.

Guide for the care and use of laboratory animals. – LAR Publication, National Academy Press, USA, 1996.

OECD Principles of Good Laboratory Practice. ENV/MC/CHEM(98)17. Environment Directorate Organisation for Economic Cooperation and Development, Paris; 1998.

Menshykov, V.V. (1987). Laboratornye metody issledovaniya v klinike [Laboratory methods of research in clinics]. Medytsyna [in Russian].

Novikova, I., & Khoduleva, S. (2013). Klinicheskaya i laboratornaya gematologiya [Clinical and laboratory haematology]. Minsk: Vysshaya shkola [in Russian].